Ухвала
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 357/17852/15-ц
провадження № 61-8288ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня
2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації, про визнання незаконним вивезення дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 25 серпня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним вивезення ОСОБА_2 04 червня 2015 року до Арабської Республіки Єгипет неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
20 000 грн моральної шкоди та 358 грн судового збору, а всього - 20 358 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2018 року клопотання відповідачки про закриття провадження у справі задоволено. Закрито апеляційне провадження у справі в частині вимоги про визначення місця проживання дитини.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та відмови у задоволенні позовних вимог про відібрання дитини, ухвалено в цій частині нове рішення. Позовні вимоги про відібрання дитини задоволено. Повернуто неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ОСОБА_2 та передано батьку ОСОБА_1 . Відмовлено у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 25 серпня 2017 року, ухвалу та постанову Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 29 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 29 вересня 2021 року в частині вирішення позовних про визнання незаконним вивезення дитини та відшкодування моральної шкоди залишено без змін.
У серпні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду усунуто недоліки касаційної скарги.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункти 1 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 рокуподана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації, про визнання незаконним вивезення дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року.
Витребувати з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вищезазначену цивільну справу (№ 357/17852/15-ц).
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
протягом чотирнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович
