Ухвала
29 травня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-4320 км18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 грудня 2017року щодо останньої,
встановила:
Захисник ОСОБА_4 13 квітня 2018 року(згідно відмітки поштового штемпеля на конверті), подав касаційну скаргу на вирок Солом`янського районного суду м.Києва від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27грудня 2017року щодо ОСОБА_5 , яка ухвалою Верховного Суду від 23квітня 2018 року була йому повернута, як така, що подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
До суду касаційної інстанції захисник 21 травня 2018 року повторно подав касаційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень. Зазначає, що з первинною касаційною скаргою звертався в межах встановленого строку, проте ухвалою касаційного суду від 23 квітня 2018 року касаційну скаргу було повернуто. Так як повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, з метою реалізації вказаного права захисник просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що 27 грудня 2017 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, а повний текст проголошено 17 січня 2018 року, у зв`язку з чим строк на касаційне оскарження потрібно обраховувати з останньої дати.
Перевіривши касаційну скаргу з клопотанням та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути захиснику виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Як вбачається з резолютивної частини ухвали Апеляційного суду міста Києва від 27 грудня 2017року (яка проголошувалася 27.12.2017 року), то у ній було зазначено про строк і порядок набрання ухвали законної сили та її оскарження.
Таким чином, зважаючи на приписи ст. 115 КПК України, трьохмісячний строк касаційного оскарження ухвали від 27 грудня 2017 року закінчився 28 березня 2018 року.
Крім того, заявляючи клопотання про поновлення строку, захисник формально ставить питання про його поновлення, не вказуючи жодних причин пропуску, які б могли бути визнані судом поважними.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20квітня 2017 року № 5 - 440 кс (15) 16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вважає зазначену захисником причину пропуску процесуального строку поважною, оскільки вказана обставина не позбавляла його можливості звернутися до суду із касаційною скаргою у визначений законом строк, тому клопотаннядо задоволення не підлягає.
Інших причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданому клопотанні не наведено.
За таких обставин відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_4 слід повернути, у зв`язку з її поданням після закінчення строку касаційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 27 грудня 2017року щодо ОСОБА_5 і повернути йому касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
