Справа № 127/20501/19
Провадження 2/127/2864/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року
м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І. Е., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства власників гаражів № 2 про визнання громадянина таким, що не мав права бути членом і головою правління товариства, про визнання доказів у судових справах, а також свідчень фальшивими і недостовірними, про визнання обрання і призначення уповноважених зборів товариства фактом усунення власників гаражів/членів товариства від участі в управлінні діяльністю товариства, про визнання фактів, про визнання статуту товариства таким, що суперечить закону, про визнання показань свідків у справі № 127/29028/13 завідома неправдивими, про визнання розбіжностей в протоколах, про визнання залишення ОСОБА_2 посади голови правління товариства достроково, про зобов`язання відповідача виконати судове рішення у справі № 212/13513/12 і усунути розбіжностей в документації, про визнання безладу у товаристві, тиску на власників гаражів, про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства власників гаражів № 2 про визнання громадянина таким, що не мав права бути членом і головою правління товариства, про визнання доказів у судових справах, а також свідчень фальшивими і недостовірними, про визнання обрання і призначення уповноважених зборів товариства фактом усунення власників гаражів/членів товариства від участі в управлінні діяльністю товариства, про визнання фактів, про визнання статуту товариства таким, що суперечить закону, про визнання показань свідків у справі № 127/29028/13 завідома неправдивими, про визнання розбіжностей в протоколах, про визнання залишення ОСОБА_2 посади голови правління товариства достроково, про зобов`язання відповідача виконати судове рішення у справі № 212/13513/12 і усунути розбіжностей в документації, про визнання безладу у товаристві, тиску на власників гаражів, про стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 12.08.2019 вищевказаний позов було залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви частково. Таким чином, подана заява в частині відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Відповідно до ст.ст. 19, 23, 27-30 ЦПК України справа належить до юрисдикції та підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області. Однак, приймаючи до уваги вказані позивачем у заяві, поданій на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2019, пояснення, можливість уточнення позовних вимог у засіданні, а також сприяючи забезпеченню доступу до правосуддя, суд прийшов до висновку про відкриття провадження у справі в частині наступних позовних вимог: про визнання громадянина таким, що не мав права бути членом і головою правління товариства; про визнання обрання і призначення уповноважених зборів товариства фактом усунення власників гаражів/членів товариства від участі в управлінні діяльністю товариства; про визнання фактів, про визнання статуту товариства таким, що суперечить закону; про визнання розбіжностей в протоколах; про визнання залишення ОСОБА_2 посади голови правління товариства достроково; про зобов`язання відповідача виконати судове рішення у справі № 212/13513/12 і усунути розбіжностей в документації, про визнання безладу у товаристві, тиску на власників гаражів, про стягнення моральної шкоди.
Водночас, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження в решті позовних вимог, враховуючи наступне.
Так позовні вимоги:
1) про «визнання, що набувши законної сили, судове рішення суду у справі № 212/13513/12, яке у даному випадку є пріоритетним:
-скасовувало всі рішення, прийняті ТВГ-2, утворивши правову прогалину, яку з 2002 року і по календарну дату внесення постанови держаного виконавця від 21.02.2014 завчасно і належним чином виконано не було;
-- свою чинність зберігає дотепер, всі органи управління ТВГ-2 втратили легітимність, правомочність, а прийняті ними рішення правомірність і в порядку встановленому законом, повноваження не відновлено;
-керівництво ТВГ-2 знехтувано, відповідно до його висновку реальних змін з формулюванням легітимних органів управління і причим розбіжність з наступними рішеннями судів підтверджується і з цього боку, а також факт ведення державного виконавця в оману, суд, громадськість, оскільки відповідач фальшиво повідомив на його повному виконанні при фактичному залишенні без змін»;
2) про визнання, «що 17.03.2014 в судовому засіданні при розгляді справи № 127/29028/13, поступившись присягою, свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , разом із адвокатом ОСОБА_6 за попередньою змовою давали завідомо неправдиві покази»;
3) про визнання, «що під час проведення загальних зборів 14.10.2017 до ТВГ-2 викликалася поліція і карета швидкої медичної допомоги внаслідок завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, факт чого підтверджується довідкою мед.закладу, долученої до справи № 127/18569/16, є свідченням чергового рукоприкладства, що практикується в ТВГ-2» -
не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Так, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому судом звернуто увагу, що позивачем вищевказаною вимогою щодо визнання обставин, які були предметом дослідження у справі № 212/13513/12, приймаючи до уваги зокрема їх обґрунтування і не повідомлення ним про те, що він не приймав участі у справі № 212/13513/12, не порушується питання про захист його прав, свобод чи інтересів, які були вирішені у справі № 212/13513/12. Згідно із ч. 2 ст. 18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Нормами ЦПК України передбачено розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, порядок судового контролю за виконанням судових рішень.
Щодо вимог про визнання доказів, а також свідчень фальшивими і недостовірними у розглянутих судових справах, то у відповідності до положень ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими доказами; показаннями свідків. Тобто, показання свідків також є процесуальним джерелом доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Також, процесуальним законом передбачено, що у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим (фальшивим), особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Таким чином, чинне цивільне законодавство не передбачає право на звернення до суду із вимогами в порядку позовного провадження, які випливають із переоцінки доказів, досліджених у судових справах, де були ухвалені судові рішення.
Щодо вимоги про встановлення факту «рукоприкладства», то встановлення нанесення тілесних ушкоджень не відноситься до завдань цивільного судочинства, а відноситься до завдань кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Крім того, згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. У свою чергу, ст. 44 цього Кодексу встановлює, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).
При вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в цивільній справі за п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, слід тлумачити в контексті Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується, зокрема, тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Отже, враховуючи вищевказане, вищезазначені позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, а тому суд відмовляє у відкритті провадження у справі в цій частині.
Суд прийшов до висновку, що дана справа відповідно до ст. 274 ЦПК України підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.
З позовної заяви вбачається клопотання позивача про витребування доказів по справі. Однак, суд прийшов до висновку про неможливість їх вирішення на стадії відкриття провадження у справі без виклику сторін і з`ясування обставин, які визначені ч. 2 ст. 84 ЦПК України, а тому дані клопотання будуть вирішені судом у засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 23, 27-30, 186, 187, 274 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства власників гаражів № 2 (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 1а) в частині позовних вимог про визнання громадянина таким, що не мав права бути членом і головою правління товариства; про визнання обрання і призначення уповноважених зборів товариства фактом усунення власників гаражів/членів товариства від участі в управлінні діяльністю товариства; про визнання фактів, про визнання статуту товариства таким, що суперечить закону; про визнання розбіжностей в протоколах; про визнання залишення ОСОБА_2 посади голови правління товариства достроково; про зобов`язання відповідача виконати судове рішення у справі № 212/13513/12 і усунути розбіжностей в документації, про визнання безладу у товаристві, тиску на власників гаражів, про стягнення моральної шкоди.
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства в частині позовних вимог:
- про «визнання, що набувши законної сили, судове рішення суду у справі № 212/13513/12, яке у даному випадку є пріоритетним: скасовувало всі рішення, прийняті ТВГ-2, утворивши правову прогалину, яку з 2002 року і по календарну дату внесення постанови держаного виконавця від 21.02.2014 завчасно і належним чином виконано не було; свою чинність зберігає дотепер, всі органи управління ТВГ-2 втратили легітимність, правомочність, а прийняті ними рішення правомірність і в порядку встановленому законом, повноваження не відновлено; керівництво ТВГ-2 знехтувано, відповідно до його висновку реальних змін з формулюванням легітимних органів управління і причим розбіжність з наступними рішеннями судів підтверджується і з цього боку, а також факт ведення державного виконавця в оману, суд, громадськість, оскільки відповідач фальшиво повідомив на його повному виконанні при фактичному залишенні без змін»;
- про визнання, «що 17.03.2014 в судовому засіданні при розгляді справи № 127/29028/13, поступившись присягою, свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , разом із адвокатом ОСОБА_6 за попередньою змовою давали завідомо неправдиві покази»;
- про визнання, «що під час проведення загальних зборів 14.10.2017 до ТВГ-2 викликалася поліція і карета швидкої медичної допомоги внаслідок завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, факт чого підтверджується довідкою мед.закладу, долученої до справи № 127/18569/16, є свідченням чергового рукоприкладства, що практикується в ТВГ-2».
Розгляд справи провести у порядку загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначити на 23 жовтня 2019 року о 15 год. 00 хв. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області за адресою: 21050, м. Вінниця, вул. Грушевського, 17 (зал судових засідань № 8).
Надіслати позивачу копію ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Надіслати відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; надати іншим учасникам справи: копію відзиву та доданих до нього документів, який повинен бути надісланий (наданий) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз`яснити відповідачу:
- відзив повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України;
- докази по справі повинні бути подані разом з поданням відзиву; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу;
- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами;
- відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Попередити учасників справи, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. (ст. 95 ЦПК України) Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. (ст. 83 ЦПК України)
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Суд роз`яснює, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. (ст. 134 ЦПК України)
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено ст. 183 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, у мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.
Суд попереджає учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Ухвала суду може бути оскаржена в частині недотримання правил підсудності та відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області або до Вінницького апеляційного суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :
