УХВАЛА
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 216/5508/20
провадження № 61-12046ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків щодо надання доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку на подання касаційної скарги та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У вересні 2023 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріли на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 серпня 2023 року, в яких заявниця додатково надала докази на підтвердження причини пропуску строку на подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду 26 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 23 жовтня 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Залишаючи без руху касаційну скаргу, Верховний Суд визнав помилковим тлумаченням заявницею норм Закону України «Про судовий збір», та врахувавши практику суду касаційної інстанції у справах за скаргами на державного (приватного) виконавця (справа № 752/7347/16-ц, справа № 177/308/22), визнав обов`язок ОСОБА_1 сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн.
У січні 2024 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Клопотання ОСОБА_1 обґрунтувала необхідністю проведення додаткових консультацій з адвокатом щодо суперечливого питання, чи поширюються на неї пільги, визначені пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», чи ні.
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зазначена норма процесуального права не зумовлює обов`язку суду продовжувати учаснику справи встановлений судом строк на вчинення процесуальної дії, а є правом суду за наявності певних об`єктивних обставин, підтверджених доказами. А отже, особа, яка клопоче перед судом про продовження процесуального строку, має навести належні обґрунтування та підтвердити відповідними доказами наявність обставин, які перешкоджають/унеможливлюють вчинення тих дій, з метою вчинення яких суд встановив строк.
Проте, враховуючи, що копію ухвали Верховного Суду від 26 вересня 2023 року (про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги) заявниця отримала 19 грудня 2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, десятиденний строк виконання вимог Суду закінчився 29 грудня 2023 року, водночас заява про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги подана 03 січня 2024 року, тобто всупереч частині другій статті 127 ЦПК України така заява подана після закінчення встановленого судом строку.
Оскільки, заява про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги подана з порушенням строків, визначених частиною другою статті 127 ЦПК України, відсутні підстави для задоволення такої заяви.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
У зв`язку з зазначеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвал Суду від 18 серпня 2023 року та від 26 вересня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху заявницею в частині сплати судового збору не виконано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявниці.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги повернути заявниці без розгляду.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року вважати неподаною і повернути заявниці.
Заявниці надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара
