Справа №2-290/11
Головуючий у суді у 1 інстанції - Стародубцева Л. О.
Номер провадження 22-ц/788/29/14
Суддя-доповідач - Левченко Т. А.
Категорія - 11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Левченко Т. А.,
суддів - Таран С. А., Собини О. І.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, Шосткинської міської ради, треті особи: управління Держземагенства у Шосткінському районі Сумської області, Сумська регіональна філія Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», громадська організація «Шосткинське садівниче товариство «Мічурінець» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання частково недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, відшкодування моральної шкоди
та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Шосткінської міської ради, треті особи: управління Держземагенства у Шосткінському районі Сумської області, Сумська регіональна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», громадської організації «Шосткинське садівниче товариство «Мічурінець» про усунення перешкод у здійсненні право власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що на підставі рішення виконкому Шосткинської міської ради № 328 від 27.10.1993 року та рішення Шосткинської міської ради від 23.12.2009 року їй була передана у приватну власність земельна ділянка за НОМЕР_1, площею 0,0767 га., для ведення садівництва в садівничому товаристві «Мічурінець». На підставі цих рішень їй був виданий Державний акт серії АК № 583709 на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований в Державному реєстрі 02 лютого 2010 року. Вказаною земельною ділянкою вона користується більше 30 років. Власниками суміжної земельної ділянки за НОМЕР_2 є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в 2008 року самовільно зайняли частину її земельної ділянки площею 0.01 га, та на її прохання звільнити - не реагують, чим чинять перешкоди у вільному користуванні її власністю, що спричиняє їй, моральні страждання, які вона оцінює в 1700 грн.
Відповідачі фактично користувались земельною ділянкою НОМЕР_2 кілька років з дозволу її колишнього власника ОСОБА_6, а в 2011 pоці придбали у нього цю земельну ділянку за договором купівлі-продажу. ОСОБА_6 земельна ділянка площею 0,0719 га, була передана у приватну власність на підставі рішення Шосткинської міської ради від 04.03.2011 року та 11 квітня 2011 року йому виданий Державний акт серії ЯЛ № 918010 на право власності на земельну ділянку, що був зареєстрований в Державному реєстрі 08 квітня 2011 року та перереєстрований на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 28 квітня 2011 року на відповідачів ОСОБА_3, та ОСОБА_4 З державного акту на земельну ділянку вбачається, що відповідачами отримано державний акт на частину земельної ділянки власником якої є вона. Остаточно визначившись зі своїми позовними вимогами ОСОБА_5 просить:
визнати частково недійсним та скасувати рішення третьої (позачергової) сесії
Шосткинської міської Ради народних депутатів від 04.03.2011 року в частині п. 4 додатку №1 щодо надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0719 га за НОМЕР_2;
визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0719 га. за НОМЕР_2 в садовому товаристві «Мічурінець-2» м. Шостка, що виданий на ім'я ОСОБА_6, зареєстрований 08.04.2011 року серії ЯЛ № 918010, та скасувати запис про державну реєстрацію цього Державного акту;
зобов'язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкод у здійсненні права власності (права користування) на належну їй земельну ділянку площею 0,0767 га., за НОМЕР_1 в садівничому товаристві «Мічуринець-2» м. Шостка, та звільнити її;
стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на її користь в рахунок компенсації моральної шкоди 1700 грн., та стягнути судові витрати по справі.
ОСОБА _3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з зустрічним позовом, який обґрунтовують тим, що вони з 16 серпня 2007 року є членами садівничого товариства «Мічурінець-2», користувалися та обробляли садову земельну ділянку НОМЕР_2. До цього часу цією земельною ділянкою користувався ОСОБА_6, який деякий час її не обробляв, чим скористалась сусідка ОСОБА_5 та, порушивши межі, самовільно захопила частину ділянки НОМЕР_2. В 2011 році вони придбали за договором купівлі-продажу у ОСОБА_6 вказану земельну ділянку, яка йому належала на праві власності на підставі Державного акту, виданого 11 квітня 2011 року. В подальшому на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 28 квітня 2011 року право власності на цю земельну ділянку було зареєстровано за ними.
Вважають, що при виготовленні земельно - кадастрової документації на земельну ділянку ОСОБА_5, були порушені вимоги земельного законодавства, які полягають у не погодженні меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, не виконувались польові роботи, відсутня інформація внесення даних в автоматизовану систему ДЗК, що стало причиною того, що ОСОБА_5 було передано у власність частину земельної ділянки, яка належить їм. Остаточно визначившись зі своїми позовними вимогами просять суд:
визнати недійсними рішення виконкому Шосткинської міської ради від 27.10.1993 року № 328 та рішення Шосткинської міської ради від 23.12.2009 року на підставі яких було передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0767 га;
визнати Державний акт серії АК № 583709 на право власності на земельну ділянку площею 0.0767га, розташовану в м. Шостка садівниче товариство «Мічуринець-2» НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_5, що був зареєстрований 02 лютого 2010 року недійсним;
зобов'язати ОСОБА_5, не чинити перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку площею 0.0719 га, розташовану в м. Шостка садівниче товариство «Мічуринець-2» НОМЕР_2;
стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1500 грн., а на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а також судові витрати по справі.
Рішенням суду від 04 листопада 2013 року в задоволенні позовів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким задовольнити їх вимоги в повному обсязі. ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати в частині відмови їй в задоволенні позову та постановити нове про задоволення її позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін. В доводах апеляційних скарг сторони посилаються на те, що судом при ухваленні рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені та з'ясовані обставини справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_6, представника управління Держземагенства у Шосткінському районі Сумської області Шушунові Є.В., вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовів, суд першої інстанції виходив з того, що державні акти на земельну ділянку, видані сторонам в справі, відповідним чином зареєстровані в Державному реєстрі земель, мають відповідні кадастрові номери та цільове призначення, тобто є чинними. Факт накладання спірних земельних ділянок одна на одну є наслідком технічної помилки при виготовленні технічної документації з землеустрою, а тому не є підставою для визнання державних актів на земельні ділянки незаконними. Такі помилки підлягають виправленню в порядку виправлення технічних помилок та не тягнуть за собою недійсність державного акта.
Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, так як вони не відповідають обставинам справи та суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Шосткінського міськвиконкому від 14 жовтня 1964 року садівничому товариству «Мічурінець» виділено додатково земельну ділянку площею 22,8 га за рахунок земельного фонду міської ради в районі 2-ї та 3-ї ділянки саду «Мічурінець». Земельну ділянку використовувати під колективний сад, без розділу загального масиву на окремі ділянки для кожного члена колективу (а. с. 139 том 1).
Рішенням виконкому Шосткінської міської ради № 229 від 30.08.2001 року зареєстровано Статут громадської організації «Шосткінське садівниче товариство «Мічурінець», який затверджено конференцією членів цієї громадської організації 16.12.2000 року (а. с. 25-32).
ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 є членами садівничого товариства «Мічурінець», що підтверджується відповідними довідками товариства (а. с. 86; 167 том 1).
Рішенням Шосткінського міськвиконкому № 328 від 27.10.1993 року ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому кооперативі «Мичуринець» НОМЕР_1 площею 0,0645 га (а. с. 168 том 1).
Рішенням Шосткінської міської ради від 23.12.2009 року затверджено уточнені площі і цільове призначення земельних ділянок, визначені при розробленні технічної документації із землеустрою по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки громадян м. Шостка. Пунктом 103 додатку 1 до цього рішення ОСОБА_5 уточнено площу земельної ділянки переданої їй у власність рішенням Шосткінського міськвиконкому № 328 від 27.10.1993 року, для ведення садівництва площею 0,0767 га (а. с. 165-166 том 1).
Відповідно до вказаних рішень ОСОБА_5 був виданий Державний акт серії АК № 583709, на право власності на земельну ділянку площею 0,0767 га, що був зареєстрований в Державному реєстрі 02 лютого 2010 року (а. с.43). Земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_5, у встановленому порядку був присвоєний кадастровий номер (а. с. 164 том 1), однак в електронну систему Державного земельного кадастру земельна ділянка внесена не була.
Рішенням Шосткінського міськвиконкому № 345 від 25.11.1993 року ОСОБА_13 було передано в приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому кооперативі «Мичуринець» НОМЕР_2 площею 0,06 га (а. с. 178 том 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 помер. За життя державний акт на земельну ділянку, передану йому у власність ОСОБА_13 не отримав. Рішенням Шосткінської міської ради від 04.03.2011 року (п. 4 додатку 2) його єдиному спадкоємцю - сину ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому кооперативі «Мічурінець» НОМЕР_2 площею 0,0719 га та надано дозвіл на складання та видачу державних актів на право власності на цю земельну ділянку (а. с. 174; 176; 179). На підставі цього рішення 11 квітня 2011 року ОСОБА_6 був виданий Державний акт серії ЯЛ № 918010 на право власності на земельну ділянку, що був зареєстрований в Державному реєстрі 08 квітня 2011 року (а. с. 44 том 1).
За нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу 28 квітня 2011 року ОСОБА_6 продав належну йому земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому кооперативі «Мічурінець» НОМЕР_2 площею 0,0719 га ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах та останні зареєстрували за собою право власності на цю земельну ділянку, що підтверджується відповідною відміткою органу держкомзему на державному акті на право власності на земельну ділянку (а. с. 83-85).
Відповідно до ст. 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Земельні ділянки, які надаються садівницьким товариствам для ведення громадянами колективного садівництва, складаються з двох частин: земель загального користування та земель, які власне використовуються для садівництва і закріплюються за громадянами - членами садівницького товариства. Землі загального користування садівницького товариства і земельні ділянки, закріплені за його членами, мають різний правовий режим. Землі загального користування садівницького товариства є об'єктом його приватної власності як юридичної особи. До таких земель належать ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування. Земельні ділянки садівницького товариства, які закріплюються за його членами, призначені для закладення та вирощування багаторічних плодових насаджень, а також для зведення та експлуатації житлового будинку та господарських споруд. Такі земельні ділянки передаються громадянам - членам товариства у власність.
Громадянин - член садівницького товариства, якому виділена земельна для садівництва, має право на її безоплатну приватизацію за умови, що її розмір не перевищує 0,12 га (ст. 121 ЗК України) та що такий громадянин не отримав раніше земельну ділянку, призначену для індивідуального чи колективного садівництва, у приватну власність безоплатно. Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства, як передбачено ст. 35 ЗК України, здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства шляхом подання заяви до правління товариства або до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.
Статтею 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року, який діяв на час передачі у власність земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 членам садівницького кооперативу «Мічурінець» ОСОБА_5 та ОСОБА_13 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року. Проте дію ст. 23 зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок».
Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Згідно ст. 57 ЗК України 1990 року на ділянки, що передаються у власність кожному членові садівницького кооперативу, сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за поданням відповідних кооперативів видається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
Відповідно до п. 1.12. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затв. наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 року, яка діяла на час виготовлення технічної документації та видачі державних актів на спірні земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Згідно п. 2.3. зазначеної Інструкції межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості.
Відповідно до п. 17 Типового статуту садівницького товариства, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 02 грудня 1986 року № 416 членам садівницького товариства спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації виділяються земельні ділянки. За рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства ці ділянки можуть вимежовуватися в натурі огорожами, що відповідають естетичним вимогам. Конкретні розміри земельних ділянок, виділюваних членам садівницького товариства, визначаються органами, які надають підприємствам, установам, організаціям земельні ділянки під колективне садівництво, у межах від 400 до 600 кв. метрів, виходячи з наявності і якості земель. До затвердження вказаного типового статуту садівницького товариства постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних Союзів від 28 січня 1966 року № 124 (п. 2 п. п. а)) було передбачено надання підприємствам, установам і організаціям земельних ділянок для закладки колективних садів і виноградників робітників і службовців із земель держземфонду і держлісгоспу, вільних земель міст, селищ міського типу і робітничих селищ із розрахунку до 600 кв. м. на сім'ю.
Відповідно до інформації голови правління садівничого товариства «Мічурінець» Чечуна О.Ф. земельні ділянки ОСОБА_5 (ділянка НОМЕР_1) і ОСОБА_13 (ділянка НОМЕР_2) були виділені на підставі рішення Ради народних депутатів і профкому казенного підприємства заводу «Зірка» в 1964 році. Діючим в зазначений час земельним законодавством було передбачено надання виконавчими комітетами обласних, міських Рад народних депутатів підприємствам, установам і організаціям із земель державного запасу, державного лісового фонду, вільних земель міст, селищ міського типу під колективні сади, без розділу загального масиву на окремі ділянки для кожного члена колективу. Підтвердженням цього є і текст рішення Шосткінського міськвиконкому від 14 жовтня 1964 року, яким садівничому товариству «Мічурінець» виділено додатково земельну ділянку площею 22,8 га за рахунок земельного фонду міської ради в районі 2-ї та 3-ї ділянки саду «Мічурінець». В цьому рішення зазначено, що земельну ділянку використовувати під колективний сад, без розділу загального масиву на окремі ділянки для кожного члена колективу (а. с. 139 том 1).
Рішенням Шосткінського міськвиконкому № 328 від 27.10.1993 року ОСОБА_5 було передано у власність земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому кооперативі «Мічурінець» НОМЕР_1 площею 0,0645 га (а. с. 168 том 1) ОСОБА_13 рішенням Шосткінського міськвиконкому № 345 від 25.11.1993 року було передано в приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому кооперативі «Мічурінець» НОМЕР_2 площею 0,06 га (а. с. 178 том 1). Яких-небудь інших документів, які б посвідчували право названих осіб на вказані земельні ділянки суду не надано. Рішення про закріплення за ними земельних ділянок іншої площі або про збільшення закріпленої за ними площі земельних ділянок кооперативом не приймалось. ОСОБА_6 як спадкоємець ОСОБА_13 успадкував право членства в садівничому товаристві та право користування земельною ділянкою тієї площі, яка була закріплена у встановленому порядку за його батьком ОСОБА_13
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 пояснив, що садову ділянку НОМЕР_2 в товаристві «Мічурінець» їм з дружиною надав у користування ОСОБА_6, у 2007 році. Під час користування земельною ділянкою, між ним та ОСОБА_5 з'явились суперечки стосовно частини земельної ділянки, на яку претендувала ОСОБА_5, з чим вони категорично не були згодні, так як спадкоємець колишнього власника пояснив їм, що цією земельною ділянкою користувався ОСОБА_13 Для вирішення спору з ОСОБА_5 щодо користування спірною частиною земельної ділянки ОСОБА_3 в 2008 році звертався до садівничого товариства. Однак як вбачається з протоколу від 22 вересня 2008 року комісії, обраної на загальних зборах членів товариства, спір між сторонами з приводу користування земельними ділянками фактично не був вирішений. Комісія лише обмежилась обміром земельної ділянки, яка знаходилась у фактичному користуванні власника земельної ділянки НОМЕР_2 (а. с. 20 том 1). Не вирішення кооперативом спору між сторонами з приводу користування спірними земельними ділянками та відсутність рішення кооперативу про закріплення за ОСОБА_5, ОСОБА_13, а після його смерті ОСОБА_6, як членами кооперативу земельних ділянок відповідної площі, в подальшому потягло виготовлення технічної документації для отримання Державних актів на земельні ділянки, за якою виникло накладення спірних земельних ділянок одна на одну.
Таким чином, за відсутності рішення кооперативу про закріплення за ОСОБА_5, як членом кооперативу, земельної ділянки площею 0,0767 га, а за ОСОБА_13 та ОСОБА_6, як членами кооперативу, земельної ділянки площею 0,0719 га, рішення XXIX сесії V скликання Шосткінської міської ради від 23.12.2009 року в частині затвердження уточненої площі земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0767 га, передану у власність ОСОБА_5 рішенням виконавчого комітету Шосткінської міської Ради народних депутатів № 328 від 27.10.1993 року, рішення ІІІ сесії VI скликання Шосткінської міської ради від 04.03.2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0719 га та видані на підставі цих рішень Державні акти на право власності на земельну ділянку не можна визнати законними.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував та прийшов до помилкового висновку, що факт накладання спірних земельних ділянок одна на одну є наслідком технічної помилки при виготовленні технічної документації з землеустрою, яка підлягає виправленню в порядку виправлення технічних помилок, і фактично залишив спір між сторонами не вирішеним.
Посилання ОСОБА_5 на те, що площа та конфігурація її земельної ділянки відповідає збірному кадастровому плану СТ Мічурінець-2», виготовленого у 1996 році ЗАТ «Росна-1», та посилання ОСОБА_3, ОСОБА_4 на план земель садівничого товариства «Мічурінець», виготовлений в 1974 році Конотопським міжміським бюро технічної інвентаризації, якому відповідає площа та конфігурація земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_6, колегія суддів не може взяти до уваги виходячи з наступного. Представник управління Держземагенства у Шосткінському районі Сумської області Шушунов Є.В. в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що технічна документація, виготовлена ЗАТ «Росна-1» по садівничому товариству «Мічурінець» знаходиться на зберіганні в ПП «Шостказемпроект». Зі слів працівників ПП «Шостказемпроект» йому відомо, що договір на виконання польових робіт з ЗАТ «Росна-1» укладався головою кооперативу. Однак ці роботи не були завершені. В ПП «Шостказемпроект» зберігається тільки 1 том технічної документації, виготовленої ЗАТ «Росна-1» по садівничому товариству «Мічурінець», в якому технічна документація по спірних земельних ділянках відсутня. За інформацією голови садівничого товариства «Мічурінець» Чечуна О.Ф., підтверджуючі документи на замовлення кооперативом у ЗАТ «Росна-1» польових робіт по обміру земельних ділянок СТ «Мічурінець» на них відсутні. Щодо зведеної експлікації земель садівничого товариства «Мічурінець», виготовленої в 1974 році Конотопським міжміським бюро технічної інвентаризації, то за інформацією голови садівничого товариства «Мічурінець» Чечуна О.Ф. документи, підтверджуючі в зв'язку з чим була виготовлена ця експлікація земель у них також відсутні. Документи, підтверджуючі закріплення за членами кооперативу земельних ділянок певної площі на 1974 рік суду також не надані. Крім того, як збірний кадастровий план СТ «Мічурінець-2», виготовлений ЗАТ «Росна-1», так і зведена експлікація земель садівничого товариства «Мічурінець», виготовлена в 1974 році Конотопським міжміським бюро технічної інвентаризації є технічними документами, але не являються відповідними землевпорядними документами, які підтверджують відведення спірних земельних ділянок в натурі, тільки після якого, згідно вимог земельного законодавства, виникає право користування земельною ділянкою.
Отже рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовів в частині визнання незаконними рішення XXIX сесії V скликання Шосткінської міської ради від 23.12.2009 року в частині затвердження уточненої площі земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0767 га, передану у власність ОСОБА_5 рішенням виконавчого комітету Шосткінської міської Ради народних депутатів № 328 від 27.10.1993 року, рішення ІІІ сесії VI скликання Шосткінської міської ради від 04.03.2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0719 га та визнання недійсними Державних актів на право власності на вказані земельні ділянки. В зв'язку з задоволенням позовних вимог про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, відшкодування моральної шкоди, які сторони обґрунтовують порушенням їх права власності на спірні земельні ділянки задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.2; 309 ч. 1 п. п. 3,4; 313-314; 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2013 року скасувати.
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати незаконним рішення ІІІ сесії VI скликання Шосткінської міської ради від 04.03.2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0719 га, розташовану в м. Шостка, садівниче товариство «Мічурінець», масив 2.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5911000000:05:001:0576) серія ЯЛ № 918010 від 08 квітня 2011 року, виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0719 га для ведення садівництва, що розташована в м. Шостка, садівниче товариство «Мічурінець», масив 2, ділянка НОМЕР_2 Сумської області.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_5 відмовити.
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати незаконним рішення XXIX сесії V скликання Шосткінської міської ради від 23.12.2009 року в частині затвердження уточненої площі земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0767 га, розташовану в м. Шостка, садівниче товариство «Мічурінець», масив 2, передану у власність ОСОБА_5 рішенням виконавчого комітету Шосткінської міської Ради народних депутатів № 328 від 27.10.1993 року.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5911000000:05:001:0427) серія ЯК № 586709 від 18 січня 2010 року, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0767 га для ведення садівництва, що розташована в м. Шостка, садівниче товариство «Мічурінець-2», земельна ділянка НОМЕР_1.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -
