Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5727/22 Справа № 216/5508/20 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 216/5508/20
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Євтодій К.С.
сторони:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2022 року, яка постановлена суддею Цимбалістіченко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 06 липня 2022 року, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С., в якій просила:
визнати протиправною і незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. стосовно неналежного виконання покладених на нього законом України «Про виконавче провадження» обов`язків у виконавчому провадженні № 66004114, відкритого з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення її права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном;
зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. вжити заходів із примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 у спосіб передбачений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»;
стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ 1300000,00 грн. за неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні № 66004114, відкритому з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої їй Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення права розпоряджатися своїм майном.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2022 року було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С., державного виконавця зобов`язано надати матеріали виконавчого провадження № 66004114.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2022 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. - задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С., що полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 07.04.2022 року та ненаданні останній відповіді про розгляд заяви під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20.
Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, на виконанні якого перебуває рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20, вжити заходів у спосіб передбачений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2022 року, про розгляд якої повідомити останню.
Провадження в частині відшкодування моральної шкоди - закрито.
Роз`яснено заявниці ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду в частині закриття провадження щодо вимог про відшкодування моральної шкоди та постановити в цій частині нову ухвалу про задоволення цих вимог, а в іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неправильно застосовано положення статті 451 ЦПК України та не враховано, що даною правовою нормою не передбачено права суду закривати провадження у справі. Вважає, що закриття провадження у справі позбавляє її права на повторне звернення до суду з аналогічними позовними вимогами, а тому суд обмежує її право на доступ до суду та на справедливий розгляд її справи.
Зазначає, що визнання судом бездіяльності Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. неправомірною та нестягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди не можна вважати ефективним засобом правового захисту судом її порушеного права, встановленого статтею 40 Конституції України.
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українизазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження щодо її вимог про стягнення моральної шкоди та просить постановити в цій частині нову ухвалу про задоволення її вимог, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині наявності правових підстав для закриття провадження у справі, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду в частині закриття провадження у справі в частині вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ 1300000,00 грн. за неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні № 66004114, відкритому з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої їй Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення права розпоряджатися своїм майном, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Зайку П.К., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С., в якій, серед іншого, просила суд стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ 1300000,00 грн. за неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні № 66004114, відкритому з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2021 року по справі № 216/5508/20 про відшкодування шкоди, завданої їй Російською Федерацією незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення права розпоряджатися своїм майном.
Закриваючи провадження у частині вимог ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець не наділив суд повноваженнями стягувати моральну шкоду або інші збитки ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльністю державного виконавця, та заявниця ОСОБА_1 має право на звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди в межах позовного провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Інститут судового контролю (Розділ VII ЦПК України) має на меті контроль за дотриманням та поновленням порушених права сторін виконавчого провадження. Про що свідчить аналіз ч. 2 ст. 451 ЦПК України, згідно якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до роз`яснень, наданих в п.п. 13, 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в Законі України «Про виконавче провадження», зокрема, зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, тощо.
У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК України порядку, незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.
У разі заявлення у скарзі вимог про право (наприклад, про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби) в їх прийнятті має бути відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, у скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кузьменка О.С. заявлено вимоги щодо стягнення моральної шкоди, які не можуть бути розглянуті судом в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження в цій частині вимог, роз`яснивши ОСОБА_1 її право на звернення до суду із цими вимогами в порядку позовного провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом неправильно застосовано положення статті 451 ЦПК України та не враховано, що даною правовою нормою не передбачено права суду закривати провадження у справі, спростовуються вищевикладеним.
Доводи апеляційної скарги про те, що закриття провадження у справі позбавляє ОСОБА_1 права на повторне звернення до суду з аналогічними позовними вимогами, а тому суд обмежує її право на доступ до суду та на справедливий розгляд її справи, є надуманими, оскільки ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися із аналогічними вимогами в порядку позовного провадження, про що їй роз`яснено в оскаржуваній ухвалі суду.
З урахуванням наведеного та меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм процесуального права, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 вересня 2022 року.
Головуючий:
Судді:
