УХВАЛА
17 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/641/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна України
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Філіпова Т.Л., судді: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.)
від 17.08.2020
за результатами перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2020 про скасування заходів забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - 1. Фонд державного майна України, 2. ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення Наглядової ради акціонерного товариства „Хмельницькобленерго" від 28.04.2020 року, оформлене протоколом засідання Наглядової ради №42 від 28.04.2020 року
ВСТАНОВИВ:
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.06.2020 у справі №924/641/20 про скасування заходів забезпечення позову.
26 листопада 2020 року Фонд держаного майна України звернувся з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 з викладеним у ній клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Скаржник просить скасувати це судове рішення та залишити в силі ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2020.
Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.
Фонд державного майна України в обґрунтування поновлення строку на касаційне оскарження зазначив, що про наявність оскаржуваної постанови дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки оскаржувана постанова прийнята без його участі, а також після отримання заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Скаржник звертає увагу, що ознайомився з матеріалами справи 09 листопада 2020 року та встановив факт відсутності надсилання йому повідомлення про апеляційний розгляд.
Верховний Суд виходить з того, що для оцінки поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, має значення момент у часі, коли ця особа дізналася про результат розгляду справи.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень представник Фонду держаного майна України - Стецюк Т.Л. був присутній у судових засіданнях першої інстанції 21 вересня 2020 року та 28 вересня 2020 року. Зокрема, 28 вересня 2020 року у судовому засіданні розглядалося клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, з яким останній звернувся після прийняття оскаржуваної постанови апеляційної інстанції.
Тобто неповідомлення судом апеляційної інстанції Фонду державного майна України про апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2020 не підтверджує той факт, що скаржник не знав про такий розгляд, оскільки це спростовується присутністю представника скаржника у судових засіданнях першої інстанції 21 вересня 2020 року та 28 вересня 2020 року.
Відтак звернення з касаційною скаргою 26.11.2020, тобто майже через 3 місяці, беручи до уваги викладені вище обставини, не підтверджує неможливість звернутися з касаційною скаргою раніше, враховуючи, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.08.2020.
Отже, Верховний Суд визнає неповажними наведені у касаційній скарзі підстави пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, Суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
З огляду на те, що скаржник до касаційної скарги не додав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, Верховний Суд склав акт №29.1-11/365 від 02.12.2020 про те, що при розкриванні поштового конверта не виявилося вказаного у додатку касаційної скарги оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Також за положенням пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
У касаційній скарзі Фонд державного майна України не зазначив прізвище, ім`я та по батькові, а також місце проживання чи перебування іншої третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.
За змістом статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, проте скаржник не надав таких доказів надсилання ОСОБА_2 копії касаційної скарги.
Разом з цим, відповідно до опису вкладення до цінного листа, Фонд державного майна України надіслав касаційну скаргу з додатками ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , натомість у касаційній скарзі зазначено адресу: АДРЕСА_2 .
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення зі касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами ст. ст. 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 924/641/20 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 924/641/20;
- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн;
- зазначити прізвище, ім`я та по батькові, а також місце проживання чи перебування третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача;
- надати докази надсилання ОСОБА_2 копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні, листом з описом вкладення та ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в інших частинах, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кібенко
Л. Стратієнко
