Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 279/315/22
Провадження №1-кп/283/144/2022
У Х В А Л А
14 листопада 2022 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурорапро продовженнястроку запобіжногозаходу обвинуваченійу виглядітримання підвартою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 23.10.2021 за № 12021060490000689, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021060490000689 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою від 21.09.2022 обвинуваченій ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 днів, до 19.11.2022 року (включно).
09.11.2022до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик ухилення обвинуваченої від суду; ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, враховуючи те, що останні покази в суді ще не давали, та ризик скоєння нових кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зауважив, що запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу, посилаючись на те, що ризики наведені прокурором, є надуманими, жодним доказом не підтверджені. Обвинувачена вже понад рік тримається під вартою. Просив у задоволенні клопотання відмовити і обрати обвинуваченій запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Вважає, що саме такий вид запобіжного заходу сприятиме не лише виконанню обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків, а й забезпечить якісний та швидкий розгяд провадження, оскільки обвинувачена зможе безпосередньо прибувати до зали суду.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, головуючий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути (…) розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Постановою КМУ № 928 від 19.08.2022 в Україні продовжено дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до 31.12.2022.
З огляду на зазначені положення КПК України та з врахуванням об`єктивної неможливості розглянути клопотання у визначений строк колегією суддів через відсутність учасника колегії, розгляд клопотання здійснює одноособово головуючий суддя.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.331КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При обранні (продовженні строку) запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч. 1 ст.177 КПК), підстави (ч. 2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст. 178 КПК). Згідно з ч. 2 ст.177КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_4 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.
Суд враховує тяжкість інкримінованого злочину, характер його вчинення, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину відносно своєї матері, що, на думку суду, свідчить про її підвищену суспільну небезпеку та підтверджує, що ризики продовження злочинної діяльності та ухилення обвинуваченої від суду продовжують існувати.
Судовий розгляд кримінального провадження розпочався, обвинувачена своєї вини у інкримінованому їй злочині не визнає в повному обсязі, потерпіла та свідки у даному кримінальному провадженні ще не були допитані. Враховуючи позицію обвинуваченої та суб`єктний склад свідків, продовжує також існувати ризик впливу обвинуваченої на свідків та потерпілу.
Крім цього, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди має бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, оскільки особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Доводи захисника обвинуваченої щодо необґрунтованості клопотання прокурора, не спростовують висновків суду та не дають підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш м`який.
Суд погоджується із захисником, що об`єктивні труднощі під час розгляду даного провадження дійсно мають місце в частині забезпечення участі обвинуваченої у судовому засіданні, однак, такі обставини виникають з об`єктивних причин - функціонування в умовах воєнного стану, та не можуть бути підставою для спрощеного підходу до оцінки наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків,які щене булидопитані уданому кримінальномупровадженні,а такожвчинення іншихкримінальних правопорушеньпродовжують існувати,а томужоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя, тому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.177,183, 331,372, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021060490000689 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 (шістдесят) днів, до 12січня 2023року (включно).
Копію ухвали направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення для виконання та вручення обвинуваченій під розписку.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту її вручення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
