Справа № 2-290/11 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/712/20 Категорія: 84 Доповідач: Федонюк С. Ю.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В.В.,
з участю:
секретаря судового засідання - Лимаря Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олком-Лізинг", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кешап», про видачу дубліката виконавчого листа, за апеляційною скаргою заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олком-Лізинг" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування заяви зазначало, що рішенням Луцького міськрайонного суду у справі №2-290/11 від 02.02.2011 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитним договором №258/08 від 04.09.2008 року в розмірі 436 679,00 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 850,00 грн та 120,60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заявник зазначає, що 02.04.2019 року Луцький міськрайонний суд у справі №2-290/11 виніс ухвалу, якою замінив стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на ТзОВ «Олком Лізинг».
Вказує, що звернувшись до Луцького міськрайонного суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі №2-290/11-ц, отримав відповідь, що виконавчий лист був виданий ПАТ «Брокбізнесбанк» 31.08.2018 року.
Також зазначає, що згідно з листом Першого ВДВС м. Луцька виконавчий лист у справі №2-290/11-ц за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу не пред`являвся до виконання.
На підставі вищевказаного заявник просив заяву задовольнити, видати дублікат виконавчого листа на виконання рішення від 02 лютого 2011 року в справі №2-290/11-ц за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ «Олком-Лізинг» про видачу дубліката виконавчого листа.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ТзОВ «Олком-Лізинг» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і задовольнити заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви, оскільки товариство звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та виконавчий лист було втрачено і пошуки не призвели до позитивного результату, а докази втрати та непред`явлення виконавчого листа до виконання додані до заяви.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник ОСОБА_1 зазначила про необгрунтованість апеляційної скарги та її безпідставність і просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кешап» залучена за заявою апелянта до участі у справі як процесуальний правонаступник сторони стягувача ТОВ «Олком-Лізинг».
В суд апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення судових повісток.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи без задоволення заяву про видачу дубліката виконавчого листа, виходив з того, що заявником не подано клопотання про поновлення строку пред"явлення виконавчого листа до виконання та не зазначено будь-яких обставин, за яких міг бути втрачений первісно виданий виконавчий документ.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №2-290/11 від 02.02.2011 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково, а саме стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитним договором №258/08 від 04.09.2008 року в розмірі 436 679,00 грн, а також понесені витрати зі сплатою судового збору в розмірі 850,00 грн, по 425 грн з кожного, та 120,60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - по 60,30 грн з кожного (а.с.141-143).
Дане рішеннясуду від02лютого 2011року набралозаконної сили14лютого 2011року, проте на теперішній час рішення суду не виконано.
Як слідує з супровідного листа, наявного в матеріалах справи, за заявою представника позивача від 31.08.2018 року на адресу ПАТ «Брокбізнесбанк» було надіслано 2 виконавчі листи на виконання даного рішення (а.с.145).
В обґрунтування своїх вимог стягувач надав копію листа державної виконавчої служби, відповідно до якого на підставі перевірки АСВП встановлено, що зазначені виконавчі листи не було пред`явлено до виконання.
Звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник зазначив, що відповідний документ було втрачено, однак не надав будь-яких належних доказів на підтвердження вказаної обставини.
Разом з тим, відповідно до частини 1 пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листадо виконання,встановленого пунктом2частини першоїстатті 22Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з нормами ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавчі документи можуть бути пред"явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Як визначено п.5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред"являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Водночас, тлумачення зазначеного пункту свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом №1404-VIII.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, провадження № 61-20552св18, від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6).
У пункті 1 частини другої статті 22 Закону в попередній редакції, а також у частині другій статті 12 Закону в діючій редакції зазначено, що строк для пред"явлення виконавчих документів до примусового виконання встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п.16.6 та 16.6.1 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом ДСА України від 27.06.2006 р. № 68 (із послідуючими змінами), яка діяла станом на час вступу в законну силу рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , для виконання судового рішення в цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, стягувачу за його письмовою заявою видається виконавчий лист. Якщо рішення постановлено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом. Судові рішення у частині стягнення судового збору звертаються до виконання в загальному порядку. Виконавчі листи виписуються не пізніше другого дня після набрання рішенням суду законної сили, а в справах, у яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день постановлення рішення.
Таким чином, враховуючи, що судове рішення, за яким просить заявник видати дублікат виконавчого листа, вступило в законну силу в 2011 році, то строк пред"явлення до примусового виконання виконавчих документів за цим рішенням сплив у 2012 році.
Разом з тим, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (у старій редакції), а так само і відповідно до ч.6 ст. 12 Закону в теперішній редакції, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ст.433ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Тобто,вирішуючи питанняпро видачудубліката виконавчогодокумента,суд повиненперевірити строки,встановлені дляпред`явленнятакого виконавчогодокумента довиконання,а стягувач,звертаючись досуду іззаявою провидачу дублікатавиконавчого листаповинен довестиналежними тадостатніми доказамине лишефакт втративиконавчого листа,а йфакт йогопред`явленняв межахстроку,встановленого законом.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).
Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, що стягувач у заяві про видачу дубліката виконавчого листа заявляв одночасно і вимогу про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно доч.ч.4,5ст.268ЦПК Україниу разінеявки всіхучасників справиу судовезасідання,яким завершуєтьсярозгляд справи,або розглядусправи безповідомлення (виклику)учасників справи,суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олком-Лізинг", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кешап», залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2020 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2020 року.
Головуючий
Судді
