Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 279/315/22
провадження № 51-1474км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060490000689, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стремигород Коростенського району Житомирської області та жительки АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Малинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Вирішено питання, які стосуються: запобіжного заходу; початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання; процесуальних витрат; речових доказів; арешту майна у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою і засуджено за те, що вона в ніч з 22 на 23 жовтня 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті, умисно, завдала ОСОБА_8 сокирою та ножем зі значною силою 43 удари у життєво важливі частини тіла останньої - у голову та шию, та внаслідок проникаючих рубаних, колото-різаних ушкоджень у потерпілої розвинулася аспіраційна асфіксія від якої вона померла.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 11 вересня 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення інших учасників провадження
Захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення та закрити кримінальне провадження стосовно неї, оскільки не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості його підзахисної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення і вичерпані можливості їх отримати. Також просить указане кримінальне провадження передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Суть тверджень захисника зводиться до незгоди з тим, з яких мотивів суд визнав неспроможними його доводи стосовно недопустимості доказів, покладених в основу доведеності винуватості ОСОБА_7 . Також касатор скаржиться на неналежне повідомлення апеляційним судом засудженої про дату, час і місце розгляду справи.
Недопустимими доказами ОСОБА_6 вважає: протокол огляду місця події від 23 жовтня 2021 року через те, що Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) не передбачено проведення додаткового огляду місця події;
лікарське свідоцтво про смерть від 25 жовтня 2021 року № 1741, оскільки в матеріалах справи відсутня ухвала про надання доступу до цього свідоцтва;
висновок експерта від 02 листопада 2021 року № СЕ-19/106-21/11153-Д у зв`язку з відсутністю в ілюстративних таблицях до протоколів огляду місця події від 23 жовтня 2021 року та огляду трупа ОСОБА_8 фотозразків, які надалі були передані експертові на дослідження. Крім того, вказує про невідкриття в порядку, передбаченому ст. 290 КПК паперових конвертів, які було надано експертові для дослідження, та відсутність на них прізвища та ініціалів понятих, що дало змогу ідентифікувати їх особи. З аналогічних підстав стверджує про недопустимість висновків експертів від 25 листопада 2021 року № СЕ-19-21/10-21/11327-БД та від 29 листопада 2021 року № СЕ-19-21/106-21/11324-БД;
висновок експерта від 29 листопада 2021 року № СЕ-19/106-21/35821-БД через те, що ніж, вилучений під час додаткового огляду місця події від 23 жовтня 2021 року, отримано не у спосіб, передбачений КПК, та в порядку, передбаченому ст. 290 КПК стороні захисту цей речовий доказ не був відкритий. Зазначає, що в матеріалах справи немає доказів того, що наданий експерту ніж дійсно є ножем, а також відсутній протокол його огляду. Крім того, вказує, що експертові не були надані зразки крові ОСОБА_8 і під час експертного дослідження вони не досліджувалися. Також стверджує, що у висновку відсутні обґрунтовані відповіді на запитання і він ґрунтується на припущеннях;
висновок експерта від 25 листопада 2021 року № СЕ-19/106-21/11326-БД з підстав того, що передану експерту на дослідження кофту, вилучену під час огляду трупа ОСОБА_8 , не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК. З наведених підстав стверджує про недопустимість висновку від 21 грудня 2021 року № 291;
висновок експерта від 26 листопада 2021 року № СЕ-19-21/106-21/11325-БД через те, що в ілюстративній таблиці цього висновку не відображено пакування зразка крові ОСОБА_8 , який був наданий експертові. Також вказує, що у висновку відсутні обґрунтовані відповіді на запитання;
висновок експерта від 29 листопада 2021 року № СЕ-19/106-21/35813-БД з підстав того, що сокиру, передану експертові на дослідження, не було надано стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК. Крім того, зазначає, що на паперовому конверті, який міститься на коробці, в яку було поміщено сокиру, відсутні прізвище та ініціали понятих, які його підписали, та у висновку відсутні обґрунтовані відповіді на запитання;
висновок експерта від 12 січня 2022 року № СЕ-19-22/686-БД через відкриття цього висновку стороні захисту на етапі судового розгляду, а не в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, про що захисник зробив відповідне зауваження в протоколі про надання доступу до матеріалів;
висновки експертів від 12 січня 2022 року № СЕ-19-22/686-БД, 30 грудня 2021 року № СЕ-19/106-21/13217-Д та від 29 грудня 2021 року № СЕ-19/106-21/13053-БД через примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_7 , що заперечував захисник. Також зазначає, що положення статей 314, 315 КПК надають процесуальне право не захиснику на подачу скарги на ухвалу слідчого судді, а суду, який здійснює розгляд кримінального провадження, на розгляд скарг на ухвали слідчих суддів у підготовчому судовому засіданні та скасування вказаних ухвал;
висновок експерта від 21 січня 2022 року № 230-МК у зв`язку з тим, що цей висновок та сокира, яка була предметом його дослідження, не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК.
ОСОБА_6 не погоджується з мотивами, якими суд обґрунтував рішення про безпідставність доводів захисника стосовно невідкриття стороні захисту речових доказів у порядку, передбаченому ст. 290 КПК.
На переконання захисника, місцевий суд порушив принципи рівності та змагальності у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення вимог статей 295, 290 КПК.
Стверджує про недопустимість показань ОСОБА_7 , наданих під час її затримання. На переконання ОСОБА_6 , твердження суду стосовно того, що протокол затримання засудженої і відеозапис цієї процесуальної дії є окремим джерелом доказів, не ґрунтуються на нормах КПК, оскільки протокол є лише фіксацією результатів проведення слідчої дії, а відеозапис - додатком до цієї слідчої дії, яким було зафіксовано її хід.
Як зазначає захисник, суд не взяв до уваги того, що показання, надані ОСОБА_7 під час затримання, можуть не відповідати дійсності, оскільки обумовлені емоційно-вольовою нестійкістю.
За твердженням захисника, критичне сприйняття судом показань потерпілої та свідків у частині, де вони вказують, що ОСОБА_7 іноді вживала алкоголь, але на її поведінку це не вплинуло, порушило принципи рівності та змагальності сторін.
ОСОБА_6 вважає, що невстановлення слідством того, що сокира і ніж були піддані миттю або іншій дії з метою вибіркового або суцільного прибирання слідів, має тлумачитися як обставина на підтвердження невинуватості його підзахисної.
Викликає сумнів захисника і висновок експерта від 26 листопада 2021 року № СЕ-19/106-21/11325-БД, яким установлено, що плями речовини бурого та коричневого кольору були виявлені переважно на задній лицевій поверхні кофти, вилученої в ОСОБА_7 . Також указує, що під час досудового розслідування не було встановлено механізму утворення цих слідів на кофті, вилученій у засудженої. Суд не надав оцінки показанням останньої стосовно того, що кофту вона одягла вранці 23 жовтня 2021 року.
Захисник вважає недостовірними первинні показання свідка ОСОБА_9 .
За його твердженням, підзахисній не була вручена повістка про виклик у судове засідання апеляційного суду.
Наголошує на тому, що апеляційний суд не зважив на заявлене захисником в судовому засіданні клопотання про неможливість здійснення апеляційного розгляду справи без участі його підзахисної.
На переконання захисника, апеляційний суд не звернув уваги на вищенаведені порушення, допущені місцевим судом.
Крім того, у поданій касаційній скарзі захисник наводить перелік аргументів, яким, на його переконання, суди як першої, так і апеляційної інстанцій не надали належної оцінки.
Також ОСОБА_6 долучив до поданої касаційної скарги клопотання, в якому просить передати кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з виключною правовою проблемою у вирішенні питання про те, чи можуть бути допущені судом як докази відомості, отримані під час складання протоколу затримання особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу захисника прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити скаргу без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 надав відповідні пояснення й підтримав подану касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, навів аргументи щодо законності та обґрунтованості судових рішень.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 стосовно неналежного повідомлення засудженої ОСОБА_7 про дату, час та місце апеляційного розгляду колегія суддів уважає обґрунтованими, беручи до уваги таке.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також у рішенні має бути наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із вироком суду від 15 березня 2023 року, захисник ОСОБА_6 подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вирок і постановити нове рішення, яким визнати ОСОБА_7 невинуватою за ч. 1 ст. 115 КК та виправдати її на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведенням того, що вказаний злочин вчинено нею.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 10 липня 2023 року призначив апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на 20 липня 2023 року.
Повідомлення про зазначену вище дату апеляційного розгляду було направлено учасникам судового провадження. Однак рекомендоване поштове відправлення з повідомленням щодо зазначеної дати розгляду не вручено засудженій ОСОБА_7 , оскільки на наявному у справі конверті, який було надіслано на її адресу ( АДРЕСА_2 ), міститься позначка, що вона не проживає за цією адресою.
Згідно з аудіозаписом судового засідання від 20 липня 2023 року, головуючий суддя запитав у захисника, чи відомо йому, де перебуває його підзахисна, на що він відповів, що ОСОБА_7 звільнили зі слідчого ізолятора у зв`язку із закінченням строку застосованого щодо неї запобіжного заходу і вона відбула на постійне місце свого проживання. Заслухавши думку захисника, суд відклав розгляд кримінального провадження на 11 вересня 2023 року через неприбуття в судове засідання прокурора та засудженої.
У судовому засіданні від зазначеної вище дати, захисник акцентував на тому, що в судовому засіданні відсутня ОСОБА_7 і це унеможливлює розгляд справи щодо неї, на що суд відповів, що засуджена повідомлена належним чином про розгляд справи, питання про погіршення її становища перед апеляційним судом не порушено, вислухав думку, зокрема захисника, який заперечив щодо розгляду кримінального провадження за відсутності засудженої, здійснив розгляд справи за відсутності ОСОБА_7 .
Однак, на думку колегії суддів, такий висновок апеляційного суду не є обґрунтованим.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 405 КПК визначено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 31 цього Кодексу. Частиною 4 вказаної норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За приписами статей 342, 345, 405 КПК, суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові повістки та повідомлення тим особам, які не прибули в судове засідання.
Тобто закон вимагає від суду апеляційної інстанції з`ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду.
За приписами ч. 3 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому гл. 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Водночас суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про отримання засудженою ОСОБА_7 повістки про виклик її в судове засідання апеляційного суду на 11 вересня 2023 року. Будь-яких даних про належне повідомлення засудженої щодо часу апеляційного розгляду в матеріалах справи немає. Так, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було направлено на адресу засудженої, не містить підпису останньої про його отримання, а конверт, у якому була надіслана ОСОБА_7 повістка, повернувся на адресу Вінницького апеляційного суду з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Наведене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу є безумовною підставою для скасування судового рішення у зв`язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на допущене апеляційним судом істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги захисника, які мають бути предметом перевірки апеляційного суду за правилами гл. 31 КПК під час нового апеляційного перегляду.
За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути наведене вище порушення та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, яке би відповідало вимогам статей 370, 419 КПК.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів не знаходить підстав для передачі кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За правилами ч. 3 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, зокрема її переховуванню від суду, колегія суддів уважає за необхідне обрати їй запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обрати обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 травня 2024 року включно.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
