УХВАЛА
28 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/641/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду Хмельницької області
(суддя - Танасюк О.Є.)
від 17.12.2020
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Гудак А.В., судді - Філіпова Т.Л., Мельник О.В.)
від 16.04.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - 1. Фонд державного майна України, 2. ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення Наглядової ради акціонерного товариства „Хмельницькобленерго" від 28.04.2020, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 42 від 28.04.2020,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 у справі № 924/641/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021, позов задоволено. Визнано недійсним рішення Наглядової ради акціонерного товариства „Хмельницькобленерго" від 28.04.2020, оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 42 від 28.04.2020.
14.05.2021 Фонд державного майна України звернувся з касаційною скаргою на судові рішення, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також скаржник в касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.05.2021 у зв`язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В. для розгляду справи № 924/641/20 визначено склад суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Розглянувши заявлене клопотання Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 16.04.2021 (повний текст якої складено 21.04.2021), встановлений у частині 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, закінчився 11.05.2021.
З касаційною скаргою Фонд державного майна України звернувся 14.05.2021, тобто після закінчення строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення, в якому зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови отриманий останнім 26.04.2021, на підтвердження чого додана копія поштового конверту з штрихкодовим номером 3300104939273.
З огляду на те, що повне судове рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 26.04.2021 і скаргу подано протягом двадцятиденного строку, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції має містити:
1) зазначення конкретної норми матеріального та процесуального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосував чи порушив суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
2) посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:
- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга містить лише виклад фактичних обставин справи, які встановлені судами та обставини, що були відхилені ними, водночас, скаржник не визначає жодної з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а також конкретної норми матеріального та/або процесуального права (абзац, пункт, частина статті), які неправильно застосували чи порушили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Таке обґрунтування скарги не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 119, 174, 234, 288 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Поновити Фонду державного майна України строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021 у справі № 924/641/20.
2. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021 у справі № 924/641/20 залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій чітко зазначити норми матеріального права або процесуального права, що неправильно застосовано чи порушено судом, а також підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи;
4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко
