Ухвала
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/16555/13
провадження № 61-11218ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про переведення прав та обов'язків покупця, визнання права спільної сумісної власності та її розподіл,
встановив:
27 липня 2023 року ОСОБА_1 надіслала на електронну пошту Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що вона не знала про судове засідання, яке відбулось 01 червня 2023 року та не була про нього повідомлена належним чином, апеляційний розгляд справи відбувся без її участі, хоча вона письмово просила суд розглядати справу за її участі. Зазначає, що копія повного тексту постанови суду апеляційної інстанції не була вручена їй належним чином, з указаним судовим рішенням вона ознайомилась лише 17 липня 2023 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
Заявником не надано належних доказів щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення.
Оскільки безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявнику необхідно надіслати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (зокрема, поштовий конверт, супровідний лист суду апеляційної інстанції про надсилання поштової кореспонденції, довідку Київського апеляційного суду про надсилання згідно з вимогами статті 272 ЦПК України на адресу ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 01 червня 2023 року та про отримання/неотримання нею копії цієї постанови).
Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 1 розміру мінімальної заробітної плати, а судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 2 розміру мінімальної заробітної платита не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що з 01 січня 2011 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складає 941, 00 грн.
Позивач у своєму позові фактично заявляє п'ять вимог немайнового характеру про переведення прав та обов'язків покупця за п'ятьма договорами купівлі-продажу.
Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження п'яти вимог немайнового характеру, який має бути сплачений заявником, становить 752, 80 грн (941, 00 грн * 0, 1 * 5 * 200 % * 0, 8).
Крім того, вимоги ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно та про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, шляхом визнання права власності на таке майно є вимогами майнового характеру, а тому відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом позивач повинна була сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову.
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Проте аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції інформацію про ціну позову в частині вимог майнового характеру, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, здійснити розподіл якого та визнати право власності на яке просила позивач.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Проте в порушення вимог указаної законодавчої норми в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.
Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосуваннясудом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповіднийпункт (пункти) частини другої статті389 ЦПК України як на підставудля касаційного оскарження судових рішень.
У касаційній скарзі зазначено, що оскаржувані судові рішення є незаконними, оскільки судами неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
При цьомузаявник не визначає підставами касаційного оскарження судових рішень відповідні пункти частини другої статті 389 ЦПК України.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадку), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).
Таким чином, заявнику слід уточнити підстави касаційного оскарження.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Пунктом 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга ОСОБА_1 надіслана до Верховного Суду в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами заявником не надано.
Таким чином, заявнику слід надати суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов
