РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-290/11
Провадження № 2/1267/11
04.03.2011року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді: Омельченко Н.І.
при секретарі : Макушенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Державний експортно- імпортний банк України» в особі філії AT «Укрексімбанк» м.Харкова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії AT «Укрексімбанк» м.Харкова , 3-я особа : приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_2 про визнання кредитних договорів та іпотечного договору недійсними та про зобов’язання прийняти заборгованість за кредитними договорами ,-
ВСТАНОВИВ:
22.06.09 року позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 відповідно до якого просив звернути стягнення на предмет іпотеки на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що між позивачем в особі філії AT «Укрексімбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 6807С17 від 21.03.07 року відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 7 925,52 доларів США з кінцевою датою погашення 20.03.2014 року з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається Libor 12m долар США +8,67% але не менше 14% річних, а також кредитний договір № 6807С16 від 21.03.2007 року відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 27 074,48 доларів США з кінцевою датою погашення 20.12.2026 року з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається Libor 12m долар США + 7,17% але не менше 12,5 % річних.
В забезпечення зобов’язань за. кредитними договорами був укладений іпотечний договір № 6807254 від
21.03.2007року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1.
Кредитними договорами передбачено надання банком відповідачу кредиту на певних умовах, а відповідач зобов’язаний виконувати всі умови кредитних договорів, здійснювати погашення кредиту згідно з графіком погашення кредиту ( п.2.4.1) та сплачувати проценти за користування кредитом ( п.2.5.1). Але відповідач не виконує зобов’язання до кредитним договорам, а саме не виконує зобов’язання по своєчасному погашенню кредиту та сплати процентів, згідно з п.п.2.4, 2.5 кредитного договору та графіком погашення кредиту.
Кредитним договором передбачено, що позивач має право вимоги дострокового виконання відповідачем усіх зобов’язань у випадку, якщо відповідач не виконав зобов’язання перед позивачем за кредитним договором ( п.4.2 Кредитного договору).
Платежі, що підлягають сплаті відповідачем за кредитним договором № 6807С16 становлять 25 952,70 дол.США з яких : 24 659,78 дол.США заборгованість за кредитом , 1 292,92 дол.США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; а за кредитним договором № 6807С17 заборгованість становить 47 672,41 дол.США з яких : 47 672,41 дол.США - заборгованість за кредитом, 347,39 дол.США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом.
Відповідно до п.5.2 Кредитного договору, у разі невиконання зобов’язань відповідач сплачує позивачу пеню яка нараховується на суму несплаченого своєчасно зобов’язання та відповідно до п.2.4.2 Кредитної угоди розмір пені становить подвійну облікову ставку НБУ.
У зв’язку припинення відповідачем платежів за Кредитним договором та порушенням своїх зобов’язань по сплаті відсотків та погашенню кредиту, була нарахована пеня за період з січня 2009 року по червень 2009 року, яка склала 983.70 грн.
Відповідно п.2.1.5 Іпотечного договору позивач має право за рахунок іпотеки задовольнити вимоги в повному обсягу, шляхом продажу предмета іпотеки будь якій особі-покупцеві.
На підставі викладеного просив вимоги задовольнити.
а.с. 1-3
06.05.2010року позивач зменшив та змінив вимоги, про що подав заяву, та, посилаючись на тіж сам: обставини, яки викладені в первісному позові, просив суд стягнути з відповідача на користь банку за кредитним договором № 6807С16 : 22 124 грн.12 коп. та комісію за управління кредитом 140 грн., за кредитним договором .V 6807С17: 10*238 грн.53 коп. та комісію за управління кредитом 140 грн., пеню за договорами кредиту в розмір 34 574 грн.65 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн.00 коп., а загалом стягнути 69 037 грн.30 коп.
а.с. 59-60
14.07.2010року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом , відповідно до з - : * просить визнати кредитні договори № 6807С16 , № 6807С17 від 21.03.2007 року та іпотечний договір №6807Z54 від 21.03.07 року - недійсними, зобов’язати банк прийняти у неї заборгованість за кредитним договорам №6806С16 в розмірі 14068,50 грн. з розстрочкою платежів на 60 місяців щоб місячний платіж складав 234.47 грн. та за кредитним договором № 6807 С17 в розмірі 6510,57 грн. з розстрочкою платежів на 60 місяців за умовами що помісячний платіж буде складати 108,51 грн. В обгрунтування своїх зустрічних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної ліцензії; на те, що на день укладання кредитного договору іноземний курс валюти становив 1 дол.США=5,04 грн., а на цей час становить 1 дол.США=7,92 грн. в зв’язку з чим на її думку зміна обставин за Кредитними договорами у бік значного зростання курсу іноземної валюти є істотною, оскільки якби ці обставини можливо було передбачити, вона не укладала б кредитний договір або укладала його на інших умовах; на те, що використання банком долару США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище її як споживача порівняно з банком в разі настання певної події, що дає право банку зловживати її інтересами, а тому обидва кредитні договори на вимогу споживача має бути визнані ' недійсними в цілому, а в зв’язку з викладеним , а також тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання фінансової кризи» від 23.06.2009 року вводиться мораторій на примусове виселення із житла, в якому зареєстрована фізична особа-іпотекодавець і це житло є єдиним його житлом, вважає, що іпотечний договір на вимоги споживача має бути визнаний недійсним в цілому.
а.с. 75-80
В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені вимоги та дав пояснення відповідно до викладеного в них, зустрічні вимоги ОСОБА_1 не визнав з обставин викладених у позові, а також в зв’язку з тим, що AT «Укрексімбанк» була отримана банківська ліцензія Національного банку України № 2, зареєстрована у НБУ 13.01.1992 року за № 5 на здійснення банківських операцій та дозвіл № 2-3 від 15.02.2005 року в тому числі операції з валютними цінностями у часині їх залучення і розміщення на валютному ринку України. Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти. Відповідно до ст..36 Закону України «Про Національний банк України», НБУ встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його щоденно. Стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. При укладанні кредитного договору в іноземній валюті та беручи на себе обов’язки щодо погашення цього кредиту відповідачка повинна була розуміти, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинна була передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором. Валютні коливання та погіршення фінансового стану відповідачки не є обставинами за якими закон пов’язує можливість визнання недійсним кредитного договору. Що стосується визнання недійсним іпотечного договору такі вимоги на думку представника позивача є незаконними.
Представник відповідача вимоги позивача не визнав з підстав необґрунтованості, зустрічні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у вимогах, вказавши, що доповнень до викладеного в І! зустрічному позові не має.
3-я особа : приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, направила суду свої заперечення проти зустрічного позову ОСОБА_1 , відповідно до яких просила відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_3Q. та розглядати справу в її відсутність.
а.с. 102
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» законними та такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні вимоги відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягають як не законні.
"Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що предметом кредитного договору є грошові кошти, а кредитодавцем - фінансова установа.
Таким чином, у розумінні ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є надання коштів у позику, що є одним із видів фінансової послуги.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 05.03.2007 року звернулася до позивача із заявою про надання їй кредиту в сумі 27074,48 доларів США на термін 19 років зі сплатою 12,5% річних на викуп заборгованості по кредиту у банку «Фінанси та кредит» та 05.03.2007 року також звернулася до позивача із заявою про надання їй кредиту в сумі 7925,52 доларів США на термін 7 років зі сплатою 14,0% річних на поточні потреби, запропонував у забезпечення виконання зобов’язань за кредитами квартиру та гарантуючи сплату процентів та погашення кредиту в строки передбачені кредитним договором.
а.с. 99 ,100
Як вбачається з кредитних договорів, між позивачем в особі філії AT «Укрексімбанк» та відповідачем був укладений кредитний,договір № 6807С17 від 21.03.07 року відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 7 925,52 доларів США з кінцевою датою погашення 20.03.2014 року з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається Libor 12m долар США +8,67% але не менше 14% річних, а також кредитний договір № 6807С16 від 21.03.2007 року відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 27 074,48 доларів США з кінцевою датою погашення 20.12.2026 року з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається Libor 12m долар США + 7,17% але не менше 12,5 % річних.
а.с. 5-9, 11-14
В забезпечення зобов’язань за кредитними договорами був укладений іпотечний договір № 6807254 від
21.03.2007року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1.
а.с. 17-21
Кредитними договорами передбачено надання банком відповідачу кредиту на певних умовах, а відповідач зобов’язаний виконувати всі умови кредитних договорів, здійснювати погашення кредиту згідно з графіком погашення кредиту (п.2.4.1) та сплачувати проценти за користування кредитом (п.2.5.1).
Судом також встановлено, що відповідач не виконує зобов’язання до кредитним договорам, а саме не виконує зобов’язання по своєчасному погашенню кредиту та сплати процентів, згідно з п.п.2.4, 2.5 кредитного договору та графіком погашення кредиту, що підтверджується графіком погашення кредиту, розрахунками заборгованості та розрахунками пені.
а.с.10, 15-16,22-25,62-68
Кредитним договором передбачено, що позивач має право вимоги дострокового виконання відповідачем усіх зобов’язань у випадку, якщо відповідач не виконав зобов’язання перед позивачем за кредитним договором ( п.4.2 Кредитного договору).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивач довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, а тому його вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача за кредитним договором № 6807С16 : 22 124 грн.12 коп. та комісію за управління кредитом 140 грн., за кредитним договором № 6807С17: 10 238 грн.53 коп. та комісію за управління кредитом 140 грн., пеню за договорами кредиту в розмірі 34 574 грн.65 коп.
На підставі викладеного зустрічні вимоги відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Судом достовірно встановлено та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні, що між позивачем в особі філії AT «Укрексімбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 6807С17 від 21.03.07 року відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 7 925,52 доларів США з кінцевою датою погашення 20.03.2014 року з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається Libor 12m долар США +8,67% але не менше 14% річних, а також кредитний договір № 6807С16 від 21.03.2007 року відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 27 074,48 доларів США з кінцевою датою погашення 20.12.2026 року з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається Libor 12m долар СІЛА + 7,17% але не менше 12,5 % річних. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор уклав в день укладення цього договору - з позичальником іпотечний договір.
Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5-6 ст. 203 ЦК України.
Згідно даних норм ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу, актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За договорами кредиту № 6807С17 та № 6807С16 укладеного між сторонами, позивальник зобов’язалася перед кредитором відповідати за виконання нею умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договорами кредиту. Відповідач ознайомлена з умовами Договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не мала.
Тобто, судом достовірно встановлено, що зобов’язання за кредитними договорами сторонами не змінювалися.
Посилання відповідача ОСОБА_1О.у зустрічному позові на надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної ліцензії; на те, що на день укладання кредитного договору іноземний курс валюти становив 1 дол.США=5,04 грн., а на цей час становить 1 дол.США=7,92 грн. в зв’язку з чим на її думку зміна обставин за Кредитними договорами у бік значного і:остання курсу іноземної валюти є істотною, на те, що використання банком долару США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункту, що значно погіршує становите її як споживача порівняно з банком в разі настання певної події, що дає право банку зловживати її інтересами, а тому обидва кредитні договори на вимогу споживача має бути визнані недійсними в цілому, а в зв’язку з цим недійснім є і іпотечний договір - надумані і суперечать діючому законодавству.
Із вимогою про розірвання кредитних договорів чи їх зміну відповідачка не зверталась до банку.
Вимагаючи визнавати недійсними кредитні договори та іпотечний договір на ОСОБА_1 як на не позивача по зустрічному позову покладається відповідно до ст..60 ЦПК України обов’язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Проте ОСОБА_1 та її представником не доведено наявність всіх умов необхідних для визнання недійсними кредитних та іпотечного договорів.
Крім того, відповідно до ст..36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні з: іноземних валют встановлюється Національним банком. Валютні курси, як зазначено в ч.1 ст.8 декрету КМ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлюється Національним банком за погодженням з Кабінетом Міністрів. Згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, затвердженого постановою правління НБУ від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірні кредитні договори в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладання договору не мали будь яких законних підстав уважати, що зміна встановленого курсу не настане. І відповідачкою ОСОБА_1 та її представником не доведено, що сторони при укладанні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не насьане.
Виходячи з змісту ст.ст. 1046,1047 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить на позичальнику, а відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання , як це передбачено ст..617 ЦК України.
Статтею 629 ЦК передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Отже відповідач зобов’язана виконувати кредитний договір відповідно до його умов та законодавства.
Посилання відповідачки та її представника про відсутність у позивача індивідуальної ліцензії на надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу надумані та спростовуються : банківською ліцензією № 2 виданою позивачеві НБУ 23.01.1992 року на право здійснювати банківські операції, дозволом №2-3 та додатком до дозволу № 2-3. а.с. 94-95
За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи відповідача ОСОБА_1 в її зустрічних вимогах та представника не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є необгрунтованими, недоведеними. у в'язку з чим суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Крім того в своїх письмових запереченнях представник позивача зазначив, що іпотечний договір від
-03.07 року є таким, що припинив дію, в зв’язку з продажем іпотечного майна з публічних торгів.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України ,суд стягує з відповідача на користь позивача понесені витрати по легаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1820.00 5 травень.
ОСОБА_4.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 509,526,611,612, 617, 1046, 1047, 1054,1055 ЦК України, Законом України “ Про іпотеку”, Законом України «Про Національний банк України», суд -
ВИРІШИВ :
Позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» м.Харкова - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ «Укрексімбанк» м.Харкова за кредитним договором № 6807С16 : 22 124 грн.12 коп. та комісію за управління кредитом 140 грн., за кредитним договором № 6807С17: 10 238 грн.53 коп. та комісію за управління кредитом 140 грн., пеню за договорами кредиту в розмірі 34 574 грн.65 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн.00 коп., а загалом стягнути 69 037 грн.30 коп.
В задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» м.Харкова , 3-я особа : приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_2 про визнання кредитних договорів № 6807С16 , № 6807С17 та іпотечного договору № 6807Z54 недійсними та про зобов’язання прийняти заборгованість за кредитними договорами - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя
