Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 279/315/22
Провадження №1-кп/283/144/2022
У Х В А Л А
26 грудня 2022 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , за участю прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), обвинуваченої ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ), захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 ( в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурорапро продовженняобвинуваченій строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 23.10.2021 за № 12021060490000689, по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021060490000689 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою від 14.11.2022 обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 днів, до 13.01.2023 (включно).
23.12.2022 прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик ухилення обвинуваченої від суду; ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, враховуючи те, що останні покази в суді ще не давали, та ризик скоєння нових кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав, зауважив, що запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив у задоволенні клопотання відмовити і обрати обвинуваченій запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.331КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При обранні (продовженні строку) запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч. 1 ст.177 КПК), підстави (ч. 2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст. 178 КПК). Згідно з ч. 2 ст.177КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.
Суд враховує тяжкість інкримінованого злочину, характер його вчинення, а також те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину відносно своєї матері, за місцем проживання має негативну характеристику, що, на думку суду, свідчить про її підвищену суспільну небезпеку та підтверджує, що ризик продовження злочинної діяльності продовжує існувати.
Крім тогосуд враховує,що жоднихміцних соціальнихзв`язків уобвинуваченої замісцем проживаннянемає,що впоєднанні ізусвідомленням можливогопокарання,свідчить пропродовження існуванняризику ухилення обвинуваченої від суду.
Судовий розгляд кримінального провадження триває, обвинувачена своєї вини у інкримінованому їй злочині не визнає, потерпіла та свідки, а також і сама обвинувачена у даному кримінальному провадженні ще не були допитані. Враховуючи позицію обвинуваченої та суб`єктний склад свідків, які є її родичами та близькими людьми, продовжує також існувати ризик впливу обвинуваченої на свідків та потерпілу.
Крім цього, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди має бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, оскільки особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом тривалого часу.
З огляду на викладене, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків,які щене булидопитані уданому кримінальномупровадженні,а такожвчинення іншихкримінальних правопорушеньпродовжують існувати,а томужоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя особи, тому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.177,183, 331,372, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021060490000689 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 (шістдесят) днів, до 23лютого 2023року (включно).
Копію ухвали направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення для виконання та вручення обвинуваченій під розписку.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту її вручення.
Головуючий суддя:
Судді:
