Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/821/212/25 Справа № 1-1/02 Категорія: ст. 459 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаряОСОБА_5 за участю прокурораОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси в режимі відео конференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 вересня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами,
в с т а н о в и л а :
Засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами.
Підставою перегляду вироку за нововиявленими обставинами вважає порушення таємниці нарадчої кімнати та відсутність захисника на досудовому розслідуванні, що порушило його право на захист та призвело до незаконного засудження.
За розглядом заяви засудженого ОСОБА_7 була постановлена ухвала Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 вересня 2024 року про відмову в задоволенні заяви засудженого. Суд мотивував своє рішення тим, що обставини, на які посилається засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 не є нововиявленими в розумінні норм ст. 459, ст.462 КПК України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали районного суду, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить задовольнити вимоги заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Скасувати вирок апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року за нововиявленими обставинами, а провадження у справі закрити.
Підставою для перегляду вироку суду апеляційної інстанції в апеляційній скарзі зазначає аналогічні обставини, які були зазначені в його заяві під час звернення до суду першої інстанції, а саме: відсутність під час проведення досудового розслідування захисника. З 12.04.1998 року по 05.07.2002 він перебував у СІЗО м.Черкаси та всі слідчі дії в цей період проводились в межах СІЗО, однак адвокат ні разу не був присутній, що підтверджується довідкою від 04.07.2017 в.о.начальника ВКВСР ДУ «Черкаський слідчий ізолятор»; порушення таємниці нарадчої кімнати суддями: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які під час написання вироку розглядали інші справи та виносили відповідні рішення, а народні засідателі під час написання вироку перебували на своїх робочих місцях, де вони безпосередньо працювали.
Крім того, вказує, що оскільки Ізяславський районний суд перерахував йому попереднє ув`язнення із 12.04.1998 по 09.07.2002 де за два, тобто юридично він відбув 30 років 9 місяців позбавлення волі, то підстав для подальшого його утримання в місцях позбавлення волі немає.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи апелянта та його захисника щодо задоволення апеляційних вимог, думку прокурора, яка заперечує проти апеляційної скарги ОСОБА_7 , вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Даних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. При цьому зазначена норма закону містить вичерпний перелік таких обставин, зокрема:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є процедурою перегляду судових рішень лише у випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно п.4, п.5, ч.2 ст.462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі суду та особі, яка звертається ії заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що вироком апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року ОСОБА_11 засуджено за ст.ст.69, 190-1, 223 ч.2 КК України (ред.1960 р.), ст.187 ч.4 КК України (ред..2001 р.) із застосуванням ст.42 КК України (ред.. 1960 р.) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 09.07.2002 року вирок апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року залишено без змін.
Колегія суддів вважає, що доводи засудженого в апеляційній скарзі про порушення його права на захист - не є підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що починаючи з досудового розслідування і на всіх стадіях судового провадження, засудженого ОСОБА_11 представляли професійні захисники, що підтверджується документами про їх повноваження та видно з процесуальних документів.
В суді апеляційної та касаційної інстанцій інтереси засудженого представляв захисник ОСОБА_12 .. Жодних заперечень з боку засудженого ОСОБА_11 , який вказує про невідвідування слідчого ізолятора захисником під час проведення досудового розслідування, матеріали справи не містять.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення права на захист, так як згідно інформації викладеній в довідці ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» від 07.07.2017 (т.3 а.с.239), в період часу з 12.04.1998 по 05.07.2022 адвокати та захисники ОСОБА_7 не відвідували.
Так з матеріалів справи вбачається, що дана довідка датована 04.07.2017 і як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_7 , він отримав її на запит до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», при цьому довідка була ним надана до суду лише наприкінці 2023 року, тобто через 7 років.
Даючи оцінку інформації даної довідки, колегія суддів враховує, що вона немає штампу установи, що її видала, реєстраційного номера вихідної кореспонденції, інформації про підставу її видачі та особу, якій вона видається.
22.11.2024 апеляційним судом був зроблений запит до ДУ «Черкаськиий слідчий ізолятор» стосовно достовірності інформації та походження довідки від 04.074.2017.
29.11.2024 на вищевказаний запит була отримана відповідь начальника «Черкаського слідчого ізолятора» про те, що надати відповідь про запитувану інформацію немає можливості так як 17.08.2019 Іващенко разом з особовою справою вибув до ДУ «Замкова виправна колонія №58»
10.01.2025 апеляційним судом направлено запит до ДУ «Замкова виправна колонія №58» про достовірність видачі ОСОБА_7 довідки від 04.07.2017, на що була отримана відповідь, з якої вбачається, що вищевказана довідка в матеріалах особової справи ОСОБА_11 відсутня.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає довідку від 04.07.2017 видану ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» неналежним та недопустимим доказом порушення права на захист.
Що стосується порушення таємниці нарадчої кімнати, то матеріали даного кримінального провадження не містять доказів в підтвердження доводів засудженого ОСОБА_11 про порушення суддями нарадчої кімнати. В матеріалах кримінального провадження наявна відповідь голови та заступника голови Апеляційного суду Черкаської області, яка свідчить про те, що у період перебування в нарадчій кімнаті по справі стосовно ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - судді ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 не брали участь у розгляді інших кримінальних справ. Про відсутність народних засідателів під час винесення вироку щодо ОСОБА_17 та інших, які на думку останнього знаходились на робочих місцях, де вони безпосередньо працювали, також не надано будь-яких належних доказів.
Вказані ОСОБА_7 обставини, з огляду на положення ст.459 КПК України, не є нововиявленими.
Крім того, відповідно до ст. 461 КПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, засуджений ОСОБА_11 не навів доводів, які б свідчили про те, що про вказані ним у заяві обставини він дізнався протягом останніх трьох місяців, враховуючи що вирок Апеляційного суду Черкаської області про перегляд якого порушується питання, було винесено 28 січня 2002 року.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 зводяться до переоцінки доказів та обставин по кримінальному провадженню, що з огляду на Главу 34 КПК України є неможливим в порядку перегляду вироку за нововиявленими обставинами.
Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року переглядався судом касаційної інстанцій, однак порушень вимог кримінального та кримінального процесуального закону не встановлено, про що свідчить прийняте рішення Верховного Суду України від 09.07.2002 року, яким вирок апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 залишений без змін.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Праведная проти Росії » (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28. та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960, п . 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з ново виявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Доводи апеляційної скарги засудженого з приводу його порушених прав, оскільки ОСОБА_11 не отримав копію оскаржуваної ухвали, є безпідставними.
Рішення суду першої інстанції було ухвалено 10 вересня 2024 року, повний текст якого був проголошений 13 вересня 2024 року і в цей же день було направлено по пошті та на електронну адресу ДУ Замкової виправної колонії 58 для вручення засудженому ОСОБА_7 , про що свідчить розписка останнього про отримання ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси. При цьому дана обставина не впливає на законність прийнятого місцевим судом рішення.
Інші доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_11 з приводу того, що оскільки йому був перерахований строк попереднього ув`язнення із 12.04.1998 по 09.07.2002 день за два, за яким фактично він відбув покарання 30 років і 9 місяців, тому на його думку підстав для подальшого його утримання в місцях позбавлення волі немає, є також безпідставними.
Суд має звільнити засудженого від відбування покарання лише тоді, коли строк попереднього ув`язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання.
Враховуючи засудження ОСОБА_7 до довічного позбавлення волі та відбування ним покарання більше 30 років позбавлення волі, що не дорівнює та не перевищує фактично призначеного йому основного покарання (довічне позбавлення волі), тому немає підстав для його звільнення у зв`язку з перерахованим строком попереднього ув`язнення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування рішення, колегією суддів не встановлено, в зв`язку з чим судове рішення місцевого суду є законним та обгрутованим, яке слід залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 407, 459, 466, 467 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 вересня 2024 року про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий - суддя -
Судді -
