ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5443/23 Справа № 216/5508/20 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2023 року м.Кривий Ріг
Справа № 216/5508/20
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Гладиш К.І.
сторони:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року, яка постановлена суддею Бутенко М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 21 березня 2023 року, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С., в якій просила:
визнати протиправною і незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. стосовно неналежного виконання покладених на нього ст.ст. 2, 13, 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення її права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном;
зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 у спосіб і строки, передбачених ст.ст. 13, 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження»;
стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1 076 000, 00 грн. моральної (немайнової) шкоди за неналежне виконання головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої їй Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення її права володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном;
постановити відносно Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича окрему ухвалу за умисне невиконання ухвали Центрально- Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2022 року по справі № 216/5508/20, провадження № 4-с/216/23/22, та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 Кримінального кодексу України.
Скарга мотивована тим, що 18.05.2021 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі № 216/5508/20 про стягнення з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди, завданої їй внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Рішення суду набрало законної сили 18.06.2021 року .
23.06.2021 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано виконавчий лист із строком його пред`явлення до виконання до 18.06.2024 року.
01.07.2021 року виконавчий лист, виданий Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, було подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби для примусового виконання.
15.03.2021 року від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби надійшло повідомлення, датоване 06.07.2021 року, про повернення виконавчого документу з підстави не зазначення в ньому коду ЄДРПОУ Російської Федерації, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З цього приводу заявницею ОСОБА_1 було подано до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області скаргу про визнання дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. стосовно не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року - незаконними і протиправними та зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С.: Прийняти до виконання Виконавчий лист № 216/5508/20, виданий 23.06.2021 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на примусове виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 за її позовом до РФ про відшкодування шкоди.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.08.2021 року скарга була задоволена. Визнано дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. стосовно не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року та повернення виконавчого листа - незаконними і протиправними та зобов`язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. прийняти до виконання Виконавчий лист, виданий 23.06.2021 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на примусове виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20.
13.01.2022 року на її адресу надійшла від головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. постанова від 23.12.2021 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року на підставі виконавчого листа № 216/5508/20, виданого Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 23.06.2021 року.
12.03.2022 року нею було направлено на адресу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. рекомендованим листом № 5002401208365 заяву від 07.04.2022 року з проханням:
1. Накласти арешт на нерухоме та рухоме майно Посольства Російської федерації, яким володіє, користується та розпоряджається у своїй діяльності Російська Федерація, в особі Посольства Російської Федерації, у т.ч. на будинок, розташований за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27 та реалізувати його у встановленому законом порядку для виконання рішення Центрально- Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року у справі № 216/5508/20;
2. Накласти арешт на нерухоме та рухоме майно Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ПАТ «Промінвестбанк»), код ЄДРПОУ 00039002, кінцевим бенефіціаром якого є Російська Федерація з 99,772644 % статутного капіталу та реалізувати його у встановленому законом порядку для виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року у справі №216/5508/20;
3. Накласти арешт на нерухоме та рухоме майно Акціонерного товариства «МР Банк» (Сбербанк), код ЄДРПОУ 25959784, кінцевим бенефіціаром якого є Російська Федерація зі 100% статутним капіталом;
4. Накласти арешт на нерухоме та рухоме майно Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», код ЄДРПОУ 14359319, кінцевим бенефіціаром якого є Російська Федерація з 99,9737 % статутного капіталу та реалізувати його у встановленому законом порядку для виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року у справі № 216/5508/20;
5. Накласти арешт на кошти та інші цінності Російської Федерації, які використовує в своїй діяльності Посольство Російської Федерації;
6. Накласти арешт на кошти та інші цінності Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ПАТ «Промінвестбанк»), код ЄДРПОУ 00039002, зокрема на кошти статутного капіталу, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
7. Накласти арешт на кошти та інші цінності Акціонерного товариства «МР Банк» (Сбербанк), код ЄДРПОУ 25959784, зокрема, на кошти статутного капіталу, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
8. Накласти арешт на кошти та інші цінності Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», код ЄДРПОУ 14359319, зокрема, на кошти статутного капіталу, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
Дана заява була вручена адресату 27.04.2022 року, про що свідчить витяг із витягу з офіційного сайту Укрпошти від 28.05.2022 року.
З цього часу ніяких відомостей про рух її справи з примусового виконання державним виконавцем рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 та щодо прийняття постанови з приводу розгляду її заяви від головного державного виконавця Кузьменка О.Є. на її адресу не надходило.
03.06.2022 року вона звернулась до Центрально- Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С., у якій просила суд: визнати протиправною і незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича стосовно неналежного виконання покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, зобов`язати головного державного виконавця вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 у спосіб, передбачений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»; стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1 300 000, 00 грн (один мільйон триста тисяч гривень) морального (немайнового) відшкодування за неналежне виконання покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
01.07.2022 Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановив ухвалу про часткове задоволення її скарги.
Було визнано судом неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича, що полягає у не розгляді її заяви від 07.04.2022 року та ненаданні їй відповіді про розгляд даної заяви під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20. Крім того, зобов`язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, на виконанні якого перебуває рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 по справі № 216/5508/20, вжити заходів у спосіб, передбачений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, розглянути її заяву від 07.04.2022, про розгляд якої повідомити заявницю.
20.09.2022 року Дніпровський апеляційний суд залишив без змін ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2022 року.
Отже, ухвала Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2022 року набула чинності 20.09.2022 року, але по теперішній час не була виконана головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменком Олексієм Степановичем у частині, що стосується розгляду її заяви від 07.04.2022 року про накладення арешту на матеріальні активи боржника Російської Федерації та направлення в її адресу відповідної постанови.
Вважає такі дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменко О.С. протиправними та просить задовольнити скаргу.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. - задоволено частково.
Зобов`язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Кузьменка О.С. вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 у спосіб і строки, передбачених ст. ст. 13,18, 28 ЗУ «Про виконавче провадження».
В іншій частині вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд занадто формально трактує положення ч. 2 ст. 451 ЦПК України в частині, що стосується зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби усунути порушення, ухиляючись при цьому від застосування приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України. Зазначає, що визнання судом рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця під час примусового виконання рішення суду тісно пов`язане з вимогою про відшкодування шкоди, тобто, мають причинно-наслідковий зв`язок, як і вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, направлені на поновлення порушеного права, а тому не можуть розглядатися судом окремо одна від одної.
Наполягає на тому, що судом порушено її право на доступ до правосуддя та захист її порушеного права, закріплені нормами міжнародного права та національного законодавства України.
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.05.2021 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі № 216/5508/20 про стягнення з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди, завданої їй внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Рішення суду не було ніким оскаржене та набрало законної сили 18.06.2021 року.
23.06.2021 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано виконавчий лист із строком його пред`явлення до виконання до 18.06.2024 року.
Відповідно до повідомлення від 06.07.2021 року про повернення виконавчого документу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Кузьменка О.С., виконавчий лист не відповідає вимогам встановленим законом, з підстави не зазначення в ньому коду ЄДРПОУ посольства Російської Федерації, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 10.08.2021 року була частково задоволена скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Кузьменка О.С. Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Кузьменка О.С. щодо не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року та повернення виконавчого листа виданого 23.06.2021 Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області незаконним та протиправним та зобов`язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Кузьменка О.С. прийняти до виконання виконавчий лист виданий 23.06.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у справі № 216/5508/20 за позовом ОСОБА_1 до РФ в особі посольства РФ в України про відшкодування шкоди та відкрити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа виданого 23.06.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у справі № 216/5508/20 за позовом ОСОБА_1 до РФ в особі посольства РФ в України про відшкодування шкоди.
23 грудня 2021 державним виконавцем відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 23.06.2021 № 216/5508/20 про стягнення з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України в розмірі 13238000,00 грн., моральної шкоди в розмірі 1300000 грн., та судові витрати в розмірі 5000 грн., а всього: 14534000 грн. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам.
07 квітня 2022 року стягувач ОСОБА_1 звернулася із заявою до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. про накладення арешту на майно боржника, яка була отримана адресатом 27 квітня 2022 року.
Ухвалою Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року була частково задоволена скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Кузьменка О.С. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича, що полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 07.04.2022 року та ненаданні останній відповіді про розгляд заяви під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 та зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, на виконанні якого перебуває рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20, вжити заходів у спосіб, передбачений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2022 року, про розгляд якої повідомити останню.
20.09.2022 року Дніпровський апеляційний суд залишив без змін ухвалу Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року.
Встановивши, що ухвала Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року не виконана та державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, на виконанні якого перебуває рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20, не вжито заходів у спосіб, передбачений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.04.2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку вбачаються ознаки протиправної бездіяльності державного виконавця, що полягали у невиконанні ухвали Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року, тому суд має вжити заходи в рамках судового контролю за виконанням рішень для поновлення порушених прав заявниці, які полягають у зобов`язанні державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, на виконанні якого перебуває рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20, виконати ухвалу Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року, а тому частково задовольнив скаргу ОСОБА_3 та зобов`язав головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Кузьменка О.С. вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 у спосіб і строки, передбачених ст. ст. 13,18, 28 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3 в частині постановлення відносно Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича окремої ухвали за умисне невиконання ухвали Центрально- Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2022 року по справі № 216/5508/20, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду скарги не було встановлено достатніх доказів про наявність в діях державного виконавця Кузьменка О.С. кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 26.05.2021 у справі №873/31/20, від 17.04.2019 у справі №342/158/170.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та фактично не оспорюється у суді апеляційної інстанції, державним виконавцем не вжито заходів у спосіб, передбачений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.04.2022 року у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20, які його було зобов`язано вжити ухвалою Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року, у зв`язку з чим вимога ОСОБА_1 про зобов`язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 у спосіб і строки, передбачених ст.ст. 13, 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження» є обґрунтованою та правомірно задоволена судом.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною і незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. стосовно неналежного виконання покладених на нього ст.ст. 2, 13, 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення її права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки, в даному випадку, фактично виник спір щодо невиконання головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменком О.С. ухвали Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року, а тому, як уже зазначено вище, належним способом судового контролю за виконання цього судового рішення буде саме зобов`язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 у спосіб і строки, передбачених ст.ст. 13, 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження», й доводи апеляційної скарги правильність таких висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд занадто формально трактує положення ч. 2 ст. 451 ЦПК України в частині, що стосується зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби усунути порушення, ухиляючись при цьому від застосування приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України, спростовуються вищевикладеним.
Частиною 3 статті 262 ЦПК України визначено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
При цьому, окрема ухвала, як форма реагування на виявлені порушення вимог законодавства та інструмент для їх усунення, має бути законною і обґрунтованою, відповідати вимогам судового рішення (частини перша-третя статті 263 ЦПК України). Окрема ухвала повинна бути належно мотивованою і може бути постановлена тільки на підставі перевірених у суді доказів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що "постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки і їхній діяльності під час вирішення спору".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що "при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком".
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 755/15473/20.
Під час розгляду скарги ОСОБА_1 було констатовано протиправну бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С., що полягали у невиконанні ухвали Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2022 року, постановленої у межах судового контролю за виконанням рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20, однак не було встановлено ознак кримінального правопорушення в його діях, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні вимоги скарги ОСОБА_1 щодо постановлення відносно Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка Олексія Степановича окремої ухвали за умисне невиконання ухвали Центрально- Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2022 року по справі № 216/5508/20, провадження № 4-с/216/23/22, та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 Кримінального кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3 в частині стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1 076 000, 00 грн. моральної (немайнової) шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 450 ЦПК України визначено предмет оскарження сторонами виконавчого провадження і вимога про відшкодування моральної шкоди цією нормою не охоплюється, однак заявниця ОСОБА_1 має право на звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди в межах позовного провадження.
Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Інститут судового контролю (Розділ VII ЦПК України) має на меті контроль за дотриманням та поновленням порушених права сторін виконавчого провадження. Про що свідчить аналіз ч. 2 ст. 451 ЦПК України, згідно якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до роз`яснень, наданих в п.п. 13, 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в Законі України «Про виконавче провадження», зокрема, зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, тощо.
У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК України порядку, незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.
У разі заявлення у скарзі вимог про право (наприклад, про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби) в їх прийнятті має бути відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, у скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. заявлено вимоги щодо стягнення моральної шкоди, які не можуть бути розглянуті судом в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а тому суд першої інстанції не мав правових підстав для відкриття провадження у цій частині вимог скарги на бездіяльність виконавця.
Відповідно до ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
За таких обставин, згідно положень статей 255 та 377 ЦПК України, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. про стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1 076 000, 00 грн. моральної (немайнової) шкоди за неналежне виконання головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої мені Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення мене права володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, з закриттям провадження у справі в цій частині вимог, з роз`ясненням ОСОБА_1 її право на звернення до суду із цими вимогами в порядку позовного провадження.
В іншій частині ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки учасників справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року скасувати в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. про стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1 076 000, 00 грн. моральної (немайнової) шкоди за неналежне виконання головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої мені Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення мене права володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном та закрити провадження в цій частині вимог.
Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в порядку позовного провадження.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 червня 2023 року.
Головуючий:
Судді:
