Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №1-в/760/126/18
Справа №760/12094/13-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2018 року Солом`янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого- судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю : прокурора- ОСОБА_3
адвоката- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю « Видавничий дім « Толока».
ВСТАНОВИВ :
23.04.2018 року до Солом`янського районного суду м. Києва звернувся адвокат ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю « Видавничий дім « Толока» з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.539 КПК України, в якому просить суд скасувати арешт нежитлового приміщення №131 по вулиці Старонаводницька,4-в в м. Києві, яке належить на праві власності ТОВ « Видавничий дім « Толока» , накладений у кримінальній справі № 59-2066 від 02.10.2012 року.
Адвокат ОСОБА_4 в судому засіданні просив клопотання задовольнити та скасувати арешт майна, так як порушені права власника майна ТОВ Видавничий дім « Толока» з 2012 року на розпорядження зазначеним майном, а саме право на отримання кредиту, продаж майна та інше. Крім того, адвокат вважає, що суд відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України, ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати будь-які інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Відповідно до п.4 ч.2 ст.539 КПК України, такі питання вирішуються шляхом подання клопотання до суду, який ухвалив вирок ,тому він вважає, ТОВ в силу ч.1 ст.539 чинного КПК України наділене правом на звернення до суду першої інстанції, який постановив вирок, з клопотанням про скасування арешту майна, власником якого є заявник , ТОВ « ВД « Толока». Також адвокат звернув увагу суду на саму постанову слідчого від 02.10.2012 року, яка була винесена слідчим керуючись ст.78,79 КПК України ( 1960 року), ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27.12.2017 року, рішення ЄСПЛ та вважає, що арешт майна ТОВ становить порушення Європейської конвенції з прав людини та усталеної практики ЄСПЛ, Конституції України.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про скасування арешту, так як вважає, що відповідно до вимог законодавства, суд позбавлений можливості вирішувати зазначене питання і у разі його задоволення це буде порушення вимог законодавства. Арешт майна-приміщення № 131 по вул. Старонаводницькій,4-В у м. Києві ,накладено слідчим органу досудового розслідування за приписами КПК ( у редакції 1960 року). При цьому, згідно п.9 розділу XI « Перехідні положення КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто слідчим ТОВ « ВД «ТОЛОКА» з 09.10.2015 року до слідчого з відповідною заявою не зверталися.
Заслухавши думку адвоката, який просив задовольнити клопотання та зняти арешт з майна заявника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали клопотання ТОВ « ВД «ТОЛОКА» про скасування арешту нежитлового приміщення №131 по вулиці Старонаводницька,4-в в м. Києві, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку,вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Потерпілі, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають прав звертатися до суду з клопотанням про вирішення питання які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.
Так, відповідно до постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна.
З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна, керуючись статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз`яснення:
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до п. 9 ''Перехідні положення'' КПК питання про зняття арешту з майна, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Аналогічна позиціязазначена влисті ВССУвід 26.11.2012року №1735/0/4-12,а саме запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинностіКПК, продовжують свою дію у порядкуКПК 1960 року. Зміна, скасування чи припинення (окрім продовження) таких запобіжних заходів, арешту майна, відсторонення від посади, незважаючи на набуття чинності новим процесуальним законом (тобто 20 листопада 2012 року чи пізніше), відбувається згідно зп. 9 розділу XI "Перехідні положення" КПКу порядку, передбаченому КПК 1960 року.
З 09жовтня 2015року,після постановленнявироку судупо теперішнійчасТовариства з обмеженою відповідальністю « Видавничий дім « Толока» не зверталось до слідчого з клопотанням про скасування арешту.
Крім того, додатки до клопотання, подані в фотокопіях, відповідність фактичних даних в яких даним в джерелах, з яких вони отримані, не засвідчена належним чином уповноваженою особою. Додатки до клопотання не є оригіналами чи дублікатами, тобто не відповідають визначенню, щодо документів як доказів і не можуть бути взяті до уваги.
На практиці питання про застосування того чи іншого положення закону можуть виникнути досить часто, тому чітке врегулювання відповідних питань у тексті закону є однією з імперативних вимог законодавчої техніки.
Враховуючи вищевикладене,керуючись ст.539КПК України, пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК, Постановою №5 пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна.
УХВАЛИВ :
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю « Видавничий дім « Толока» про скасування арешту нежитлового приміщення №131 по вулиці Старонаводницька,4-в в м. Києві.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя:
