ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.01.2018 Київ К/9901/1082/18 2а-77/10 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-77/10
за позовом ОСОБА_1 до начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 18 березня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Проценко О.А., суддів: Дурасової Ю.В., Туркіної Л.П.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області, у якому просив: визнати незаконними дій начальника П'ятихатського районного управління юстиції щодо розгляду звернення від 23.06.2010р., які виразилися в ненаданні інформації про те, чи перебували або перебувають в період з 01.01.2010 р. по час звернення у П'ятихатському РУЮ будь-які (в тому числі службові) документи, що зачіпають трудові права та обов'язки позивача, у тому числі й ті, з якими необхідно ознайомити позивача, чи документи, на підставі яких необхідно відібрати будь-які пояснення від ОСОБА_1 як державного службовця, та в ненаданні копій таких документів; зобов'язати відповідача надати інформацію про те, чи перебували або перебувають у П'ятихатському РУЮ в період з 01.01.2010 р. по час звернення позивача будь-які (в тому числі службові) документи, що зачіпають трудові права та обов'язки позивача, у тому числі й ті, з якими необхідно ознайомити позивача, чи документи, на підставі яких необхідно відібрати будь-які пояснення від ОСОБА_1 як державного службовця та надати копії таких документів; визнати факт порушення присяги державного службовця начальником П'ятихатського районного управління юстиції.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію», не надавши позивачу інформації, яка стосується його особисто, чим порушив права позивача.
Постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року скасовано постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 року касаційну скаргу Начальника П'ятихатського районного управління юстиції задоволено частково, скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року по справі №2а-77/10 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними дії начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області щодо ненадання інформації на звернення представника ОСОБА_1 від 23.06.2010р. Зобов'язано начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 інформацію про наявність документів, пов'язаних з проходженням ним державної служби та копії зазначених документів.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, начальник П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
04 січня 2018 року касаційну скаргу начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи відсутність клопотань усіх сторін про розгляд цієї справи за їх участі, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.06.2010 року позивач був запрошений начальником П'ятихатського районного управління юстиції ОСОБА_2 за місцем роботи для надання пояснень щодо відсутності на робочому місці з 22.02.2010 р. по 31.03.2010 р. і з 19.04.2010 р. по 28.04.2010 р., де був ознайомлений з дорученням керівника Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, однак особисто його не читав. На пропозицію ОСОБА_2 позивачем надано відповідне письмове пояснення.
23.06.2010 р. представником позивача ОСОБА_3 начальнику П'ятихатського районного управління юстиції направлено письмове звернення щодо надання вищезазначеної інформації та копій документів, що стосуються позивача. Вказане звернення було обґрунтовано нормами Закону України «Про інформацію».
Начальником П'ятихатського районного управління юстиції позивачу направлено лист від 07.07.2010 р. №378, відповідно до якого позивачу рекомендовано звернутися до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді виходить з наступного.
Згідно статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Статтею 31 Закону України «Про інформацію» встановлено, що громадяни мають право доступу до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, доречність тощо.
Державні органи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї. У разі порушень цих вимог Закон гарантує захист громадян від завданої їм шкоди використанням такої інформації.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про інформацію» кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про те, що стосується його особисто.
Заява представника ОСОБА_1 від 23.06.2010р. стосувалась надання інформації про те, чи перебували або перебувають в період з 01.01.2010 р. по даний час у П'ятихатському РУЮ будь-які (в тому числі службові) документи, що зачіпають трудові права та обов'язки ОСОБА_1, у тому числі й ті, з якими необхідно ознайомити останнього, чи документи, на підставі яких необхідно відібрати будь-які пояснення від державного службовця ОСОБА_1 та надати копії таких документів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, саме начальнику П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області було доручено начальником Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відібрати письмові пояснення від позивача.
За таких обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх
