Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 1-в/760/244/19
Справа №760/12094/13-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2019 року Солом`янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника ПАТ «Універсал Банк» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1201300000000087,-
за участі представника: ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
До Солом`янського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката ОСОБА_3 про зняття арешту майна у кримінальному провадженні №1201300000000087.
Клопотання обґрунтовано тим, що 24.10.2018 року ПАТ «Універсал Банк» з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24.10.2018 року № 142451290, номер запису про обтяження 3156325, стало відомо, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2013 року у справі №757/23337/13-к накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_5 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12013000000000087, в тому числі і на майно, що передано ОСОБА_5 в іпотеку ПАТ «Універсал Банк» згідно з іпотечним договором від 29.02.2008 року (далі Договір іпотеки), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованим в реєстрі за № 1591.
29.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», яке змінило назву на ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 (змінила прізвище на ОСОБА_8 ) (далі Позичальник) було укладено Кредитний договір №061-2008-481.
В забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором між банком та позичальником укладено Договір іпотеки, за яким Позичальник передав Банку в іпотеку/заставу належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за Кредитним договором Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
24.02.2017 року Подільський районний суд м. Києва ухвалив рішення про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 061-2008-481 від 29.02.2008 року з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» в розмірі 74160 (сімдесят чотири тисячі сто шістдесят) доларів США та судових витрат на суму 28534 (двадцять вісім тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн. 16 коп.
На виконання рішення Подільського районного суду м. Києва було видано виконавчі листи від 21.04.2017 року.
24.10.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_9 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 24.02.2017 року, про що винесено відповідну постанову.
Проте, арешт, який накладено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2013 року у справі № 757/23337/13-к, унеможливлює передачу заставленого майна ОСОБА_5 на реалізацію в межах виконавчого провадження №57507947, що має наслідком залишення законних вимог Банку щодо погашення кредитної заборгованості без задоволення.
Крім того, зазначений арешт, заборона на відчуження, унеможливлюють виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 24.02.2017 року, яке набрало законної сили та яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 74160 доларів США та 28534,16 гривень.
Арешт заставленого майна ОСОБА_5 та заборона його відчуження були накладені необґрунтовано, тому що Печерським районним судом м. Києва не були дослідженні документи, які з очевидністю вказують на законне набуття ПАТ «Універсал Банк» права на задоволення своїх вимог за Кредитним договором за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна. Застосований судом запобіжний захід є таким, що порушує законні права Банку як іпотекодержателя та заставодержателя, зокрема переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження, в зв`язку з чим майно підлягає звільненню з-під арешту.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час судового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
ПАТ «Універсал Банк» як заставодержатель та по суті фактичний володілець заставленого майна ОСОБА_5 не було присутнє в судовому засіданні при розгляді питання про арешт майна позичальника, а тому в розумінні статті 174 КПК України має право заявити клопотання до суду про скасування арешту майна.
Згідно з ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі й арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення в рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду у відповідності до ч. 1 ст. 574 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержавтеля на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Стаття 19 Закону України «Про заставу» передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Частина 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлює, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості, згідно із встановленим пріоритетом.
Враховуючи викладене, ПАТ «Універсал Банк» на підставі укладеного з ОСОБА_5 договору, має законне та переважне право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором за рахунок предмету забезпечення (іпотеки).
Проте, саме на це заставлене майно Позичальника 28.10.2013 року Печерським районним судом м. Києва накладено арешт.
Під час укладення Договору іпотеки, відомості про іпотеку нерухомого майна та заборону на відчуження нерухомого майна, що належить Позичальнику, внесено до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою (запис про іпотеку №981873 від 29.02.2008). При цьому, згідно вказаної інформаційної довідки, пріоритет та розмір вимог інших кредиторів щодо предмету іпотеки станом на момент внесення запису про іпотеку відсутній.
Таким чином, враховуючи те, що Банк у встановленому законодавством порядку здійснив державну реєстрацію обтяження нерухомого майна ОСОБА_5 до накладення арешту в межах справи № 757/23337/13-к, вимога Банку про погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки є пріоритетною відносно вимог інших кредиторів та обтяжувачів. В даному випадку, необґрунтовано накладений арешт унеможливлює задоволення кредиторських вимог Банку, оскільки він зупиняє реалізацію заставленого майна Позичальника в межах виконавчого провадження. При цьому, вказаний запобіжний захід жодним чином не сприяє досягненню дієвості кримінального провадження у справі №575/23337/13-к, оскільки заставне майно Позичальника не може бути використане для задоволення майнових (матеріальних) вимог учасників кримінального провадження (потерпілих, цивільних позивачів тощо) або для відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Банк вважає, що задоволення вимог інших кредиторів Позичальника за рахунок майна, переданого у заставу/іпотеку Банку - неможливе, оскільки воно порушує чинне законодавство України та може призвести до заподіяння збитків (з урахуванням того, що розмір заборгованості за Кредитним договором значно перевищте ринкову та договірну вартість заставленого арештованого майна).
Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Аналогічне питання розглядалось Верховним Судом України в постанові №6-26цс13 від 15.03.2013 року, предметом перегляду якого стала суперечка за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного в процесі кримінального провадження. При розгляді вищезазначеної справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване в процесі кримінального провадження майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, розглядаються заяви на правильність арешту майна.
Представник ПАТ «Універсал Банк» - адвокат ОСОБА_3 зазначила, що Кримінальним кодексом не передбачений процесуальний механізм скасування арешту у разі закриття кримінального провадження саме слідчим, який позбавлений такої процесуальної можливості. Тобто має місце прогалина у праві, яка може бути усунена шляхом її ліквідації чи подолання. Усунення (ліквідація) цієї прогалини можлива у разі внесення законодавчим органом змін до ст. 174 КПК України, які б передбачали також процесуальний механізм зняття арешту після закриття кримінальної справи слідчим. Подолання ж цієї прогалини можливе за допомогою застосування аналогії. Але слід зазначити, що аналогія закону не застосовується в кримінальному праві, тому в даному випадку можна говорити лише про аналогію права.
Аналогія права це вирішення конкретної юридичної справи на основі загальних принципів права (справедливості, рівності перед законом та судом тощо). Даним шляхом можливо ліквідувати прогалини в праві за умови відсутності норм права, яка б регулювала даний вид суспільних відносин.
Суд в свою чергу, застосовуючи аналогію права, може ухвалити рішення про застосування арешту.
Аналогічні клопотання розглядались по іншим справам та були задоволені судами.
Беручи до уваги викладене, та враховуючи приписи чинного законодавства України, які регулюють пріоритетність задоволення вимог кредиторів та встановлюють переважне право заставодержателя звернути стягнення на предмет обтяження, ПАТ «Універсал Банк» виключає можливість задоволення вимог інших, окрім Банку кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу предмету обтяження, та вважає, що зняття арешту з майна Позичальника, яке перебуває в заставі Банку є необхідним, з огляду на те, що необґрунтоване накладення вказаного арешту порушує права Банку.
Згідно з вищевикладеним представник ПАТ «Універсал Банк» - адвоката ОСОБА_3 просить суд задовольнити клопотання та скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2013 року у справі №757/23337/13-к на нерухоме майно ОСОБА_5 , а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, обґрунтовуючи це тим, що порушене питання не відноситься до компетенції суду кримінальної юрисдикції, оскільки в ньому є ознаки цивільного спору між банком і державою, які можуть бути вирішені тільки в порядку цивільного судочинства.
Суд, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного.
Так, відповідно до частини першоїстатті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина другастатті 174 КПК України).
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4статті 174 КПК України).
Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановленостаттею 174 КПК України, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.
28.10.2013 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/23337/13-к накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_5 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12013000000000087, в тому числі і на майно, що передано ОСОБА_5 в іпотеку ПАТ «Універсал Банк» згідно з іпотечним договором від 29.02.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованим в реєстрі за № 1591.
Вказане майно є спірним, оскільки, наразі є ознаки цивільного спору між ПАТ «Універсал Банк» та державою, так як ОСОБА_5 ( ОСОБА_10 ) вироком Солом`янського районного суду м. Києва засуджена до покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно з рішенням Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року, справа № 2-3392/11 спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання ПАТ «УніверсалБанк» прозняття арештуз майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 174 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ПАТ «Універсал Банк» - адвоката ОСОБА_3 проскасування арештумайна- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
