ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2017 року
Справа № 905/3250/16
Вищий господарський суд України в складі колегії:
Головуючого судді суддів
Корсака В.А., Алєєвої І.В., Данилової М.В.
розглянувши касаційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017
у справі
№ 905/3250/16 Господарського суду Донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп"
до
Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Металург"
про
зобов'язання виконати обов'язок в натурі
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача
не з'явився
- відповідача
не з'явився
- третьої особи
не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.06.2017 (головуючий суддя Левшина Г.В., судді: Попов О.В., Чорненька І.К.) повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" оскаржило її в апеляційному порядку.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 (головуючого судді Стойка О.В., суддів: Татенко В.М., Чернота Л.Ф.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.06.2017 у даній справі залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Металург", не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Сторони у справі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч.1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що до зустрічної позовної заяви Приватним акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
За таких обставин, колегія вважає достатньо обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.
З приводу посилання скаржника на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", слід зазначити наступне.
Положенням вказаної статті передбачено, що суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи майновий стан сторони. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк є правом суду.
У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже , виходячи з наведених положень, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду згідно ст. 33 ГПК України, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.
Так, Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" зверталося до Господарського суду Донецької області з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви про стягнення з ТОВ "Енерджи Груп" на користь ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" безпідставно отриманих грошових коштів за судовим рішенням по справі № 908/2589/15-г, яке у подальшому було скасовано Вищим господарським судом України, обґрунтовуючи його значною матеріальною шкодою для підприємства та сплатою ним судового збору за подання позовної заяви за первісним позовом у вказаній справі Господарського суду Запорізької області.
Проте , жодних фінансових та бухгалтерських документів, що характеризують скрутне фінансове становище вказаного підприємства суду надано не було.
Відповідно до вимог п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
Таким чином, враховуючи, що Приватним акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" до матеріалів зустрічної позовної заяви не було додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, а до клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідачем не надано будь-яких доказів в підтвердження заявлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви підприємства, колегія вважає достатньо обґрунтованим.
Також колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі № 905/3250/16 залишити без змін.
Головуючий суддя В. А. Корсак
С у д д і І. В. Алєєва
М. В. Данилова
