Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 216/5508/20
провадження № 4-с/216/25/22
У Х В А Л А
30 серпня 2022 року
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чирського Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Корнєвої Ю.В.,
представника заявника Мироненко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровець Андрія Тарасовича,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 , в особіїї представника ОСОБА_2 , звернулася до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просить:
-визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровець Андрія Тарасовича стосовно неналежного виконання покладених на нього законом України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні № 66004114, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення її права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, яке знаходилось в той час в Криму;
-зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровець А.Т. направити на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про його вручення постанову про приєднання ВП № 66004114 до зведеного ВП № 59036926 для прийняття нею рішення про її оскарження;
-стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ 1076000 грн. за неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні № 66004114, відкритому з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, пов`язаної з позбавленням ОСОБА_1 права володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2022 року було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровець Андрія Тарасовича.
22 серпня 2022 року ухвалою суду витребувано у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені копії постанови про приєднання виконавчого провадження № 66004114 до зведеного виконавчого провадження ВП № 59036926, а також документів, підтверджуючих надсилання та отримання зазначеною постанови стягувачеві ОСОБА_1 для огляду в судовому засіданні.
Станом на початок судового засідання, яке призначене на 30 серпня 2022 року на електронну адресу суду, а також у паперовому вигляді будь-яка інформація з Департаменту державної виконавчої служби МЮУ не надходила.
У зв`язку із обмеженими строками, передбачених ЦПК України на розгляд подібної категорії справ, суд, вислухавши думку учасників процесу, у відповідності до ч.5 ст. 4, ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262-ІV, при розгляді вказаної скарги скористався своїм правом на доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, використовуючи текст Ухвали від 01.07.2022 року Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №216/5508/20 (Номер провадження у суді 4-с/216/23/22), на яку йдеться посилання у скарзі як на підставу її вимог, з метою перевірки доводів скаржника.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 скаргу підтримав та просив її задовольнити, обґрунтовуючи її доводами, викладеними в скарзі. Зокрема, зазначив, що дізнався з ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01.07.2022 р. за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 про наявність постанови про приєднання ВП № 66004114 до зведеного ВП № 59036926, винесеної головним державним виконавцем Департаменту ДВС СЮУ Назаровцем А.Т., яку заявниця не отримувала всупереч Закону України «Про виконавче провадження».
Державний виконавець у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час та місце її розгляду, не з`явився, що згідно з ч.2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає її розгляду по суті.
Боржник, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився, що згідно з ч.2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши представника скаржника, дослідивши письмові докази, долучені до скарги, судом встановлені наступні обставини.
23 грудня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Кузьменком О.С. відкрито виконавче провадження №66004114 з примусового виконання виконавчого листа від 23.06.2021 № 216/5508/20 за рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 18.05.2021 року про стягнення з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у розмірі 13238000,00 грн., моральної шкоди в розмірі 1300000 грн., та судові витрати в розмірі 5000 грн., а всього: 14534000 грн. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена стягувачеві.
Згідно ухвали від 01.07.2022 року Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №216/5508/20 (Номер провадження у суді 4-с/216/23/22)01.07.2022 року, частково задоволена скарга ОСОБА_1 та визна бездіяльність державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. щодо не розгляду її заяви та не направлення в її адресу відповідної постанови, прийнятої за результатом такого розгляду, - неправомірною та зобов`язав державного виконавця вчинити певні дії.
Під час розгляду зазначеної скарги ОСОБА_1 встановлені обставини, що Постановою головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 17.06.2022 року, під час примусового виконання виконавчого листа № 216/5508/20, виданого 23.06.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, виконавче провадження № 66004114 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 59036926.
Як пояснив ОСОБА_2 , на час судового розгляду ОСОБА_1 не отримувала вказану постанову ДВС від 17.06.2022 року.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
До спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України №1404VIII «Про виконавче провадження» (далі- Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 28 Закону встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
Таким чином, як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 26.05.2021 у справі №873/31/20, від 17.04.2019 у справі №342/158/170.
Аналізуючи сукупністьдій головногодержавного виконавцяВідділу примусовоговиконання рішеньДепартаменту державноївиконавчої службиМЮУ Назаровця А.Т.під часвиконання рішенняЦентрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від18.05.2021по справі№ 216/5508/20,дослідивши матеріалискарги такопії матеріалівзведеного виконавчогопровадження,суд вважає,що уданому випадкувбачаються ознакипротиправної бездіяльностідержавного виконавця,що полягалиу ненаправленні тане доведеністягувачеві ОСОБА_1 постанови від17.06.2022року проприєднання виконавчогопровадження №66004114до зведеноговиконавчого провадження№ 59036926,винесену 17червня 2022року,тобто невиконаннідержавним виконавцямсвого обов`язку,передбаченого ст.28Закону,відповідно доякого документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги скарги в частині зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровця А.Т., на виконанні якого перебуває рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 по справі № 216/5508/20, довести до відома, шляхом надсилання стягувачеві ОСОБА_1 постанови від 17.06.2022 року про приєднання виконавчого провадження № 66004114 до зведеного виконавчого провадження № 59036926.
Щодо вимоги заявника про відшкодування моральної шкоди, то суд, закриваючи провадження у цій частині, виходить з наступного.
Цивільним процесуальнимзаконодавством визначеноспеціальний порядокрозгляду скарг, предметом яких є судовий контроль за виконанням судових рішень, який врегульовано розділом 7 ЦПК України.
Статтею 450ЦПК Українипередбачено розгляд скарг пов`язаних з рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У частині першій статті 1174 ЦК України зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.
Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно зчастиною другоюстатті 48ЦПК Українипозивачем івідповідачем можутьбути фізичніі юридичніособи,а такождержава.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати про те, що законодавець не наділив суд повноваженнями стягувати моральну шкоду або інші збитки ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Таким чином, оскільки розділом 7 ЦПК України визначено предмет оскарження сторонами виконавчого провадження дій або бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а вирішення питань щодо наявності та розміру моральної шкоди може бути застосовано за участю фізичних, юридичних осіб і держава, що вказує на наявність спору між сторонами, тому, заявлені вимоги у рамках вказаної скарги про стягнення моральної шкоди з державного виконавця не можуть бути вирішені по суті, оскільки передбачають позовне провадження. Тому, провадження за скаргою підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Окремо, суд звертає увагу на те, що цивільним процесуальним законодавством передбачено десятиденний строк розгляду скарги.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання цивільного судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності. Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderost-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Surmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
Керуючись ст.ст. 258-260, 450, 451 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровця Андрія Тарасовича, що полягає у не сповіщенні стягувача ОСОБА_1 про наявність постанови від 17.06.2022 року про приєднання виконавчого провадження № 66004114 до зведеного виконавчого провадження № 59036926.
Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровця Андрія Тарасовича, вжити заходів у спосіб передбачений статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, направити ОСОБА_1 постанову від 17.06.2022 року про приєднання виконавчого провадження № 66004114 до зведеного виконавчого провадження № 59036926.
Провадження в частині відшкодування моральної шкоди закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, роз`яснивши заявниці ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в порядку позовного провадження.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.М.Чирський
