ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2018 року Справа № 924/1473/15
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Демидюк О.О. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Величко К.Я.
за участю представників сторін:
органу прокуратури - Кучерук А.М.;
позивача-1 - Літвін С.М. - в режимі відеоконференції;
позивача-2 - Даньков А.Д., Попик Л.О. - в режимі відеоконференції;
відповідача - Сукова Т.В., Рибіцький О.Є., Калюжнюк Л.Р.;
третьої особи (Кабінет Міністрів України) - Луков А.В., Редько Н.П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 травня 2018 року (суддя Смаровоз М.В.) у справі №924/1473/15
за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах:
1) Міністерства оборони України
2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький
до Славутської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунального підприємства "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт"
про часткове визнання недійсним та скасування рішення; визнання права постійного користування земельною ділянкою
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року у справі №924/1473/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року, позов Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, - Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Славутської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" про визнання недійсним та скасування рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 05.04.2013 року № 12.8-28/2013; визнання недійсним та скасування рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 31.05.2013 року № 17.2-30/2013 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 05 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення індустріального парку в місті Славуті".
Визнано незаконним та скасовано рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013 "Про передачу земельних ділянок у власність чи користування" в частині п. п. 11, 12, 13 щодо затвердження територіальній громаді міста Славута в особі Славутської міської ради проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Військова для створення індустріального парку "Славута" площею 500000 кв.м. (кадастровий номер: 6810600000:01:007:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) та щодо прийняття оформлення для них правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та проведення їх державної реєстрації.
Присуджено до стягнення зі Славутської міської ради судовий збір в розмірі 2436,00 грн. Присуджено до стягнення зі Славутської міської ради, Хмельницька область на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький 5000,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.
Постановою Вищого господарського суду України від 07 листопада 2017 року у справі № 924/1473/15 касаційну скаргу Славутської міської ради задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 у справі №924/1473/15 Господарського суду Хмельницької області та рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2016 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Під час нового розгляду справи Військовий прокурор Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову від 13.03.2018, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати в частині рішення сьомого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 27 січня 2017 року № 17.2-16/2017 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування", зокрема п.п. 8, 8.1. вказаного рішення; визнати право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12,8659 га, що розташована по вул. Військовій, м. Славута Хмельницької області за Міністерством оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16 травня 2018 року у справі №924/1473/15 позов Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Славутської міської ради Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунального підприємства "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" про визнання недійсним та скасування рішення в частині; визнання права постійного користування земельною ділянкою задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано пункти 8, 8.1 рішення Славутської міської ради Хмельницької області від 27 січня 2017 року № 17.2-16/2017 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування".
Визнано право постійного користування квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький земельною ділянкою загальною площею 12,8659 га, що розташована по вул. Військовій у місті Славута Хмельницької області.
У решті позову відмовлено.
Присуджено до стягнення зі Славутської міської ради Хмельницької області в доход Державного бюджету України 2436 грн. судового збору.
Присуджено до стягнення зі Славутської міської ради Хмельницької області на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький 5000 грн. витрат на проведення судової експертизи.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Славутська міська рада звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Враховуючи, що ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі №924/1473/15 було відкрито провадження за зазначеною апеляційною скаргою і призначено її розгляд, та у зв`язку з ліквідацією Рівненського апеляційного господарського суду і утворенням з 05 жовтня 2018 року Північно-західного апеляційного господарського суду, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2018 року у справі №924/1473/15 прийнято апеляційну скаргу Славутської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 16 травня 2018 року у справі №924/1473/15 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05 листопада 2018 року об 10:30 год.
В судове засідання представник третьої особи - КП "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи - КП "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт", оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року явка представників сторін обов`язковою не визнавалась.
Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача повністю підтрмали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Військовий прокурор Хмельницького гарнізону Західного регіону України, представники Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та Кабінету Міністрів України безпосередньо в судовому засіданні вважають оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Славутської міської ради шостого скликання № 6-27/2013 від 01.03.2013 відповідно до Закону України від 21.06.2012 "Про індустріальні парки", керуючись п.38 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було затверджено концепцію індустріального (промислового) парку Славута згідно додатку до даного рішення.
05 квітня 2013 року Славутська міська рада на виконання рішення № 6-27/2013 від 01 березня 2013 року "Про затвердження концепції індустріального (промислового) парку Славута", з метою створення сприятливого клімату для діяльності інвесторів та додаткового залучення інвестицій в м. Славута, відповідно до Закону України «Про землеустрій», Закону України "Про індустріальні парки", статтей 66-1, 123, 134 Земельного кодексу України, керуючись п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийняла рішення №12.8-28/2013 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення індустріального парку в місті Славута", відповідно до п.1 якого вирішила надати дозвіл територіальній громаді міста в особі Славутської міської ради на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Військовій орієнтованою площею 50,00 га (землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення) для створення індустріального парку Славута. Цільове призначення земельної ділянки згідно Класифікатора видів цільового призначення земель - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Відповідно до п. 3 вищевказаного рішення, відділу з питань регулювання земельних відносин виконавчого комітету Славутської міської ради вирішено вжити заходів, передбачених чинним законодавством, щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та щодо винесення вказаного виду документації із землеустрою на затвердження міської ради.
Комунальним підприємством "Славутськимй міський центр земельно-кадастрових робіт" на замовлення територіальної громади м. Славута в особі Славутської міської ради в 2013 році було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Славута, вул. Військова загальною площею 50 га.
У пояснювальній записці до проекту зазначено, що земельна ділянка, що проектується до відведення, раніше нікому не надавалася, що підтверджується земельно-кадастровою інформацією. Також зазначено, що відведення земельної ділянки суттєво не вплине на використання суміжних земельних ділянок.
У висновку від 28.05.2013 р. №23 управління Держземагентства в Славутському районі було погоджено вищезазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку (від 23.05.2013) земельна ділянка площею 50 кв. м. по вул. Військовій з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за кадастровим номером 6810600000:01:007:0088 по вул. Військовій в м. Славуті Хмельницької області зареєстрована за територіальною громадою м. Славута в особі Славутської міської ради як комунальна власність. Підставою внесення запису зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012.
31 травня 2013 року Славутською міською радою з урахуванням рекомендацій постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, екології, благоустрою та адміністративно-територіального устрою, на підставі ст. ст. 12, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийнято рішення №17.2-30/2013 "Про передачу земельних ділянок у власність чи користування" відповідно до п.11 якого територіальній громаді міста Славута в особі Славутської міської ради вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Військова для створення індустріального парку Славута площею 500000 кв.м. (кадастровий номер: 6810600000:01:007:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
Особам, зазначеним у пункті 1-11 цього рішення протягом одного місяця з дня його прийняття вирішено оформити у порядку, передбаченому чинним законодавством, правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки і провести їх державну реєстрацію (п.12 вищевказаного рішення).
Рішенням Славутської міської ради шостого скликання №18-30/2013 від 31.05.2013 вирішено створити індустріальний (промисловий) парк Славута на відведеній земельній ділянці кадастровий номер 6810600000:01:007:0088 площею 50 га по вул. Військовій.
Рішенням Славутської міської ради шостого скликання № 16.2.-51/2015 від 27.03.2015 було вирішено передати КП "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" в постійне користування сформовану та зареєстровану земельну ділянку під індустріальним парком площею 50 га по вул. Військовій (кадастровий номер 6810600000:01:007:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п.7).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №37551191 земельна ділянка площею 50 га, кадастровий номер 6810600000:01:007:0088 на підставі рішення Славутської міської ради шостого скликання № 16.2.-51/2015 від 27.03.2015 зареєстрована на праві постійного користування за користувачем - КП "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт", розпорядник - територіальна громада міста Славута в особі Славутської міської ради.
В 1982 році Шепетівській КЕЧ району виданий Державний акт серії Б №041772 на право користування землею площею 1749,1 га для державних потреб.
Відповідно до акту приймання-передачі військового майна військової частини А 1766 під охорону Славутській міській раді, затвердженого рішенням Славутської міської ради 26.07.2004, комісією було проведено обстеження об`єкта передачі військове містечко № 21 (база в/ч НОМЕР_1 , яка розформовується) м.Славута, яке належить до сфери управління Міноборони і передається під охорону Славутській міській раді до прийняття постанови КМУ про передачу в комунальну власність, та встановлено, що до складу об`єкта передачі належать, зокрема, будівлі загальною площею 88926 м.кв., земельні ділянки загальною площею 307,16 га.
Згідно з витягом із Директиви Міністерства оборони України від 20.01.2005 №Д322/і/*3 Шепетівську квартирно-експлуатаційну частину району (м. Шепетівка) код 07775980 було розформовано, правонаступником визначено КЕВ м. Хмельницький
Відповідно до виписки є ЄДРЮО та ФОП від 26.11.2014, довідки № 89/2 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01.08.2012, відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.11.2014 квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький зареєстрований як юридична особа 20.08.2001.
Згідно з Положенням квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (затверджене начальником Західного територіального КЕУ 02.01.2013) КЕВ м. Хмельницький є державною установою, яка створена Міністерством оборони України (засновник) і підпорядкована Західному Територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Установа створена з метою керівництва квартирно-експлуатаційними службами військових частин та установ, які дислокуються на територіях Хмельницького, Старокостянтинівського, Ярмолинецького, Шепетівського, Славутського гарнізонів (п. 2.1).
Відповідно до індивідуальної картки обліку земель оборони форма 403 в/м №21 за Славутським гарнізоном на обліку Шепетівської КЕЧ на праві постійного користування обліковується 523,65 га згідно викопіювання земельної ділянки, що також відображено в книзі обліку земельних ділянок Шепетівської КЕЧ району.
Згідно з актом приймання-передачі вивільненого військового майна в/містечка №21 після розформування в/частини А1766, яке знаходиться під охороною Славутської міської ради відповідно до акту прийняття-передачі від 26.07.2004, з обліку Шепетівської КЕЧ району на облік Хмельницької КЕВ, затвердженим начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління 01.12.2005, комісія, утворена відповідно до наказу начальника Шепетівського гарнізону №87 від 21.11.2005, згідно з директивою Міністра оборони України №322/1/020 від 11.11.2005 "Про розформування Шепетівської КЕЧ району" та наказу начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління №3 від 7.10.2005 "Про передачу військового містечка в/частини з обліку Шепетівської КЕЧ району на облік Хмельницького КЕВ", на підставі акту прийняття-передачі під охорону Славутській міській раді майна в/м №21 (вивільненого після розформування в/ч НОМЕР_1 ) від 26.07.2004 провела прийом-передачу з обліку Шепетівської КЕЧ району на облік Хмельницького КЕВ військового майна військового містечка № 21 (частково) м. Славута вул. "Газети Правда" у Хмельницькій області, яке перебувало на обліку КЕЧ (будівлі, споруди, мережі електропостачання, водопровідні, каналізаційні, теплопостачання, благоустрій території, мебель гуртожитку 21/18) та майна військової частини А1766 (служба ПММ, обладнання лазнево-прального комбінату, обладнання їдалень 21/30, 32), вивільненого після розформування в/ч НОМЕР_1 , яке відповідно акту прийняття-передачі від 26.07.2004 знаходиться під охороною Славутської міської ради.
В акті зазначено, що на даний час приймається на облік Хмельницького КЕВ 99 будівель, а не 101 буд. як вказано в акті передачі під охорону, так як будівля 21/536 була передана відповідно розпорядження командувача Західного ОК по акту приймання-передачі від 4.08.2004 р. передано в/частині А 3845, буд. 21/585 списана, відповідно акту на списання затвердженого командувачем Західного ОК від 30.09.2005 року та розібрано Будинкоуправлінням №2 Шепетівської КЕЧ району. Також зафіксовано, що на даний час приймається на облік Хмельницького КЕВ земельна ділянка площею 306,8498 га, а не як вказано в акті-передачі під охорону Славутській міській раді - 307,160 га, так як земельна ділянка площею 0,3102 передано відповідно акту прийняття - передачі в народне господарство 16.11.2004 року. Згідно із р. ІІ „Загальні відомості акту площа земельної ділянки: під будівлями 131,8 га, лісовий масив 57,26 га, лінія електропередач 1,0 га, під дорогами 10,50 га, плац 3,2 га, під плодовими деревами 2,5 га, територія, вільна від будівель, - 100,5898 га, всього 306,8498 га.
Згідно листа КЕУ Західного оперативного командування від 16.11.2004 № 37/1 /1099 начальнику КЕЧ району зазначено, що Міністром оборони України рішенням №7910/3 від 30.10.2004 дозволено передати земельну ділянку площею 0,3102 га з території в/м №21 м. Славута органам місцевого самоврядування. Складено акт прийому-передачі земельної ділянки площею 0,3102 га із території в/м №21 м. Славута, розформованої в/ч А 1766, яка знаходиться під охороною Славутської міської ради землекористувач - Шепетівська КЕЧ району.
Відповідно до рішення ХХ сесії Славутської міської ради від 22.12.2004 №6.1 було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 3102 кв.м. розформованої в/ч А 1766 та переведену зазначену земельну ділянку до земель резервного фонду міської ради.
Начальником Західного територіального КЕУ 30.12.2005р. було затверджено Загальний акт приймання-передачі військового майна в/частин (в/ч А 4127, в/ч 2007, в/ч 0757, в/ч 3522, в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_4 ), організацій Міністерства оборони (ДП МОУ Управління торгівлі Зах. ОК Шепетівський в/торг №42, ДП МОУ Івано-Франківський лісопромисловий комплекс Шепетівський військовий лісгосп, КП МОУ "Шепетівський Ремонтний завод", Будинкоуправління Шепетівської КЕЧ району №2 м. Славута, Будинкоуправління Шепетівської КЕЧ району №3 м. Ізяслав), а також Шепетівської КЕЧ району з обліку даної КЕЧ району на облік Хмельницького КЕВ.
В акті зазначено, що було проведено обстеження та прийом-передачу об`єктів військових частин та організацій МОУ, які перебували в районі обслуговування та на обліку Шепетівської КЕЧ району на облік Хмельницького КЕВ станом на 27.12.2005р. Зокрема, зазначено, що по в/м №21 площа земельної ділянки становить 523,4771, з яких по вул. Газети "Правда" - 109,8 (А 3845), 20,1373 (А 3730), 306,8498 га (охорона Славутської міськради). Комісією вирішено в зв`язку із розформуванням Шепетівської КЕЧ району майно поставити на облік і баланс Хмельницького КЕВ.
Відповідно до довідки Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління №303/23/2/867 від 31.03.2006 р. згідно з Директивою Міністра оборони України №Д-322/1/03 від 20.01.2005 та актів прийому-передачі від 01.12.2005 квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький прийняв від Шепетівської квартирно-експлуатаційної частини (району) будівлі, споруди, комунальні мережі та земельні ділянки Славутського та Ізяславського гарнізонів, в тому числі і фонди будинкоуправління №2 м. Славута та будинкоуправління №3 м. Ізяслав. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький є правонаступником Шепетівської квартирно-експлуатаційної частини (району) в частині прав, обов`язків та обслуговування будівель та споруд по м. Славута та м. Ізяслав.
При цьому, відповідно до акту прийому-передачі будівель частково вивільненого військового полігону військового містечка №26 у м. Славута, та лісового масиву, розташованого на території в/м №21 м. Славута, складеного 20.03.2006, КЕВ м. Хмельницький передало військовій частині НОМЕР_4 на відповідальне збереження, з-поміж іншого, територію лісового масиву в/м №21 109,8 га, яка знаходиться під охороною в/ч А3845.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2006 № 390-р "Про передачу майнових комплексів військових містечок" було прийнято пропозицію Міністерства оборони України, погоджену з обласними, міськими, районними, селищними і сільськими радами щодо передачі з державної власності у власність територіальних громад, зокрема, передати майнові комплекси військових містечок №№21,22 у м. Славута у власність територіальної громади м. Славута.
Листом №303/23/1/738 від 13.07.2006 Західне територіальне квартирно-експлуатаційного управління звернулось до начальника КЕВ м. Хмельницький з приводу передачі з державної власності у власність територіальних громад майнових комплексів військових містечок, а саме: військове містечко №21 м. Славута, військове містечко №22 м. Славута, військове містечко №3 смт. Вовковинці Деражнянського району, з вимогою створити комісію по прийому-передачі.
Наказом начальника КЕВ м. Хмельницький №150 від 17.07.2006 "Про передачу майнових комплексів військових містечок у комунальну власність територіальних громад" для передачі у комунальну власність територіальних громад майнових комплексів військового містечка 3 Хмельницького гарнізону у смт. Вовковинці Деражнянського району та військових містечок 21, 22 Славутського гарнізону у м. Славута створено комісію, якій доручено підготувати необхідну документацію щодо безоплатної передачі до комунальної власності територіальних громад смт. Вовковинці та м. Славута майнових комплексів військових містечок 3, 21, та 22 до 31.07.2006. В наказі зазначено, що передачу буде проведено після надання розпоряджень про прийом-передачу від голів місцевих органів влади.
Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради №278 від 21.07.2006 "Про створення комісії по передачі-прийняттю майнових комплексів військових містечок №21 і №22" відповідно до розпорядження №390-р від 08.07.2006 "Про передачу майнових комплексів військових містечок КМ України про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади м. Славута майнових комплексів військових містечок 21 та 22, розташованих у м. Славута", на підставі ст.40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з метою передачі-прийняття майнових комплексів військових містечок №21, №22 створено комісію, якій доручено приступити до роботи 21.07.2006 та подати на затвердження чергового засідання виконавчого комітету акти прийняття-передачі.
Комісією було складено акт прийому-передачі майнових комплексів військових містечок №№21,22 м. Славути, разом з обслуговуючим персоналом Будинкоуправління №2 у комунальну власність територіальної громади м. Славута, який затверджений головою м. Славута 11.08.2006 р.
Відповідно до цього акту всього передано нерухомого майна в/м №№21,22 будівель, споруд - 244, площею забудови 153595,5 м.кв., площа земельної ділянки 412,6771 га.
До акту доданий додаток № 19 "Викопіювання плану земельної ділянки площею 412,6771 га з плану міста Славута", погоджений міським головою м. Славута, начальником КЕВ м. Хмельницький, в якому зазначено зовнішні межі земельної ділянки площею 412,6771 га, яка вилучається в запас міста Славута, згідно розпорядження КМУ №930 від 2006 та землі, які не вилучаються в запас міста.
Рішенням №14.1.2-4/2006 від 12.09.2006 "Про земельні питання, припинення права користування" Славутська міська рада, на підставі клопотання КЕВ м. Хмельницький та відповідно до ст. ст. 141, 142 Земельного кодексу України припинила право постійного користування земельними ділянками загальною площею 413,2771 га, в тому числі: - військове містечко №21 земельна ділянка загальною площею 412,6771 га, із них військова частина 021552 (будівельники) 5,47 га; військова частина НОМЕР_1 314,6898 га; військова частина А4086 20,1373 га; будинок управління №2 72,38 га; - військове містечко №22 земельна ділянка площею 0,6 га, із них будинок управління №2 0,6 га. Вирішено перевести вказані земельні ділянки до земель запасу міської ради (землі житлової та громадської забудови) та повідомити органи державної реєстрації про припинення права постійного користування КЕВ м. Хмельницький земельними ділянками загальною площею 413,2771 га.
Відповідно до індивідуальної картки обліку земельної ділянки №46 (від 02.10.2006) за Славутським гарнізоном (в/м 21) в КЕВ м. Хмельницький обліковується земельна ділянка в м. Славуті (вул. Я. Мудрого) відповідно до державного акта №041772 від 1982 року 109,8 га.
В акті звірки даних обліку земель оборони КЕВ м. Хмельницький та управління Держкомзему у місті Славута, які знаходяться в межах їх відповідальності станом на 01.07.2009, відображено, що за КЕВ м. Хмельницький обліковується, зокрема, земельна ділянка площею 106,0027 га згідно з державним актом №041772 від 1982 року.
Згідно з актом інвентаризації земель Міністерства оборони України, які знаходяться на території Славутської міської ради, від 09.09.2009, складеного комісією, до якої входили, з-поміж інших, перший заступник та заступник міського голови м. Славути, начальник управління Держкомзему у м. Славуті, начальник КЕВ м. Хмельницький, по Славутській міській раді станом на 01.07.2009 згідно земельно-облікової документації управління Держкомзему у м. Славуті рахується на обліку земель оборони в постійному користуванні земельна ділянка площею 116,42 га, в т.ч. 106,0027 га в Шепетівському військовому лісгоспі, за даними обліку КЕВ м. Хмельницький 116,59 га, в т.ч. 109,8 га в Шепетівському військовому лісгоспі.
Згідно акту звірки від 23.03.2011 наявності та використання земель оборони на обліку КЕВ м. Хмельницький (використовуються Шепетівським військовим лісгоспом, філією ДП МОУ "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат") перебуває земельна ділянка у м. Славута по вул. Я. Мудрого на підставі держакту серії Б №041772 від 1982 року Шепетівської КЕЧ району, згідно з даними форми 405 становить 109,800 га (з них 106,0027 га багаторічні насадження), згідно з даними обліку ДП МОУ 106,0027 га, згідно з даними форми 6-зем 106,0027 га. При цьому в графі "Обґрунтування наявності розбіжностей КЕВ м. Хмельницький, державним підприємством (рішення органів влади, місцевого самоврядування або рішення суду) КЕВ м. Хмельницький по земельних ділянках 106,0027, 0,7300 га, 1,5573 зазначено, що „розбіжність відсутня, виготовити новий державний акт на право користування землею, по земельній ділянці площею 1,5100 га „В/лісгоспу підтвердити необхідність використання для потреб оборони дороги заг.використання та вигот.держакта, державним підприємством (рішення органів влади, місцевого самоврядування або рішення суду). Органом Держкомзему по земельних ділянках площею 1,5573 га, 0,7300 га, 1,5100 га зазначено, що „відсутня технічна документація».
Згідно з переліком земельних ділянок, які обліковуються за формою 405 Міністерства оборони України Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (КЕВ м. Хмельницький) та за даними форми 6-зем органів Держкомзему України станом на 01.05.2011 в межах Хмельницької області в м. Славуті (вул. Я. Мудрого) обліковується відповідно 106,0027 га та 3,7973 га, а за формою 6-зем 106,0027 га (погоджено начальником КЕВ м. Хмельницький та в/о начальника відділу Держкомзему у м. Славуті).
Відповідно до відомостей звірки наявності земель оборони, які рахуються у Держземагентстві Славутського району за Міністерством оборони (ЗСУ) в межах відповідальності КЕВ м. Хмельницький станом на 01.11.2013, 01.01.2014, яка підписана начальником КЕВ м. Хмельницький та начальником управління Держземагентства, скріплена печатками, зокрема, по в/м №21 за адресою: м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 16, вул. Садова 4 за даними форми 405 значиться 109,8 га, за даними форми 6-зем - 106,0027 га (в користування ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат", Шепетівське військове лісництво, Славутська міська рада).
Згідно з даними форми 6-зем розділ 1.6.1 Міноборони (76) від 01.11.2013 до земель оборони віднесено 106,0027 га (в/ч А 1766) (підписана начальником управління Держземагентства у Славутському районі).
Наказами начальника Славутського гарнізону "Про розквартирування військових частин, установ та підприємств Міноборони України та прибирання території військових містечок Славутського гарнізону" від 18.01.2013 р. №6, 21.04.2014 р. №14, 19.01.2015 р. №1 надано військовим частинам для розквартирування та постійної діяльності (для використання, збереження, під охорону та для прибирання) земельні ділянки, розташоване на них нерухоме військове майно, яке визначено у колонках додатків; закріплено майно за військовими частинами на праві оперативного управління за бюджетними військовими частинами та на праві господарчого відання за госпрозрахунковими підприємствами. Зокрема, за Шепетівським військовим лісництвом філія ДП МОУ „Івано-Франківський ЛПКзакріплено земельні ділянки в/м 21 у м. Славута по вул. Я. Мудрого площею 1,51 га (автодорога загального користування), 108,29 га (багаторічні насадження) (1,3873 га та 106,0027 га).
30.01.2015 комісією, призначеною наказом начальника КЕВ м. Хмельницький №275 від 25.12.2014, проведено обстеження земельної ділянки з метою встановлення фактичного стану справ земель оборони військового містечка № НОМЕР_5 у м. Славуті (присвоєна адреса: вул. Військова, кадастровий номер 6810600000:01:007:0088). Внаслідок вивчення документів щодо земельної ділянки та її обстеження встановлено, зокрема, що на підставі індивідуальної картки обліку земельної ділянки форми 403, книги обліку форми 404, відомості форми 405, відомості звірки земель оборони, які рахуються в управлінні Держземагентства Славутського району Хмельницької області №299 від 10.02.2014 та державного акта на право користування землею частина земельної ділянки у місті Славута (присвоєна адреса: вул. Військова, кадастровий номер 6810600000:01:007:0088) належить до земель оборони військового містечка №21 Славутського гарнізону; перебуває на обліку КЕВ м. Хмельницький; надана державним актом на право постійного користування землею серії ЮБ №041772 від 03.01.1982 р. У висновках зазначено, зокрема, що дозволи від Міноборони на вилучення частини земельної ділянки військового містечка №21 орієнтовною площею 14 га не надавались.
27 січня 2017 року рішенням сьомого скликання Славутської міської ради Хмельницької області №17.2-16/2017 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування" вирішено: "8.Затвердити комунальному підприємству "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" технічну документацію із землеустрою щодо поділу та обєднання земельної ділянки площею 50 га по вул. Військова (кадастровий номер 6810600000:01:007:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. 8.1.Поділити вищезазначену земельну ділянку загальною площею 500000 кв.м (50 га) на дві окремі земельні ділянки площами: 128659 кв.м (кадастровий номер: 810600000:01:007:0133); 371341 кв.м (кадастровий номер: 6810600000:01:007:0132). 9.Особам, зазначеним у даному рішенні зареєструвати речові права на земельні ділянки у порядку передбаченому чинним законодавством".
Як вбачається з наявної з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації, на підставі вищевказаного рішення за комунальним підприємством "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6810600000:01:007:0133, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, форма власності - комунальна, власник - територіальна громада м. Славута в особі Славутської міської ради).
Прокурор, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки є землями оборони, а відтак передача їх у власність порушує права та охоронювані законом інтереси держави, звернувся з позовом до суду про визнання недійсним та скасування в частині рішення сьомого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 27 січня 2017 року № 17.2-16/2017 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування", зокрема п.п. 8, 8.1. вказаного рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12,8659 га, що розташована по вул. Військовій, м. Славута Хмельницької області за Міністерством оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. За приписами пунктів "а" та "в" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст.83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Разом з тим, згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. За приписами статті 77 Земельного кодексу України, яка кореспондується із статтею 1 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України", земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.
Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.
Частина 5 статті 116 Конституції України наділяє Кабінет Міністрів України повноваженням здійснювати управління державної власності відповідно до закону.
Відповідно до ст..1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а статтею 321 цього Кодексу передбачено принцип непорушності права власності.
Також, відповідно до приписів ч.2 ст.2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном, в тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних сил України, в тому числі у разі їх розформування. Частиною першою статті 10 Закону України "Про оборону України" передбачено, що Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у збройних силах України" передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Відповідно до ст.4 вказаного Закону, військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Як вбачається з матеріалів справи, у 1982 році Шепетівській квартирно-експлуатаційній частині був виданий державний акт на право користування землею серія Б № 041772 на земельну ділянку загальною площею 1749,1 га, що знаходиться в Славутському районі Хмельницької області, для державних потреб.
Відповідно до директиви Міністра оборони України від 20.01.2005 №Д-322/1/*3, Шепетівську квартирно-експлуатаційну частину району розформовано та визначено її правонаступником квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький. Відповідно до акту від 30.12.2015, затвердженого начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, було проведено приймання-передачу військового майна з обліку Шепетівської КЕЧ району на облік Хмельницького КЕВ, в якому, зокрема, зазначено про передачу земельних ділянок, в тому числі по військовому містечку №21 передано земельні ділянки площею 523,4771 га, в т.ч. 109,8 га (за в\ч 3845), 306,8498 га, які знаходяться під охороною Славутської міської ради, та в\м №22 площею 0,6 га.
Таким чином, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), незважаючи на непереоформлення земельних ділянок, право постійного користування вищезазначеними землями як землями державної власності (землі оборони) перейшло до КЕВ м. Хмельницький.
У подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2006 № 390-р "Про передачу майнових комплексів військових містечок" було прийнято пропозицію Міністерства оборони України, погоджену з обласними, міськими, районними, селищними і сільськими радами щодо передачі з державної власності у власність територіальних громад, зокрема, майнових комплексів військових містечок №№ 21,22 у м. Славута у власність територіальної громади м. Славута.
Відповідно до п. 28 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року (далі - Положення), відомчий контроль за використанням і охороною земель, наданих в користування Збройним Силам України, здійснюють Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, інженерне управління Військово-Морських Сил України, квартирно-експлуатаційні управління військових округів, квартирно-експлуатаційний відділ Північного оперативно-територіального командування, квартирно-експлуатаційні частини, районів, відділення морської інженерної служби.
За змістом п.п. 45, 50 Положення, передача земель, які виділені в користування Міністерству оборони України, місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України; оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Процедура вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил, та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність визначається Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. №1282 (далі - Порядок).
Згідно п.3 Порядку (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006), у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, житлові будинки (разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом), майно закладів освіти, культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім майна санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів, у тому числі об`єкти, не завершені будівництвом, колишні аеропорти військової авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, а також інше військове майно, якщо воно не менше ніж два рази пропонувалося до продажу конкурентними способами приватизації, але не було реалізовано.
Пунктом 4 Порядку визначено, що передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: 1) Кабінету Міністрів України - щодо цілісних майнових комплексів; 2) Міноборони - щодо: іншого окремого індивідуально визначеного майна; житлового фонду та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі цілісних майнових комплексів. Ініціювати передачу військового майна можуть Міноборони, органи, уповноважені управляти державним майном, самоврядні установи і організації, органи місцевого самоврядування. Пропозиції щодо передачі військового майна за рішенням Кабінету Міністрів України погоджуються Міноборони з відповідними органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними установами і організаціями або територіальними громадами сіл, селищ, міст, районними або обласними радами, а також Мінфіном, Мінекономіки, Фондом державного майна та Держкомстатом. Погоджені пропозиції Міноборони разом з обґрунтуванням подає Мінекономіки (п. п. 6-7 Порядку).
Відповідно до п.10 Порядку, військове майно втрачає статус військового з дня затвердження акта про його приймання-передачу, крім випадків, коли воно передано до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Пунктом 14 Порядку визначено, що передача військового майна оформляється актом приймання-передачі за зразком згідно з додатком, який складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується відповідно органом, уповноваженим управляти державним майном, самоврядною установою і організацією або органом місцевого самоврядування, яким передається військове майно.
Право органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається військове майно, на управління переданим майном або право власності на нього настає з дня затвердження акта приймання-передачі (п.15 Порядку).
Судами обох інстанцій встановлено, що згідно комісійного акту (за участю представників КЕВ м. Хмельницький, Славутської міської ради) від 11.08.2006, який затверджено міським головою міста Славута, проведено приймання-передачу майнових комплексів військового містечка №№ 21, 22 м. Славута, разом з обслуговуючим персоналом Будинкоуправління №2 у комунальну власність територіальної громади м. Славута, в тому числі і земельні ділянки загальною площею 412, 6771 га., що відображено у додатку № 19. У додатку №19, який підписаний міським головою, заступником начальника управління комунальної власності та земель, начальником КЕВ м. Хмельницького, інженером з землекористування КЕВ, визначено зовнішні межі земельної ділянки площею 412,6771 га, яка вилучається в запас міста Славута згідно розпорядження КМУ №930 від 08.07.2006 та землі, які не вилучаються в запас міста. У подальшому рішенням Славутської міської ради від 12.09.2006 № 14.1.2-4/2006 було припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 413,2771 га, в тому числі по військовому містечку №21 - 412,6771 га та №22 - 0.6 га.
Після передачі частини земельної ділянки у комунальну власність у державній власності як землі оборони в постійному користуванні КЕВ м. Хмельницький відповідно до державного акта №041772 від 1982 року залишилась ще частина земельної ділянки, про що свідчить акт прийому-передачі майнових комплексів військових містечок №№ 21,22, затверджений 11.08.2006 (з урахуванням додатку 19 "Викопіювання плану земельної ділянки площею 412,6771 га з плану міста Славута"), та відображено в індивідуальній картці обліку земельної ділянки №46 (від 02.10.2006) щодо обліку за КЕВ м. Хмельницький земельної ділянки в м. Славуті (вул. Я. Мудрого).
Перебування земельної ділянки у державній власності також підтверджується, зокрема, даними акта від 23.03.2011 звірки наявності та використання земель оборони, станом на 01.01.2011 р., переліком земельних ділянок, які обліковуються за формою 405 Міністерства оборони України Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (КЕВ м. Хмельницький) та за даними форми 6-зем органів Держкомзему України станом на 01.05.2011, відомостями звірки даних обліку земель оборони КЕВ м. Хмельницький та управління Держкомзему у м. Славута станом на 01.07.2009 р., акта інвентаризації земель Міністерства оборони України, які знаходяться на території Славутської міської ради, від 09.09.2009, відомостями звірки наявності земель оборони, які рахуються у Держземагентстві Славутського району за Міністерством оборони (ЗСУ) в межах відповідальності КЕВ м. Хмельницький, станом на 01.11.2013, 01.01.2014, даними форми 6-зем від 01.11.2013, наказів начальника Славутського гарнізону „Про розквартирування військових частин, установ та підприємств Міноборони України та прибирання території військових містечок Славутського гарнізону від 18.01.2013 №6, 21.04.2014 №14, 19.01.2015 №1, у яких відображена наявність у користуванні КЕВ м. Хмельницького земельної ділянки військового містечка №21, розташованої в м. Славута по вул. Газети „Правда» (Я. Мудрого).
При цьому, підставою для зазначення відповідних даних щодо наявності земельної ділянки як земель оборони в користуванні КЕВ м. Хмельницький вказано Державний акт на право користування землею серія Б № 041772 від 1982 року.
У зв`язку з необхідністю у спеціальних знаннях, для встановлення факту перебування у власності держави (користувач КЕВ м. Хмельницький) земель згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою № Б 041772 від 1982 року на час прийняття спірних рішень, можливого накладання на них земельної ділянки, яка спірними рішеннями надана територіальній громаді міста Славута для створення індустріального парку „Славута, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.12.2015 у справі № 924/1473/15 було призначено судову земельну-технічну експертизу, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Танасієнко Нілі Іванівні (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 15 (КП "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації")).
На розгляд експертизи поставлено такі запитання:
- Яка площа та каталог координат зовнішніх меж земельної ділянки, яка була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою № Б 041772 від 1982 року залишилась у віданні держави станом на час прийняття рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 05 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення індустріального парку в місті ОСОБА_2" та рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013 "Про передачу земельних ділянок у власність чи користування" (щодо відведення земельної ділянки по вул. Військова для створення індустріального парку "Славута" площею 500000 кв.м., кадастровий номер: 6810600000:01:007:0088 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) та щодо прийняття оформлення для них правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та проведення їх державної реєстрації?
- Чи накладається земельна ділянка загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 6810600000:01:007:0088, яку надано територіальній громаді міста ОСОБА_2 для створення індустріального парку "Славута" на земельну ділянку, яка залишилась у віданні держави, що була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою № Б 041772 від 1982 року? Якщо накладається то вказати її площу і надати каталог координат її зовнішніх меж?
У висновку земельно-технічної експертизи №02/16 від 15.09.2016 експертом з приводу першого питання, поставленого на розгляд експертизи, зазначено, що станом на час прийняття рішення шостого скликання Славутської міської міської ради Хмельницької області від 05 квітня 2013 року №12.8-28/2013 „Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення індустріального парку в місті Славута та рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 31 травня 2013 року №17.2-30/2013 „Про передачу земельних ділянок у власність чи користування в частині п. п. 11, 12, 13 щодо затвердження територіальній громаді міста Славута в особі Славутської міської ради проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Військова для створення індустріального парку „Славута площею 500000 кв.м. (кадастровий номер: 6810600000:01:007:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) та щодо прийняття оформлення для них правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та проведення їх державної реєстрації, у віданні держави залишилась земельна ділянка, яка була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №Б041772 від 1982 року, площею 109,8378 га.
Щодо другого питання, поставленого на розгляд експертизи, експерт зазначив, що земельна ділянка загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 6810600000:01:007:0088, яку надано територіальній громаді міста Славута для створення індустріального парку „Славута, накладається на земельну ділянку, яка залишилась у віданні держави, що була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №Б 041772 від 1982 року. Площа накладки земельної ділянки, кадастровий номер 6810600000:01:007:0088, яку надано територіальній громаді міста Славута для створення індустріального парку "Славута", становить 12,8659 га. Площа накладки земельної ділянки, яку надано територіальній громаді міста Славута для створення індустріального парку "Славута", на земельну ділянку, що була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №Б 041772 від 1982 року, відображена у додатку №1, каталог координат її зовнішніх меж відображено у додатку №5.
При цьому, відповідач вказаний висновок експерта від 15.09.2016 вважає необґрунтованим та таким, що виконаний без дотримання вимог, зокрема, наказу Міністерства юстиції від 08.10.1998 р. №53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.11.1998 р. за №705/3145, "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", який визначає, основні завдання земельно-технічної експертизи (гл. 6 р. 11 Інструкції), зокрема, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Посилаючись на п. п. 6.1.2, 6.1.3 Інструкції вказує, що в основу експертних досліджень покладено неактуальний правовстановлюючий документ на земельну ділянку - державний акт №041772 1982 року на право користування землею площею 1749,1 гектарів, виданий Шепетівській КЕЧ району. Стверджує, що на даний час КЕВ м. Хмельницький не належить право користування усією площею земельної ділянки, яка визначається даним актом. Оскільки впродовж 1991-2016 років Міністерство оборони неодноразово передавало право для інших суб`єктів (в тому числі і для Славутської міської ради) на частини цієї земельної ділянки площею 1749,1 гектарів. На деякі з цих переданих земельних ділянок на даний час видані державні акти на право власності.
Вважає, що відсутність вихідних даних для проведення експертизи, інших правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які раніше були складовими земельної ділянки загальною площею 1749,1 га, свідчить про необ`єктивність та упередженість експертного дослідження. Звертає увагу на те, що експертом не використано технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку. Також посилається на положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4щодо актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, і зазначає, що у позивачів відсутні належна технічна документація із землеустрою, а також межові знаки, які надають можливість визначити площу спірної земельної ділянки. З посиланням на ст. ст. 177, 179, 190 Цивільного кодексу України вказує, що земельна ділянка, яка, на думку позивачів, їм належить, не має жодних індивідуально-визначених ознак, які дають можливість ідентифікувати її як об`єкт цивільних прав таких як: правовстановлюючий документ; визначена площа; межі та ін. З огляду на положення ст. ст. 79, 92 Земельного кодексу України вважає, що земельна ділянка не є визначеним об`єктом для проведення експертизи. Підтвердженням цього факту є суперечливість та розбіжності, зафіксовані за результатами спільних перевірок у формі 6-зем, та свідчення представників позивачів та представника Управління Держгеокадастру у Славутському районі Хмельницької області.
В зв`язку з викладеним, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2018 року у справі №924/1473/15, серед іншого, запропоновано сторонам підготувати питання, які необхідно з`ясувати за участю експерта в судовому засіданні, які надіслати до 12.09.2018 експерту Танасієнко Нелі Іванівні (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 15 (КП "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації") та суду. Викликано у судове засідання апеляційної інстанції для дачі пояснень атестованого судового експерта - Танасієнко Нелю Іванівну щодо наданого нею висновку експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи № 02/16 від 15.09.2016.
02 жовтня 2018 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких остання повідомляє, що на даний момент не є судовим експертом, термін дії свідоцтва закінчився 16.12.2017. При цьому, відповіді на поставлені відповідачем - Славутською міською радою питання надає в письмовому вигляді, як спеціаліст.
Зокрема, на питання щодо незабезпечення дотримання права Славутської міської ради бути присутнім під час проведення експертизи та повідомлення про проведення експертизи після її проведення, експертом зазначено, що про дату та час проведення огляду усі сторони, в т.ч. Славутську міську раду, було повідомлено листом про огляд об`єкта дослідження. Однак, представник Славутської міської ради на огляд не з`явився, а відтак огляд було проведено з представником КЕВ, так, як до об`єкту дослідження був вільний доступ. Копія висновку судової земельно-технічної експертизи №02/16 від 15.09.2016 на 25-ти аркушах було надіслано 20.09.2016 Славутській міській раді.
На питання щодо визначення місця розташування та конфігурації «земельної ділянки площею 109,8 кв.м. га, яка залишилась у віданні держави що буда відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акта №Б 041720 1982р», експертом зазначено, що обміри земельної ділянки проводилось на місці, розташування якої вказував представник КЕВ, координати поворотних точок земельної ділянки та довжини ліній визначались за допомогою приладу GPS Trimble R3, результати обмірів відображались на кадастровому плані. Земельна ділянка площею 109,8 га відповідно до Державного акту №Б 041720 1982 року наносилась на кадастровий план відповідно до довжин ліній між поворотними точками, орієнтиром були дороги з твердим покриттям та лісова зона.
На питання щодо долучення додатку №13 "План меж землекористування загальною площею 109,8 га Шепетівського війського лісгоспу у військовому містечку №21" до висновку експерта №2-16 судової земельно-технічної експертизи, експертом зазначено, що "План меж землекористування загальною площею 109,8 га Шепетівського війського лісгоспу у військовому містечку №21" є додатком до акту звірки наявності та використання земель оборони, які станом на 01.01.2011 перебувають на обліку КЕВ м.Хмельницького і використовуються Шенетівським військовим лісгоспом, філією державногоо підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат", відомостей звірки земель оборони, які рахуються у Держземагенстві Славутського району за Міністерством Оборони України (Збройними Силами України) в межах відповідності КЕВ м.Хмельницький у Хмельницькій області станом на 01.01.2014, індивідуальної картки №46 обліку земельної ділянки з додатком плану земельної ділянки війського містечка №21 Славутського гарнізону відведено земельну ділянку площею 109,80 га, так як згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №Б041772 від 1982 року Шепетівській КЕЧ району для державних потреб було відведено земельну ділянку площею 1749,1 га. Цей план меж землекористування загальною площею 109,8 га Шепетівського війського лісгоспу у військовому містечку №21 дає змогу визначити місце розташування земельної ділянки, яка є складовою земельної ділянки площею 1749,1 га.
На питання щодо того, чи проводились в зв`язку з відсутністю правовстановлюючої та технічної документації на «земельну ділянку, яка залишилась у віданні держави що була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акта №Б 04172 від 1982, топографо-геодезичні роботи щодо спірної земельної ділянки та земельної ділянки, відповідно до Державного акта 1982 року №Б 0411772, під час проведення експертизи та чи встановлювалися обміри з межами міста, експертом зазначено, що в ході проведення експертизи проводились геодезичні обміри обох земельних ділянок: земельної ділянки, що була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №Б041772 від 1982 року та земельної ділянки, що надана територіальній громаді міста Славута для створення індустріального парку "Славута" площею 50,00 га, кадастровий номер 6810600000:01:007:0088. При проведенні експертизи проводилась геодезична зйомка, в результаті якої складався кадастровий план та каталоги координат поворотних точок. При цьому, питання встановлювати, де проводились геодезичні роботи не ставилось.
На питання чому при проведенні експертизи не брались до уваги документи, на підставі яких відбувалось поетапне відчуження земельних ділянок зі складу земельної ділянки сформованої згідно державного акта №Б 04172 1982, що призвело до її зменшення з площі 1749 га до 109 га, в тому числі оформлені земельні ділянки ДП "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат", експертом зазначено, що досліджувалась земельна ділянка площею 109,8 кв.м, а відтак необхідності в такому дослідженні не було.
На питання, чи виходить земельна ділянка, що була відведена Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно Державного акта №Б 04172 1982 за межі міста Славута, то таке питання в експертизі не ставилось.
Оцінивши висновок експерта за результатами проведеної експертизи об`єкту дослідження в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом, апеляційний суд вважає, що наведений висновок експерта складений кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" та містить докладний опис проведених досліджень і обґрунтовану відповідь на поставлені питання, а тому такий висновок експерта приймається судом, у відповідності до ст.ст. 76, 79 ГПК України, в якості належного та допустимого доказу у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що частина земельної ділянки не передавалась у комунальну власність територіальної громади міста Славута, а тому залишилась у власності держави на праві користування КЕВ м. Хмельницький, право на яке засвідчене Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою №Б041772 від 1982 року.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували відмову від користування земельною ділянкою або задокументовану згоду на передачу земельних ділянок площею 109,8 га іншим особам, та будь-яких рішень уповноваженого органу щодо фактичної передачі земельної ділянки площею 109,8 га, яка перебуває у користуванні КЕВ м. Хмельницький, у комунальну власність та щодо припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою чи її частиною у визначеному законом порядку.
Водночас, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які би підтверджували набуття зазначеної земельної ділянки у комунальну власність.
Таким чином, приймаючи спірне рішення, Славутська міська рада вчиняла правомочності як власник земельної ділянки відносно частини земельної ділянки, яка перебуває у державній власності як землі оборони на праві постійного користування КЕВ м. Хмельницький (з огляду на те, що частина земель індустріального парку накладається на землі оборони).
Щодо посилання скаржника на те, що правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 109,8 га КЕВ м. Хмельницький не оформлювало, і як наслідок відповідних прав не набуло, а тому ті чи інші права КЕВ м. Хмельницький на земельну ділянку прийнятими рішеннями не порушені, то колегія суддів зазначає, що право користування земельною ділянкою площею 1749,1 га (до якої входить частина спірної земельної ділянки) підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії Б №041772 від 1982, виданим Шепетівській КЕЧ району, правонаступником якої є КЕВ м. Хмельницький (директива Міністра оборони України від 20.01.2005 №Д-322/1*3).
Водночас, обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який містився у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (у справі №1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).
Зокрема, вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Таке рішення Конституційного Суду України вмотивовано тим, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Виходячи із викладеного, право користування спірною земельною ділянкою Шепетівської КЕЧ, набуте КЕВ м. Хмельницький в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України в постанові від 21.09.2011 у справі №6-14цс11.
Відсутність державного акту, що посвідчує відповідне право, реєстрації такого права тощо, на які посилається відповідач як на відсутність правовстановлюючих документів, не позбавили державу як власника в особі Міністерства оборони України як органу управління та КЕВ м. Хмельницький як користувача земельної ділянки відповідного права на неї. Таке право не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення відповідно до вимог чинного законодавства (аналогічна позиція викладена у постанові ВГСУ від 23.11.2016 у справі №916/1474/14).
При цьому судом також враховується висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16.09.2015 у справі №926/1017/14, згідно з яким держава є власником земель оборони за законом, при цьому наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом. Такого висновку дійшли Верховний Суд України у постанові від 07.10.2015 у справі №3-641гс15 та Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі №5017/2972/2012.
Доводи скаржника про те, що на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші обєкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; а також всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу, спростовуються положеннями цього ж Закону. Так, відповідно до підпункту „а пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які належать до земель оборони.
Зазначеним у сукупності спростовуються доводи відповідача про недоведеність того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, та твердження про те, що вона відноситься до земель комунальної власності.
Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він, по-перше, суперечить актам цивільного законодавства та, по-друге, порушує цивільні права або інтереси.
Статтями 153, 155 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 152 ЗК України, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність (п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004).
Щодо посилань апелянта про ненормативний характер рішень та вичерпання ними своєї дії, з посиланням на практику Верховного Суду України, слід зазначити, що відповідно до п.5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)) ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Тобто зазначене рішення стосується неможливості органів місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
При цьому судом враховано, що у постанові Вищого господарського суду України від 07.11.2017 у даній справі відзначено, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов`язки сторін таких правовідносин (у зв`язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, визнання права чи відсутності права.
Судом першої інстанції вірно взято до уваги, що, приймаючи спірне рішення, Славутська міська рада не врахувала, що частина земельної ділянки належить до земель оборони. Крім того, спір, що виник внаслідок порушення права суб`єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК. Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист речового права особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені судами обох інстанцій обставини, беручи до уваги на те, що саме на підставі оспорюваного рішення за комунальним підприємством "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, яка належить на праві постійного користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог як у частині визнання права постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький земельною ділянкою загальною площею 12,8659 га, що розташована по вул. Військовій у місті Славута Хмельницької області, так і в частині визнання недійсним та скасування пунктів 8, 8.1 рішення Славутської міської ради Хмельницької області від 27 січня 2017 року № 17.2-16/2017 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування".
При цьому, в іншій частині позовних вимог суд першої інстанції відмовив правомірно в зв`язку з їх безпідставністю, оскільки відсутні правові підстави для визнання права користування земельною ділянкою за однією юридичною особою в особі іншої.
При цьому, посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, задоволення клопотання позивача про зміну позовних вимог від 13.03.2018 із порушенням вимог ст.46 ГПК України, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року у справі №924/1473/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року, позов Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Славутської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" про:
- визнання недійсним та скасування рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 05.04.2013 року № 12.8-28/2013;
- визнання недійсним та скасування рішення шостого скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 31.05.2013 року № 17.2-30/2013 задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07 листопада 2017 року у справі № 924/1473/15 касаційну скаргу Славутської міської ради задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 у справі №924/1473/15 Господарського суду Хмельницької області та рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2016 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов`язки сторін таких правовідносин (у зв`язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, визнання права чи відсутності права.
Суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували, не надали оцінки встановленим ними обставинам щодо здійсненої державної реєстрації права іншого землекористувача, не з`ясували, чи стосується зареєстроване право спірної земельної ділянки, а, відтак, чи забезпечить обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відновлення цих прав за наслідками задоволення позовних вимог.
Відповідно до 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об`єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході підготовчого судового засідання прокуратурою та позивачами встановлено зміну фактичних обставин справи.
Зокрема, незважаючи на оспорювання прокуратурою гарнізону та позивачами рішень Славутської міської ради від 5 квітня 2013 року №12.8-28/2013 та від 31 травня 2013 року №17.2-30/2013, останніми впродовж 2016-2017 років прийнято ряд рішень, якими орган місцевого самоврядування фактично розпорядився землями оборони.
Так, 27 січня 2017 року Славутською міською радою Хмельницької області прийнято рішення №17.2-16/2017 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування", п.7 якого передбачено передати КП "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" в постійне користування земельну ділянку площею 128659 кв.м. по вул. Військова.
З огляду на викладене, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, зазначену в постанові від 07.11.2017 у справі №924/1473/15, враховуючи необхідність ефективного захисту порушеного права, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено заяву про зміну предмету позову та, відповідно, розглянуто дану справу в межах позовних вимог, викладених в заяві №9/507-вих18 від 13.03.2018.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Але на суд ст.86 ГПК України покладається обов`язок досліджувати докази та надавати їм правову оцінку. Без виконання судом своїх обов`язків, передбачених ст.86 ГПК України, надання сторонами доказів в порядку ст.74 ГПК України позбавлене правового сенсу.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації") одним з основних завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу, апеляційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії", заява № 30544/96).
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Славутської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 травня 2018 року у справі №924/1473/15 - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-291 ГПК України.
3. Матеріали справи №924/1473/15 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "08" листопада 2018 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Тимошенко О.М.
