Ухвала
іменем України
01 червня 2020 року
м. Київ
справа № 210/4600/15-к
провадження № 51-2547 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінально суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року (з урахуванням виправлення описки в цьому рішенні),
встановив:
За вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, частиною 4 статті 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного майна.
На підставі частини 1 статті 70 КК ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
Згідно зі статтею 71 КК ОСОБА_4 за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2008 року та остаточно призначено покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
Залишено незмінним запобіжний захід домашній арешт до набрання вироком законної сили.
Строк покарання засудженому ОСОБА_4 ухвалено обчислювати з
моменту його затримання.
На підставі частини 5 статті 72 КК ОСОБА_4 в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 25 липня по 24 грудня 2015 року та з 21 червня по 20 вересня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а з 24 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року щодо ОСОБА_4 змінено в частині зарахування строку попереднього ув`язнення до строку призначеного покарання.
На підставі частини 5 статті 72 КК ОСОБА_4 в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 червня по 20 вересня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частин 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; обґрунтування вимог особи із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, засуджений, вказуючи, що апеляційним судом не викладено мотивів на спростування доводів його апеляційної скарги, не конкретизує, які саме доводи цієї скарги визнано судом апеляційної інстанції необґрунтованими.
Також, засуджений, посилаючись на недопустимість доказів, не конкретизує які докази мали вплив на незаконність судових рішень, і які саме докази він вважає недопустимими.
Тобто, у касаційній скарзі засуджений має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Крім того, касаційна скарга засудженого адресована до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тоді як, у відповідно до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року), судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Таким чином, недодержання засудженим вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 Король ОСОБА_5 ОСОБА_3
