Справа № 2а-77/
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28–29 квітня 2010 року Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді – Городецької Л.М.,
при секретарі - Долинській А.О.,
з участю представника позивача - Качана А.В., Ковча П.Є., Корець І.В.,
представника відповідача - Харечка Д.О.,
представника третьої особи - Лабая А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатське монтажно–налагоджувальне управління” до виконкому Львівської міської ради з участю третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Улокс–ЛТД” про скасування рішень виконкому Львівської міської ради № 226 від 21.03.2003 року та № 1367 від 09.12.2005 року,
в с т а н о в и в :
Відкрите акціонерне товариство „Прикарпатське монтажно–налагоджувальне управління” звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування рішень виконкому Львівської міської ради № 226 від 21.03.2003 року та № 1367 від 09.12.2005 року, якими затверджено акти державної комісії про готовність до експлуатації житлового будинку по АДРЕСА_1
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення є незаконними і такими, що порушують законні права та інтереси ВАТ „Прикарпатське монтажно–налагоджувальне управління” та не відповідають нормативно–правовим актам, що регулюють прийняття в експлуатації завершених будівництвом об’єктів.
У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги поданого адміністративного позову, дали пояснення аналогічні його фабулі та письмовим поясненням до нього, позов просять задоволити.
Крім того, подали клопотання про поновлення строку на звернення до суду, мотивуючи тим, що про обставини порушеного права їм стало відомо на підставі фактів, встановлених господарським судом 20.11.2007 року, тому вважаю, що позов ними подано з дотриманням строку на звернення до суду за захистом порушеного права (а.с.144–145).
Судом відмовлено у задоволенні клопотання про залучення в якості 3–ої особи без самостійних вимог Антончика С.П., оскільки таке клопотання подано по закінченню з’ясування обставин справи.
Представники відповідача та третьої особи позов не визнали, у задоволенні позову просять відмовити на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
До такого висновку суд приходить виходячи з наступного.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно–правових відносин.
Оскільки позивач дізнався про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів 20.11.2007 року на підставі фактів, які встановив Господарський суд Львівської області ухвалою від 20.11.2007 року по справі 1/526-9/86, яка набула законної сили, а позов подано у квітні 2008 року, то є всі підстави для поновлення строку позивачу на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Як вбачається з інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 року № 3.2–2005, справою адміністративної юрисдикції може бути спір, яких виник між кількома суб’єктами стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважених владно керувати поведінкою іншого суб’єкта, а цей суб’єкт відповідно зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта. Відповідно до п.2 цього інформаційного листа, єдиною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій і при цьому ці функції повинні здійснюватися ним саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Виконавчий комітет Львівської міської ради діє відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Відповідно до підпункту 1 п „б” частини 1 статті 31 згаданого Закону до повноважень виконавчого комітету відноситься прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до п.27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 року „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” за результатами роботи держаної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, форма якого затверджується Держбудом; акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15–денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію.
Відповідно до викладеного, повноваження виконавчого комітету Львівської міської ради, визначені підпунктом 1 п.„б” частини 1 ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” реалізуються через низку підзаконних нормативно–правових актів шляхом прийняття рішення про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом в експлуатацію, в якому зазначається, рішення комісії, що об’єкт прийнятий в експлуатацію.
21.03.2003 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 226 „Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до експлуатації 30–ти квартир (1–ша черга 60–квартирного житлового будинку ) на вулиці Глухий Кут”, що суперечить підпункту 1 п.„б” частини 1 ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Крім того, Акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації 30–ти квартир (1–ша черга) 60–квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, що був затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 226 від 21.03.2003 року не відповідає вимогам ДБН А.3.1–3–94, затверджених наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 року № 48 та Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.11.2000 року № 1330 „Про затвердження Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів на території Львівської області”.
Зокрема встановлено, що у вказаних нормативних актах відсутні будь–які посилання на можливість складання державною технічною комісією акта про готовність до експлуатації, а навпаки – чітко передбачено необхідність складання акту про введення в експлуатацію.
Як висновок, рішення Львівської міської ради № 226 від 21.03.2003 року „Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до експлуатації 30–ти квартир (1–ша черга 60–квартирного житлового будинку ) на АДРЕСА_1” не тільки не є підтвердженням введення в експлуатацію, а і не передбачено затвердження даного акту взагалі, а відтак рішення виконкому Львівської міської ради № 226 від 21.03.2003 року „Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до експлуатації 30–ти квартир (1–ша черга 60–квартирного житлового будинку ) на АДРЕСА_1 не має юридично значимої сили та підлягає скасуванню.
09.12.2005 року виконкомом Львівської міської ради прийнято рішення № 1367 „Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до експлуатації 30–ти квартир (2–га черга 60–квартирного житлового будинку) на АДРЕСА_1”, чим порушив зазначені вище норми законодавства, вийшовши за межі передбачених підпунктом 1 п. „б” частини 1 статті 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” повноважень.
Крім цього, як видно із змісту оскаржуваного рішення № 1367 від 09.12.2005 року затверджено було акт державної технічної комісії від 22.04.205 року, однак даний акт відсутній, а акт від 25.02.2005 року не затверджений належним чином та не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 р. „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” та Наказу Держкому України з будівництва та архітектури № 21 від 27.01.2005 року „Про затвердження форм актів з прийняття в експлуатацію будівельних об’єктів”.
Питання про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів регулюється постановою КМУ № 1243 від 22.09.2004 року, якою затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
Згідно з вказаними документами до складу комісії не включено представника Держнаглядохоронпраці, відсутні основні показники потужності, продуктивності, площ та об’ємів будівлі (в акті вказано лише проектні потужності загальної площі та площі гаражів–стоянок ), а також в акті зроблено висновок про готовність до експлуатації квартир замість про прийняття в експлуатацію затвердженого будівництвом об’єкта.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем достатньо обґрунтовано порушення його охоронюваних Законом прав та інтересів у сфері публічно–правових відносин.
До такого висновку суд приходить, виходячи з того, що права та охоронювані законом інтереси позивача як замовника будівництва, виникли на підставі виданих відповідним державним органом дозволів на будівництво. Дані права та інтереси замовника будівництва визначені Постановами Кабінету Міністрів України № 449 від 05.08.1992 року та № 1243 від 22.09.2004 року. На підставі цих нормативних актів, а також відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” у позивача виникла відповідальність за порушення положень, які зазначені у даних актах законодавства, а саме в частині експлуатації або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями.
З огляду на зазначене позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 71, 86, 160, 161, 162, 167, 186 КАС України, Законом України „ Про місцеве самоврядування в Україні ”, суд, -
п о с т а н о в и в :
поновити Відкритому акціонерному товариству „Прикарпатське монтажно–налагоджувальне управління” строк звернення до суду.
Позов ВАТ „Прикарпатське монтажно–налагоджувальне управління” – задоволити.
Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 226 від 21.03.2003 року „Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до експлуатації 30–ти квартир (1–ша черга 60–ти квартирного житлового будинку) на вулиці Глухий Кут, у м.Львові та рішення № 1367 від 09.12.2005 року „Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до введення в експлуатацію 30 квартир (2–га черга 60–квартирного житлового будинку ) на вулиці Глухий Кут – скасувати.
Судові витрати в користь ВАТ „Прикарпатське монтажно–налагоджувальне управління” стягнути з місцевого бюджету у сумі 33 (тридцять три) гривні 40 коп.
На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі та апеляційна скарга на цю постанову протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М.Городецька
