Справа № 405/3360/17
4-с/405/39/17
УХВАЛА
"27" жовтня 2017 р. року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
при секретарі : Фришко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 в порядку розділу 7 ЦПК, суб»єкт оскарження: державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
Скаржник звернувся в суд із скаргою, в якій просить поновити строк на подачу даної скарги, оскільки про наявність постанови від 26.09.2017 року йому стало відомо після отримання поштою 29.09.2017 року, що підтверджується конвертом і датою поштового вручення на сайті Укрпошта; визнати неправомірними (протиправними) дії державного виконавця Прокопенко Я.О. у передчасному повернені ухвали забезпечення позову від 29.06.2017 року з виправленими описками в ухвалі 30.06.2017 року без виконання; скасувати постанову виконавця ОСОБА_2 у повернені ухвали суду з забезпечення позову № 2-з/405/48/17 у справі № 405/3360/17, виданої 29.06.2017 року з виправленими помилками 30.06.2017 року; зобов’язати суб’єкта оскарження прийняти і виконати наведену ухвалу суду № 2- 3/405/48/17, у відповідності до ст. 6,13 Конвенції ОПСЛ, ст. 14, 153 ЦПК, ст. 124, 129 Конституції, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; зобов’язати суб’єкта оскарження виконати умови ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження», внести відомості щодо осіб відносно яких винесена ухвала в єдиний реєстр боржників, здійснити реєстрацію обтяжень в зв’язку з виконавчим провадженням - за вимогами ч.І п.8 ч.З ст.18 Закону «Про виконавче провадження».
Скаргу обґрунтовує тим, що 29.06.2017 року ухвалою суду у справі № 405/3360/17, провадження № 2з/405/48/17 забезпечено його позов і накладено арешт на всі зареєстровані активи боржників - відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, у тому числі квартиру АДРЕСА_1 корпус 1 та нежитлове приміщення АДРЕСА_2 з ганком та сходами. 30.06.2017 року у вказаній ухвалі виправлено описки.
Подільським райсудом ухвала в порядку ст. 368 ЦПК, п.1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зверталася до виконання, хоча про це він прохав у заяві забезпечення позову. 14.09.2017 року головою суду його перенаправлено до державного виконавця з організації примусового виконання. Зазначає, що відповідно до ст.153 ЦПК вимоги суду з забезпечення позову ним було передано у встановленому порядку до виконання Подільському ВДВС, очікувалося уважне ставлення до вимог ст. 14, ч. 9 ст. 153 ЦК, ст. 124, 129 Конституції, ст.1 Протоколу № 1 Конвенції ОПСЛ та негайне виконання ухвали, як то визначено процедурою з обмеження майнових активів в цивільному обороті. Однак не проведено накладення арешту на майнові активі відповідачів, що суперечить наведеним вимогам та є підставою відповідальності за ст. ст. 14, ч. 12 ст. 153 ЦК. 26.09.2017 року винесено постанову, з якої неможливо установити що мав на увазі державний виконавець, але взагалі не конкретизовано і не визначено, яка саме правова підстава забороняє виконати вимоги вказаних норм закону. Зазначено про сплату авансового внеску, хоча за аналогією ч. 5 ст. 26 закону авансовий внесок не сплачується.
В оскаржуваній постанові відсутнє прямо і чітко визначене посилання, яким саме нормам ч.1, виконавчий документ не відповідає передбаченим цією частиною умовам.
Посилаючись на зазначені обставини, норми діючого законодавства, просить задовольнити скаргу.
В судовому засіданні скаржника скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини, надав суду письмові пояснення та просив задовольнити скаргу.
Державний виконавець Прокопенко Я.О. в судовому засіданні вимоги скарги не визнала, надала суду заперечення та посилаючись на викладені в них обставини, просила відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Суд розглядає скарги на постанови державного виконавця, перевіряючи їх відповідність закону: про відкриття виконавчого провадження, про відкладення провадження виконавчих дій, про повернення виконавчого документу, про стягнення виконавчого збору тощо. Крім того, він розглядає скарги не тільки на акти державного виконавця, а й на інші його дії по виконанню рішення.
Судом встановлено, що 29 червня 2017 року Ленінський районний суд м. Кіровограда задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування збитків, спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення № 405/3360/17, провадження № 2з/405/48/17, а саме: заборонив ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт ЕА № 139724 та ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, паспорт серія ЕА № 981125, власникам квартири за адресою: м. Кропивницький вулиця Космонавта Попова, 22 кор. 1 кв. 108 відчужувати вказане нерухоме майно у будь-який спосіб до закінчення судового розгляду та накласти арешт на всі зареєстровані активи ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт ЕА № 139724 та ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, паспорт серія ЕА № 981125, у тому числі квартиру за адресою: м. Кропивницький вулиця Космонавта Попова, 22 кор. 1 кв. 108 та нежитлове приміщення з квартирою № 4, ганком та сходами по вулиці Велика Перспективна, 1-б в м. Кропивницькому, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за свідоцтвами № 25258539 та № 25260119 від 06.08.2014 року, до розгляду по суті.
30.06.2017 року тим же судом була виправлена помилка у вказаній ухвалі щодо дати винесення ухвали, а саме: 29.06.2017 року виправлено на 30.06.2017 року та правильного прізвища відповідача ОСОБА_3 в тексті ухвали. Копії ухвал направлені заінтересованим сторонам.
25.09.2017 року як стягувач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ із заявою про примусове виконання рішення суду, в якій просив відкрити виконавче провадження з одночасним накладенням арешту не тільки на квартиру АДРЕСА_3 але і нежитлове приміщення з ганком та сходами в зазначеній адресі та повідомити про вчинені заходи з направленням виконавчих документів.
26.09.2017 року державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання у зв»язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону україни «Про виконавче провадження», а саме: відсутність дати народження сторін виконавчого провадження та вимогам ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» в частині відсутності сплати авансового внеску стягувачем або звільнення від його сплати.
Статтею 4 Закону України « Про виконавче провадження» (закон набрав чинності 05.10.2016 року) встановлено вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються:
1. назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2. дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3. повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4. ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
5. резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6. дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7. строк пред’явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатись інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача чи боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника – фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери засобів зв»язку та адреси електронної пошти.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягував має право звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), що видала виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження не може бути відкритим у разі відсутності дати народження боржника, що в подальшому унеможливлює здійснити примусове виконання.
Вимогами ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 вказаної статті), частиною 2 вказаної статті передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
-стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
-обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
-відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
-стягнення аліментів;
-відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди І та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
До заяви про примусове виконання стягувач ОСОБА_1 не додав квитанцію про сплату авансового внеску, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Пояснення скаржника в судовому засіданні, що стягувачем відповідного до наданого ним документу є держава, яка звільнена від спати відповідних платежів не приймається судом до уваги, як безпідставна.
Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник; стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Ухвала про забезпечення позову винесена у справі за позовом ОСОБА_1, заходи забезпечення позову застосовані судом в його інтересах, в даних правовідносинах держава ніяким чином не виступає в якості ні стягувача, ні боржника, а тому підстави звільнення стягувача ОСОБА_1 від сплати авансового внеску відсутні.
Вказане кореспондується п. 21 Постанови № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разів пропуску встановленого строку для пред»явлення виконавчих документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 Закону про виконавче провадження; неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; наявності інших обставин, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження тощо (стаття 26 Закону про виконавче провадження). При цьому вимоги до виконавчого документа є єдиними і визначеними статтею 18 Закону про виконавче провадження. Іншими нормативно-правовими актами може бути встановлено додаткові вимоги до виконавчого документа, проте звуження цих вимог не допускається.
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що дії державного виконавця мають бути оформлені відповідним актом – постановою державного виконавця (ст. 24-27, 32, 36, 37, 40 тощо) і таким чином закріплені гарантії прав стягувачів і боржників на стадії виконавчого провадження. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 383-388 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_1 в порядку розділу 7 ЦПК, суб»єкт оскарження: державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький ОСОБА_2 – відмовити.
Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п»яти днів.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда І. М. Шевченко
