|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24.06.2008 р. 10:30 № 2/172
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберда В.І., при секретарі судового засідання Мельниковій Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації
2) Подільської районної у місті Києві державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Завод «Генератор»
про скасування розпорядження а зобов'язання видати ордер на квартиру
В судовому засіданні 24.06.08р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Обставини справи:
Позов заявлено про скасування розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.06.02р. у частині включення до числа службових квартири АДРЕСА_1, а також про зобов'язання Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації видати позивачу ордер на вказану квартиру.
Позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на ст. ст. 46, 52, 58 Житлового кодексу УРСР, Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність», Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, Положення про укладення контрактів при прийняття (найманні) на роботу працівників та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.88р. № 37 та зазначає, що він має статус наукового працівника та за трудовим контрактом із ДП «Завод «Генератор»третя особа зобов'язалась його забезпечити житлом з подальшим оформленням ордеру на квартиру. Проте відповідачами в одержанні ордера йому було відмовлено з посиланням на належність квартири до службового житла.
Відповідач -Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація (далі -відповідач-1) проти позову заперечила. В якості безпідставності вимог позивача представник відповідача-1 вказав на ті обставини, що квартира, на яку позивач просить видати ордер, належить до службових на підставі розпорядження Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 680 від 12.06.02р. Крім того, представник зазначив, що з моменту видання спірного розпорядження пройшло майже 6 років, а тому просить суд застосувати до позивача наслідки пропущення строків звернення згідно ст. 100 КАС України.
Відповідач -Подільська районна умісті Києві державна адміністрація (далі -відповідач-2) проти задоволення позову також заперечила з тих підстав, що на момент реєстрації позивача за адресою квартири АДРЕСА_1 зазначена квартира вже належала до службових, а отже посилання позивача на те, що розпорядження № 680 від 12.06.02р. про включення квартири до службового житла було видано після його реєстрації не відповідає обставинам справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ДП «Завод «Генератор»підтримала позицію відповідача-2 щодо належності квартири до службового житла на момент реєстрації за вказаною адресою позивача, проте не заперечувала проти отримання позивачем ордеру на квартиру.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 уклав трудовий контракт із Державним підприємством «Завод «Генератор», за умовами якого позивач зайняв посаду заступника головного конструктора з розробки нової техніки терміном на п'ять років з 01.02.01р. до 01.02.06р. (копію контракту залучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 3.6. зазначеного контракту ДП «Завод «Генератор»зобов'язався надати позивачу для проживання окреме житло у відомчому приміщенні підприємства за адресою: вул. Фрунзе, 99/1, корпус 3, кв. 14 і на протязі трьох років з дня підписання контракту забезпечити закріплення цієї квартири за ОСОБА_1
Спільним рішенням адміністрації та президії профкому Заводу «Генератор»№ 1 від 30.01.01р. було вирішено надати тимчасово позивачу службову квартиру АДРЕСА_1, про що 14.03.02р. прийнято відповідне розпорядження ДП «Завод «Генератор».
Спільним рішенням адміністрації та президії профкому Заводу «Генератор»№ 48 від 29.01.04р. позивачу продовжено термін надання тимчасового житла, про що видано відповідне розпорядження адміністрації заводу № 2 від 06.02.04р.
За згодою сторін трудового контракту 1 лютого 2006 року термін дії контракту було продовжено на три роки -до 31 грудня 2008 року. Пунктом 3.6. вказаного контракту адміністрація підприємства зобов'язалась на протязі 6 місяців з дня підписання контракту подати необхідні документи в органи місцевого самоврядування для забезпечення видачі ОСОБА_1
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був зареєстрований за адресою у АДРЕСА_1 16.05.02р. тимчасово, а саме до 01.02.04р.
20.02.04р. реєстрацію позивача за вказаною адресою було продовжено до 01.02.06р., а 17.02.06р. -продовжено реєстрацію до 31.12.08р., тобто до терміну закінчення трудового контракту.
В лютому 2003 року третя особа звернулася до відповідача-1 із листом, в якому просила закріпити за ОСОБА_1 однокімнатну квартиру, проте дане питання по суті розглянуто не було (відповідь від 20.01.04р.).
18.03.04р. третя особа звернулася до Міністерства промислової політики України з листом про забезпечення ОСОБА_1 постійним житлом. У відповідь Міністерство надіслало лист № 15/6-1-253 від 21.04.04р. на адресу Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про надання згоди щодо передачі ОСОБА_1 однокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться у відомчому будинку та належить ДП «Завод «Генератор».
В подальшому листуванні між сторонами зазначене питання вирішено також не було (листи відповідача-1 від 09.03.05р., від 04.07.07р., від 06.07.07р., від 10.08.07р., від 12.10.07р.).
Позивач перебував на квартирному обліку на ВО «Полярон»у м. Львів з 1993 року, проте доказів щодо перебування на квартирному обліку на ДП «Завод «Генератор»суду не пред'явлено.
Подільська районна у м. Києві державна адміністрація 12.06.02р. прийняла розпорядження № 680 «Про включення житлових приміщень до числа службових».
Відповідно до зазначеного розпорядження до числа службових було включено і квартиру, в якій тимчасово зареєстрований та проживає позивач. Розпорядження відповідача-2 прийнято на підставі Положення про надання службових житлових приміщень і користування ними в України від 04.02.88р. № 37 та клопотання керівництва «Заводу «Генератор»від 23.02.02р. № 103/078.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене розпорядження відповідача-2 прийнято раніше, ніж проведено реєстрацію позивача.
Житловим кодексом Української РСР надано визначення службовим жилим приміщенням (ст. 118). Так, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.
Частиною другою статті 121 Житлового кодексу УРСР також визначено, що службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації. Таким рішенням є відповідне розпорядження директора заводу, яке, відповідно до норм статті 122 Житлового кодексу УРСР (далі -ЖК УРСР) є підставою для надання позивачу житла.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 58 ЖК УРСР встановлено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Як встановлено судом, будинок № 99/1 по вул. Фрунзе знаходиться у відданні державного підприємства «Завод «Генератор»і квартира надана позивачу в користування згідно трудового контракту від 20.02.2001р. при прийнятті на роботу. Позивач зареєстрований за вказаною адресою тимчасово, на квартирному обліку не перебуває.
Згідно представлених при розгляді питання відповідачем-1 документів позивачу було повідомлено, що відсутня потреба у закріпленні за позивачем квартири саме відповідачем-1, оскільки власник квартири -завод «Генератор», у відповідності до чинного законодавства (ст. 319 ЦК України) на свій розсуд володіє, користується, розпоряджається своїм майном.
В ході листування сторін виявилось (згідно представлених 08.10.2007р. представником заводу ксерокопій правоустановчих документів на відомчу квартиру), що квартира АДРЕСА_1 за клопотанням керівництва заводу від 23.02.02р. № 103/078 була включена до числа службових розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 12.06.2002 № 680 і відноситься до службових Державного підприємства «Завод «Генератор».
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988р. № 37 та відповідно до статті 119 ЖК УРСР затверджено «Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення», а відповідно до статей 121 і 123 - кодексу затверджено «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР».
Оскільки займана позивачем посада не включена в «Перелік працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення»підстав для видачі ордеру судом не вбачається.
Крім того, судом враховуються обставини, викладені відповідачем-1 у заяві про застосування наслідків пропущення строків звернення до суду.
Враховуючи викладене, позов визнається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 100, ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позову повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя В.І. Келеберда
Дата складання та підписання повного тексту постанови - 09.07.2008р.
