Кропивницький апеляційнийсуд
№ провадження 11-кп/4809/904/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2020 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, за апеляційною скаргою адвоката обвинуваченої ОСОБА_7 ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2020 року, якою у межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 грудня 2020 року включно, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 гривень.
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебуває судова справа за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України /ЄУН 390/702/20/.
У межах даного кримінального провадження, за клопотанням прокурора, в порядку ст. 315 КПК України, судом першої інстанції розглянуто питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 , оскільки судове провадження тільки-но розпочато.
Судом встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, зокрема, як можливість обвинуваченої уникнути суду, впливати на учасників процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховано судом тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої.
Встановлено, що обрання стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії провадження не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Із судовим рішенням судді не погоджується адвокат обвинуваченої ОСОБА_7 , і оскаржує його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу місцевого суду, обрати стосовно ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, - у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог зазначає наступні доводи.
Ризики, заявлені прокурором та передбачені ст. 177 КПК України, - не знайшли свого підтвердження, є непідтвердженими доказами.
Для продовження строку дії щодо нього запобіжного заходу мають враховуватися ряд вагомих підстав; сама лише суворість покарання, яка стала основною підставою для постановлення місцевим судом ухвали про продовження строку тримання під вартою, не може слугувати такою підставою.
Крім того, звертає увагу й на таке: ОСОБА_8 має постійне місце проживання, до затримання проживала із малолітнім сином, перебуває на обліку центру зайнятості, отримує соціальну допомогу, має заробіток із вирощування зеленини на власному городі, має міцні соціальні зв`язки, не судима.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку сторін кримінального провадження, дослідивши виділені матеріали, зваживши доводи апеляційної скарги, колегією суддів зауважується про наступне.
Як убачається з матеріалів, в провадженні місцевого суду перебуває судова справа за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України /ЄУН 390/702/20/.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановленоч.3ст.199КПК України,клопотання пропродовження строкутримання підвартою,крім відомостей,зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: викладобставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вказаних вимог кримінального процесуального закону місцевий суд дотримався.
Суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Слід зважати, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 07 вересня 2020 року; у справі наразі розпочато і провадиться судове слідство. Строк перебування ОСОБА_8 під вартою не є довготривалим, поза межами розумного.
При цьому слід враховувати, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
Кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, покарання за вчинення передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.
Внаслідок вчинення злочину настали тяжкі і невідворотні наслідки у вигляді загибелі людини.
Інкримінується вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Крім того, ОСОБА_8 безробітна, розлучена, тобто має нестійкі соціальні зв`язки.
Беручи до уваги наведене, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , є підстави вважати про можливість ухилення обвинуваченої від суду, незаконного впливу на свідків, учасників процесу, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Доводи сторони захисту з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, - спростовуються наведеним вище.
Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2020 року, якою у межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 грудня 2020 року включно, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 гривень, залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
