ЄУН 387/987/20
Номер провадження по справі 1-кп/387/31/21
У Х В А Л А
16 лютого 2021 року смт Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020120000000297 від 04.09.2020, яке надійшло з Кіровоградської обласної прокуратури за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , не працюючої, громадянка України, освіта середня, має на утриманні малолітнього сина, раніше не судима,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 27 жовтня 2020 року надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020120000000297 від 04.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2020 року було призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2020 року було призначено судовий розгляд та продовжено обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 13 години 40 хвилин 28 грудня 2020 року.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2020 року продовжено обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 16 години 50 хвилин 18 лютого 2021 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, на думку прокурора, ризики, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати, а також у ОСОБА_7 відсутні міцні соціальні зв`язки так як розлучена, не працює, а судовий розгляд у кримінальному провадженні не закінчився.
Також від ОСОБА_7 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування клопотання зазначає, що жодних підтверджень того, що заявник примушуватиме свідків і потерпілих давати не правдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх на підтвердження цього підстав. Також мають бути безумовні докази та факти обговорення обвинуваченої з іншими особами обставин кримінального провадження та наявність психологічного та фізичного тиску на потерпілих. Крім того обвинувачена зазначила, що у неї є міцні соціальні зв`язки так як постійно проживає протягом багатьох років за однією адресою та така адреса є незмінною у смтДобровеличківка АДРЕСА_1 та ці факти свідчать про те що вона має постійне місце проживання, яке незмінне. Також на даний час вона дійсно офіційно не працює однак працювала по найму та отримує державну допомогу, має сина ОСОБА_8 2008 р.н., який постійно проживає із нею. Обвинувачена вважає, що за вказаних підстав також не є обґрунтованими посилання прокурора на ризик вчинення правопорушення. При цьому ОСОБА_7 акцентувала увагу суду, що пред`явлена підозра необґрунтована та не підтверджена доказами. Обвинувачена також акцентувала увагу суду на те, що жоден ризик, передбачений ст.177 КПК України, не доведений, а суддя зобов`язаний розглянути можливості застосування більш м`яких альтернативних запобіжних заходів. Водночас посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" обвинувачена зазначила, що попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути формою очікування обвинувального вироку. Крім того посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Єлоєв проти України" зазначав що тримання особи під вартою в кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказавши на обставини викладені в клопотанні. Щодо клопотання про застосування цілодового домашнього арешту заперечував пославшись на обставини викладені у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Свої доводи обґрунтували обставинами викладеними у клопотанні про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт. Водночас місце її знаходження просила визначити за місцем проживання її матері, а саме АДРЕСА_2 .
Потерпілий та його представник підтримали позицію прокурора та просили продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також представник потерпілого зазначив, що ризик переховування обвинуваченої нікуди не зник, так як потерпіла в силу того що не розкаюється та не визнає своєї вини може переховуватися або безперешкодно втекти на неконтрольовану частину України. Також наявність зазначених ризиків підтверджена рішеннями апеляційних судів, які підтвердили обґрунтованість запобіжного заходу обвинуваченій у виді тримання під вартою та наявність ризиків зазначених прокурором.
Суд заслухавши клопотання прокурора обвинуваченої та учасників кримінального провадження, доходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, обрати або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд зобов`язаний відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) і підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику чи ризикам, на які вказує прокурор.
Відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувалось досудове розслідування, позиція підозрюваного у справі, так і сам ризик негативного впливу на хід розслідування, неминуче втрачають своє значення («Летельє проти Франції» - рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» - рішення від 23 вересня 1998 року).
Наведене означає, що зі сплином часу ризики, визначені ст. 177 КПК України, можуть поступово зменшуватись настільки (або взагалі відпасти), що можуть виникнути підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який або його скасування взагалі.
На переконання суду, на даний час, має місце належна процесуальна поведінка обвинуваченої ОСОБА_7 у кримінальному провадженні в період його розгляду, відсутні докази того, що вона перешкоджала кримінальному провадженню, намагалася чи вдавалася до спроб вчинення інших правопорушень.
Наведене, а також вік обвинуваченої, тривалість розгляду справи та стадія, на якій вона перебуває "судові дебати", відсутність судимостей, - дозволяють суду зважити на твердження сторони захисту щодо зменшення заявлених раніше ризиків настільки, що вони можуть бути забезпечені шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07.09.2020 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, якій продовжений строком до 18.02.2020. Закінчити судовий розгляд в період граничного строку дії існуючої міри запобіжного заходу не вбачається можливим, оскільки обвинувачена на стадії судових дебатів заявила клопотання про необхідність ознайомлення з матеріалами судової справи та на даній стадії судового розгляду за клопотанням обвинуваченої був замінений захисник, яка також ще не ознайомлювалась із матеріалами кримінального провадження.
Суд визнає, що реальна небезпека вчинення тиску обвинуваченої на свідків могла існувати на початку цієї справи та під час стадії їх допиту, але з плином часу вона значно зменшилася і зникла зовсім, так як суд допитав усіх свідків та зі сплином часу такі ризики істотно зменшилися.
Також небезпека того, що обвинувачена переховуватиметься наявна з огляду на серйозність звинувачень, висунутих проти ОСОБА_7 та можливого покарання, що їй загрожує. Водночас суд зазначає, що ризик можливого переховування обвинуваченої повинен оцінюватися не тільки в світлі тяжкості покарання та серйозності звинувачень, але виходячи із усіх супутніх обставин, що можуть або підтвердити наявність цієї небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попередній висновок про тримання під вартою виявиться невиправданим. Суд приймає до уваги супутні обставини, які на даному етапі судового розгляду зменшують ризик обвинуваченої переховуватися від суду та органів досудового розслідування, а саме: наявності у обвинуваченої сімейних зв`язків із сином ОСОБА_9 2008 р.н. та її матір`ю, яка була присутня в усіх судових засіданнях, їх міцності, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, що було встановлено на підставі наданих стороною захисту та обвинувачення документів.
Отже виконуючивимоги щодозабезпечення дотриманняправ,свобод іінтересів осібу кримінальномупровадженні,відповідно довимог ст.132,ч.2ст.177,ст.178,194КПК України,вважає,що ризикпереховування ОСОБА_7 від судузменшився,але неперестав існувати,що даєпідстави дляпродовження забезпеченнядійсного кримінальнопровадження такимвидом заходуяк:запобіжний західвідносно обвинуваченої. Інші ризики, на які вказує прокурор, як то незаконний вплив на допитаних свідків, суд вважає на стадії судових дебатів недоведеними.
Суд, враховуючи майновий стан обвинуваченої, яка не має постійного місця роботи та регулярного заробітку, відсутність судимостей, звинувачення обвинуваченої у вчиненні неумисного злочину хоч і в стані сп`яніння, вважає за доцільне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та з одночасним покладенням на неї обов`язків, встановлених п. п. 1, 2, 3, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.
Також під час прийняття рішення про зміну запобіжного заходу суд враховує позиції Європейського суду з прав людини у таких рішеннях: рішення ЄСПЛ за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України», п. 37, - рішення ЄСПЛ за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29,
- рішення ЄСПЛ за скаргою № 26772/95 від 06.04.2000 року по справі «Лабіта проти Італії», пп. 162-165., рішення ЄСПЛ "Тодоров проти України", рішення ЄСПЛ "Харченко проти України", рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Водночас суд також до прикладу зазначає, що у справі «Доронін проти України», де заявник намагався втекти від працівників міліції, які його затримали, і в подальшому це стало підставою для його тримання під вартою. Суд зазначив: «П. 63. суд зауважує, що хоча й видається, що спроба заявника втекти дала відповідним органам підстави для тримання його під вартою протягом досудового слідства та розгляду справи в суді, серйозність пред`явлених йому обвинувачень, ризик його ухилення та перешкоджання здійсненню правосуддя залишалися єдиними підставами, з огляду на які суд не змінював обраний йому запобіжний захід. Однак згідно з п. 3 ст., 5 зі збігом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою». Таким чином, навіть спроба заявника втекти після затримання через певний час перестає бути достатньою підставою для тримання під вартою.
Суд, враховуючи майновий стан обвинуваченої, яка не має постійного місця роботи та регулярного заробітку, відсутність судимостей, звинувачення обвинуваченої у вчиненні неумисного злочину хоч і в стані сп`яніння, перебування під вартою більше 5 місяців, а тому вважає за доцільне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з одночасним покладенням на неї обов`язків, встановлених п. п. 1, 2, 3, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.
Також суд задовольнив клопотання обвинуваченої щодо необхідності ознайомлення з матеріалами кримінального провадження разом із захисником. Отже суд вважає за необхідне ОСОБА_7 визначити час та дати ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, які узгоджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.176-178, 181, 194, 201, 331, 350 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання сторони захисту задовольнити.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт звільнивши її з-під варти негайно в залі суду.
Заборонити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 .
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 16 квітня 2021 року (включно).
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:
- прибувати до суду або до визначеної службової особи за кожною вимогою, а також прибути в приміщення суду для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, а саме: 22.02.2021 о 13 год 00 хв, 24.02.2021 о 13 год.00 хв, 15.03.2021 о 13 год.00 хв;
- не змінювати місця проживання без дозволу суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- у разі наявності, здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Строк дії обов`язків визначити до16 квітня 2021 року (включно).
Роз`яснити ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом у якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.
Роз`яснити ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, до обвинуваченої може бути застосований більш жорсткий запобіжних захід і накладено грошове стягнення.
Згідно з ч.3 ст.181 КПК України направити копію ухвали для виконання до відділення поліції №2(смт.Добровеличківка)Новоукраїнського РВПГУНП вКіровоградській області, яке зобов`язати негайно поставити на облік обвинувачену ОСОБА_7 , про що письмово повідомити Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Контроль за виконанням ухвали в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт покласти на прокурора, який підтримує державне обвинувачення в суді.
Копію ухвали вручити прокурору, потерпілому та його представнику, обвинуваченій, захиснику та направити зазначену ухвалу до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
Направити ухвалу суду до Відділення поліції №2 (смт.Добровеличківка) Новоукраїнського РВПГУНП вКіровоградській областідля виконання та контролю належного виконання обвинуваченою запобіжного заходу.
Стороні обвинувачення у задоволені клопотання про продовження дії запобіжного заходу відмовити.
Наступне судове засідання призначити 26.03.2021 року о 13 годині 00 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
