Справа № 2-290/11
6/214/109/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Євтушенка О.І.,
за участю: секретаря судового засідання – Бєлікової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку виконання цивільну справу №2-290/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), -
Представники сторін:
від заявника – ОСОБА_1
від заінтересованої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» звернувся до суду із заявою 30.11.2017 року, в якій просить суд замінити первісного стягувача – ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» на нового як його правонаступника – ПАТ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» в рамках виконавчого провадження з виконання заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2012 року №2-290/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №М014/03-03/290 від 18.06.2008 року в розмірі 338 860,83 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначив, що 14.03.2017 року між ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_5» було укладено договір відступлення права вимоги №114/7-4387 за кредитним договором №М014/03-03/290 від 18.06.2008 року, укладеним з ОСОБА_2, а ПАТ «Комерційний ОСОБА_5», набувши прав нового кредитора, згідно договору №114/7-4111/ДГ від 14.03.2017 року, відступило права вимоги за вказаним договором ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Таким чином, саме перехід майнових вимог від первісного кредитора кінцево до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» як нового кредитора визначив необхідність здійснення його заміни як правонаступником стягувача.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 року матеріали заяви повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.
Правом на участь в судовому засіданні представник заявника ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» не скористалася, подавши клопотання про розгляд заяви за її відсутності. Пред’явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_3 правом на участь в судовому засіданні не скористався, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно попередньо висловленої позиції по справі заперечував проти задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що на початку 2014 року ОСОБА_6 в повному обсязі виконала заочне рішення суду від 22.05.2012 року, передавши в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, тим самим задовольнивши вимоги ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» в повному обсязі. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири здійснював приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 З огляду на те, що судове рішення є виконаним, підстави для здійснення заміни сторони стягувача в рамках його виконання відсутні.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі, що не перешкоджає розгляду судом заяви.
Суд, дослідивши вимоги заяви, письмові докази по справі, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.05.2012 року заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки – 3-кімнатну квартиру на 2 поверсі 5 поверхового житлового будинку, загальною площею 64,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_6, за рахунок реалізації якої задовольнити вимоги ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» в сумі 338 860,83 грн.; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» судові витрати в розмірі 1820 грн. (а.с.59-60).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.07.2013 року заочне рішення залишено без змін (а.с.136-137).
Таким чином, рішення набрало законної сили 23.07.2013 року та на його виконання видано виконавчі листи. Стягувачем визначено ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1».
Згідно договору відступлення прав вимоги №114/7-4387 від 14.03.2017 року ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» як первісний кредитор відступив (передав) ПАТ «Комерційний ОСОБА_5» як новому кредиторові права вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором №М014/03-03/290 від 18.06.2008 року, укладеним з ОСОБА_2 та договорами забезпечення, укладеними на його виконання (іпотеки) (а.с.149-151).
Отримані права вимоги ПАТ «Комерційний ОСОБА_5» передав ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», на підставі договору відступлення права вимоги № №114/7-4111/ДГ від 14.03.2017 року, яке стало кінцево визначеним стягувачем (а.с.152-154).
Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Детальне розумінні змісту відступлення права вимоги в його ідеальному значенні (а не в контексті факторингу) визначено в п.п.14.1.255 Податкового кодексу України, відповідно до якого відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
При цьому, в розумінні ч.1 ст.514 ЦК України в результаті укладання договору відступлення права вимоги новий кредитор одержує всі права першого кредитора у зобов'язанні, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові №6-122цс13 від 20.11.2013 року, та постанові від 18.11.2015 року у справі № 6-2391цс15, виходячи зі змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, положень Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), у зв’язку з чим правонаступник кредитора має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому таким чином статусу сторони виконавчого провадження – «стягувача».
В ході судового розгляду знайшли підтвердження посилання представника ОСОБА_2 на те, що в ході виконання заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2012 року предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належав ОСОБА_6, було реалізовано шляхом відчуження на користь ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.09.2018 року (а.с.225-226).
Дослідженням матеріалів нотаріальної справи договору купівлі-продажу, витребуваної у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 слідує, під час укладення договору купівлі-продажу приватним нотаріусом було враховано наявність на нерухомому майні іпотечного обтяження, про припинення якого та заборони на відчуження ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» направив відповідне повідомлення за №114-0-3-00/199 від 15.04.2014 року. При цьому, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис від 14.01.2014 року про погашення заборони на відчуження майна з перенесенням до спеціального розділу ДРРПНМ з метою припинення (заява №4927021).
Судом неодноразово направлялась на виконання ухвала про витребування доказів від 22.06.2018 року для встановлення обсягу невиконаних кредитних зобов’язань позичальником перед ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1», його правонаступником, однак ухвала залишається невиконаною, в судове засідання представник заявника не з’являється, хоча судом визнавалась його явка обов’язковою. Доказів, які б свідчили про те, що заочне рішення від 22.05.212 року є не виконаним, суду не надано в рахунок доведення пред’явлених вимог.
Вказані обставини в їх сукупності суд розцінює як реальне виконання заочного рішення суду, що виключає можливість здійснення його примусового виконання, а відтак й доцільність здійснення заміни первісного стягувача ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1» новим – ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».
З огляду на викладене, у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення та ненаданням стороною заявника та первісним стягувачем доказів, які б свідчили про зворотне, суд не встановив підстав, визначених ст.442 ЦПК України для заміни сторони у виконавчому провадженні, у зв’язку з чим в задоволенні заяви ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» слід відмовити.
Керуючись ст.442 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) – залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її підписання.
Ухвалу складено та підписано 30.10.2018 року.
Суддя Євтушенко О.І.
