ЄУН 387/987/20
Номер провадження по справі 1-кп/387/81/20
У Х В А Л А
про продовження строку тримання під вартою
21 грудня 2020 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020120000000297 від 04.09.2020, яке надійшло з Кіровоградської обласної прокуратури за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , не працюючої, громадянка України, освіта середня, має на утриманні малолітнього сина, раніше не судима,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 27 жовтня 2020 року надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020120000000297 від 04.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2020 року було призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2020 року було призначено судовий розгляд та продовжено обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 13 години 40 хвилин 28 грудня 2020 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, на думку прокурора, ризики, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати так як усі свідки не допитані, а також у ОСОБА_7 відсутні міцні соціальні зв`язки так як розлучена, не працює а судовий розгляд у кримінальному провадженні не закінчився.
Захисник в судовому засіданні просив суд, змінити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Доводи прокурора, що його підзахисна не працює та розлучена не є ризиками у відповідності до положень ст.177 КПК України. Жодних реальних ризиків прокурор не зазначив, що є порушенням ст. 5 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
Обвинувачена в судовому засіданні підтримала свого захисника, просила замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який, який не пов`язаний із позбавленням волі так як їй потрібно зробити довіреність її матері на дитину.
Представник потерпілого та потерпілий в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.
Суд заслухавши клопотання прокурора та учасників кримінального провадження, доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні перебуває розгляд судової справи за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України /ЄУН 390/702/20/. На даний час суд зазначає, що у справі не допитаний свідок ОСОБА_8 , а також не допитана обвинувачена у справі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечити виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинувачену ОСОБА_7 під вартою.
Суд зазначає, що ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 07 вересня 2020 року; у справі наразі проводиться судовий розгляд. Строк перебування ОСОБА_7 під вартою не є довготривалим, поза межами розумного.
При цьому слід враховувати, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
Кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, покарання за вчинення передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.
Внаслідок вчинення злочину настали тяжкі і невідворотні наслідки у вигляді загибелі людини.
Крім того вчинення кримінального правопорушення інкримінується ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння.
Також суд з`ясував, що ОСОБА_7 безробітна, розлучена, тобто має нестійкі соціальні зв`язки.
Беручи до уваги наведене, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , є підстави вважати про можливість ухилення обвинуваченої від суду, незаконного впливу на свідків, учасників процесу, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Доводи сторони захисту з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, - спростовуються зазначеними обставинами та підставами. Більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 суд також залишає за обвинуваченою визначений ухвалою слідчого судді від 07.09.2020 розмір застави із покладенням на неї обов`язків.
Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинувачену такі обов`язки: 1) прибувати до суду за першою його вимогою у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження ; 2) не відлучатися із постійного місця проживання без дозволу суду ; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.
Керуючись ст.ст. 177, 178,182, 331 КПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 16 години 50 хвилин 18 лютого 2021 року.
Одночасно залишити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 42040 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України у справі №12020120000000297 від 04.09.2020.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 18 лютого 2021 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому вона зареєстрована і проживає;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та експертом у даному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях під час судового розгляду.
Роз`яснити ОСОБА_7 , що відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_9
