Ухвала
16 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 405/3360/17
провадження № 61-6918ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кропивницька міська рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
22 липня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року, повний текст якої складено 10 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року у цій справі; відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України; докази сплати судового збору у розмірі 16 000 грн.
8 серпня 2022 року до касаційного суду, одночасно з касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду
від 30 червня 2022 року, надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, в якій заявник просив звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 червня 2022 року.
В обґрунтування заявник вказав, що він не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку із відсутністю грошових коштів.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження додаткової постанови Кропивницького апеляційного суду від 30 червня 2022 року у цій справі; касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 червня 2022 року залишено без руху.
В ухвалі суду від 15 серпня 2022 року вказано, що заяву про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 червня 2022 року суд не вирішує, оскільки судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат.
Щодо вирішення заяви ОСОБА_1 в частині звільнення його від сплати судового збору за поданнякасаційної скарги на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року касаційний суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Керуючись статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», касаційний суд доходить висновку про те, що для вирішення питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», заявник повинен надати докази, які б підтверджували розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Заявником не доведено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору; не надано доказів, які б підтверджували розмір його річного доходу за попередній календарний рік (2021 рік). Тому заява про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Слід зауважити, що касаційний суд позбавлений можливості визначити, чи перевищує розмір судового збору, який підлягає сплаті, 5 відсотків розміру річного доходу позивача, без наявності відомостей щодо такого доходу за весь попередній календарний рік.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 задоволенні заяви про звільнення від сплати судового зборуза подання касаційної скарги на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко
