Справа № 405/3360/17
2/405/810/17
УХВАЛА
03.10.2019 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді - Шевченко І.М.
з участю секретаря - Фришко А.Ю.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідач - ОСОБА_2
представника третьої особи - Покаленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: Міська рада міста Кропивницького про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовомпро відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В судовому засіданні 03.10.2019 року позивач підтримав подану ним заяву про відвід судді Шевченко І.М. у даній справі, який мотивовано тим, що постановою апеляційного суду від 30.09.2019 року визнано незаконною ухвалу судді у справі 405/11641/13ц, якою вона, з порушенням принципу змагальності та безпосереднього з`ясування обставин справи, ігноруючи обов`язок виклику державного виконавця, відмовили йому у задоволені подання про тимчасове обмеження виїзду боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кордон, хоча це пряма вказівка закону, забезпечити участь та дослідити представлені ним докази, матеріали виконавчого провадження. Постановлення незаконної ухвали, яка скасована апеляційним контролем, свідчить про продовження створення суддею боржникам Мамченко умов уникнення виконання апеляційного рішення у справі 405/11641/13ц.
Першою умовою уникнення боржниками примусового виконання і допущення перепродажу предмету судового зобов`язання було відмовне рішення судді від 23.03.2017року у справі 405/6979/16-ц. В якому відмовляючи у скасуванні державної реєстрації нежитлового приміщення боржників Мамченків, яке повинно бути приведено до житлової квартири ще в 2015 році, суддею ускладнили протистояння з боржниками, які не виконують судові вимоги, створення їм надійного імунітету відповідальності, що привело правовідносини до чергового судового розгляду в цій справі № 405/3360/17, відшкодування спричиненої шкоди, збитків.
Також викликають підозру у відсутності незалежності і об`єктивності наполеглива розмова разом з адвокатом Левіцкою перед першим підготовчим засіданням, в якої суддя намагалася переконати відмовитись від позову і вирішити з боржниками питання іншим шляхом. Подальша незрозуміла процесуальна поведінка з залученням міської ради, яка не має жодного відношення до його вимог стягнення шкоди, спричиненої боржниками в наслідок не виконання ними судового зобов`язання лише підкріплює впевненість у відсутності безсторонності до цього позову і учасників розгляду.
Ну і останнім, що добрало чашу терпіння, викликало кричуще, справедливе обурення і впевненість в створені суддею умов уникнення відповідальності, надійному імунітету від примусу ініційованого держвиконавцем, стала незаконна відмова у задоволені подання тимчасового виїзду за кордон боржників, які постійно ховаються і уникають виконавчих дій.
За таких обставин, суд, який викликає стійку недовіру у сторони, не може вважатися справедливим судом у розумінні ст.6 Конвенції і безсторонньо відправляти правосуддя, як авторитетна незалежна інстанція.
Позивачем підтримано заявлений відвід з посиланням на рішення Європейського суду, норми міжнародного права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Представник відповідача Мамченко Т.О. та представник третьої особи заперечували проти задоволення заявленого відводу зазначаючи про його необґрунтованість та невідповідність нормам цивільно-процесуального законодавства.
За наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді, заслухавши думку позивача, представника відповідача та третьої особи, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
В свою чергу, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа, при цьому, підстави для відводу судді визначені ст.36 ЦПК України, за якими, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч.2, 3 ст.36 ЦПК України).
Зокрема, судом відзначається, що позивач 27.06.2017 року звернувся в суд із вищезазначеним позовом, 29.06.2017 року ухвалою суду було задоволено його клопотання про звільнення від сплати судового збору, відкрито провадження у справі, вирішено питання про забезпечення позову.
30.11.2017 року задоволена заява позивача про долучення додаткових доказів, зокрема рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.03.2017 року (головуюча суддя Шевченко І.М.), яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення державної реєстрації нежитлового приміщення, як безпідставної - відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.07.2017 року відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 02.08.2017 року відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у даній справі, а ухвалою Верхового Суду України від 14.11.2017 року у допуску до провадження Верховного Суду України вказаної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.08.2017 року відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання судових рішень залишено без розгляду.
Позивач, користуючись своїм правом, неодноразово подавав заяви про збільшення позовних вимог, а саме: 26.01.2018 року 06.02.2018 року 16.05.2018 року. Крім того, 06.02.2018 року позивачем подана заява про визначення втраченої вартості квартири-офісу АДРЕСА_1 у зв`язку з протиправною поведінкою позивачів.
07.06.2018 року позивачем подана заява про призначення у справі будівельно-технічної, оціночної будівельної, товарознавчої експертизи, яка уточнена ним 27.06.2018 року. 02.07.2018 року судом винесено ухвалу про задоволення заяви позивача і призначення у справісудової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та товарознавчої експертизи, провадження якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ (25031 м. Кропивницький вулиця Волкова, 2), а також зупинення провадження у справі. Вказана ухвала сокаржувалаь ОСОБА_3 та ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 11.09.2018 року апеляційна скарга визнана не поданою та повернута скаржнику.
Крім того, 07.06.2018 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Левицької Л.А. судом вирішено питання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Міську раду міста Кропивницького. Мотиви прийняття вказаної ухвали викладені в її мотивувальній частині.
16.10.2018 року провадження у справі відновлено через невиконання клопотання експерта щодо уточнення поставлених на його розгляд питань
Користуючись своїм правом, позивач 10.07.2019 року подав заяву про збільшення позовних вимог, а 01.08.2019 року подана заява про збільшення позовних вимог (редагована).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом, у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене вище, відзначається, що суддею відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України вживалися заходи судового провадження за вказаним позовом, вирішувались заявлені сторонами клопотання.
Щодо зазначеної позивачем обставини про те, що суддя намагалась схилити його відмовитись від позову, зазначається, що суддею роз`яснювалась можливість вирішення спору в позасудовому порядку та укладення мирової угоди.
Щодо обґрунтувань відводу з підстав скасування постанов у справі № 405/11641/13ц, останні зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням і не є підставою для відводу судді, безсторонності відправляти правосуддя.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Аналізуючи інші підстави заявленого позивачем відводу судді, суд зазначає, що останні зводяться до обставин того, що вона раніше розглядала справи між тими ж сторонами та приймала відповідні рішення.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Частиною 2 ст.126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на викладене вище, суд зупиняє провадження у даній справі і передає заяву про відвід до канцелярії суду для визначення на підставі ч.1 ст.33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду судді, який буде розглядати дану заяву про відвід.
Керуючись ч. 3 ст. 40 ЦПК України, суд ,-
У Х В А Л И В:
Зупинити провадження у цивільній справі № 405/3360/17, провадження № 2/405/810/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: Міська рада міста Кропивницького про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення.
Передати заяву про відвід судді Шевченко І.М., яка подана позивачем по цивільній справі № 405/3360/17, провадження № 2/405/810/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: Міська рада міста Кропивницького про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення до канцелярії Ленінського районного суду м. Кіровограда для визначення автоматизованою системою документообігу суду та на підставі ч.1 ст. 33 ЦПК України, судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко
