Справа № 2-884/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24 червня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі Таран К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
в с т а н о в и в:
20 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог, посилався на те, що ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою згодою своєї дружини ОСОБА_3 18 липня 2008 року взяв у нього в борг 10790,00 Євро, про що є нотаріально посвідчений договір позики. Даний борг відповідачі частково погасили. Однак на теперішній час існує заборгованість за вказаним договором позики у сумі 108000,00 гривень. Добровільно погасити борг відповідачі відмовляються. Просив стягнути з відповідачів солідарно суму у розмірі 108000,00 грн. основного боргу, суму інфляційних збитків в розмірі 11764,00 грн. та три відсотки річних від суми боргу у розмірі 2876,00 грн., ., а всього 122640,00 грн. та судові витрати у повному обсязі.
08 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договору недійсним. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 18.07.2008 року укладено нотаріально посвідчений договір позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з останнім станом на дату укладення договору позики вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Однак станом на лютий 2007 року вона фактично із ОСОБА_2 родинних стосунків не мала. Згоди на укладання такого договору чоловіку не надавала та не знала про існування такого договору до виклику до суду. Просила визнати договір позики від 18.07.2008 року укладений між відповідачами за зустрічним позовом недійсним в цілому, як такий що суперечить вимогам законодавства України та порушує її законні права та інтереси.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, проти задоволення позову ОСОБА_3 заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні просила в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, підтримала надані заперечення у письмовій формі (а. с. 188-190), проти задоволення позову ОСОБА_3 не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити, підтримала надані суду заперечення у письмовій формі (а. с. 191-196) просила задовольнити її позов у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовна заява частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18 липня 2008 року було укладено нотаріально посвідчений Договір позики на суму 82759 грн. 30 коп. , що складає 10790, 00 Євро на момент укладання Договору за курсом НБУ із строком виплати боргу до 24.12.2008 року із зазначенням порядку погашення заборгованості (а. с. 5).
Як зазначає позивач дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3, 19 лютого 2008 року надала письмову згоду на укладання вищевказаного договору, про що свідчить нотаріально посвідчена заява від відповідачки, однак підтвердження тому, що дана заява надана саме на укладення спірної позики у позивача відсутні, оскільки зміст заяви абстрактний та може бути використаний до будь-якого договору укладеного відповідачем (а. с. 6).
Борг відповідачі вчасно не погасив. На неодноразові звернення ОСОБА_1 до відповідача про повернення боргу ОСОБА_2 не реагує.
Посилання позивача на те, що боргові зобовязання за вказаним договором позики склалися у ОСОБА_2 у період його знаходження у шлюбі з ОСОБА_3, яка в свою чергу надала нотаріально посвідчену письмову згоду на отримання ОСОБА_2 позики та її погашення за рахунок їх спільного майна є безпідставними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
У відповідності зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений законом термін, одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.
Як вбачається з копії договору позики від 18 липня 2008 року відповідачем частково борг погашено (зворотна сторона а. с. 5), залишок боргу з урахуванням 3 відсотків річних становить 97 998 грн. 30 коп. Факт часткового погашення договірних зобовязань (зворотна сторона а.с.5) сторонами не заперечувалась.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В звязку з викладеним суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суму основного боргу за договором позики у розмірі 97998 грн. 30 коп.
На підставі ст.88 ЦПК України необхідно також стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1347,00 грн. (а. с. 1, 2). Всього, таким чином, стягненню підлягає сума у розмірі 99 345 грн. 30 коп.
В решті заявлених вимог ОСОБА_1 слід відмовити. Щодо солідарного стягнення боргу з відповідача та його дружини також слід зазначити, що Договором позики від 18.07.2008р. відсутні пункти, посилання тощо, щодо умови та можливості солідарної відповідальності з будь ким із членів сімї ОСОБА_2, також відсутні будь-які поручителі.
В заявлених позовних вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договору недійсним слід відмовити, оскільки сторонами у справі не заперечувалось фактичне отримання коштів від позивача відповідачем ОСОБА_2 та взагалі укладення договору позики як такого. За всіх пунктів договору сторонами досягнута згода про що свідчить підпис обох сторін на договорі. Борг ОСОБА_2 частково повенув. Підстав визначених законодавством для визнання недійсним спірного договору позики судом не встановлено, сторонами не доведено.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 97 998 грн. 30 коп., судові витрати у сумі 1347 грн. 00 коп., а всього суму у розмірі 99 345 грн. 30 коп.
В решті заявлених вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя О. В. Нізік
