ОКРЕМА ДУМКА
22 грудня 2021 року
м. Київ
cправа № 924/641/20
Суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранця О.М., Мамалуя О.О., Студенця В.І. у справі № 924/641/20
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду 22.12.2021 ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнив частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021 у справі № 924/641/20 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Верховний Суд для забезпечення єдності судової практики з питання реалізації акціонером права на заміну члена Наглядової ради, який є представником акціонера, відступив від висновків щодо застосування норм частин шостої та сьомої статті 53, частини першої статті 57 Закону «Про акціонерні товариства» у подібних правовідносинах, що викладені у постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 910/3917/20 та від 11.02.2021 у справі № 924/344/20.
Своє рішення обґрунтував тим, що положення абзацу другого частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства» у системному зв`язку з положеннями абзацу другого частини шостої та частини сьомої статті 53 цього Закону слід розуміти так, що підстава, визначена у пункті 5 (здійснення письмового повідомлення про заміну члена Наглядової ради, який є представником акціонера), є одночасно як самостійною підставою для припинення повноваження члена Наглядової ради (що реалізуються у будь-який час з власної волі акціонера), так і тим процесуальним та процедурним механізмом, за допомогою якого акціонер реалізує своє право на заміну члена Наглядової ради у разі припинення повноважень з об`єктивних причин, які знаходяться поза волею акціонера (пункти 1-4).
З цих підстав Верховний Суд дійшов висновку, що реалізація членом Наглядової ради свого права припинити повноваження за власним бажанням жодним чином не виключає право акціонера здійснити заміну свого представника без рішення загальних зборів та не обмежує таке право певним строком (зокрема двома тижнями). Акціонер, представник якого припинив свої повноваження члена Наглядової ради за власним бажанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства», залишає за собою право на участь в діяльності поточного складу Наглядової ради, надане відповідним рішенням про обрання відповідного складу, шляхом призначення нової кандидатури представника на заміну того, що припинив повноваження.
Зазначив, що Фонд законно здійснив заміну членів Наглядової ради, останні мали повноваження брати участь у засіданні Наглядової ради, як представники Фонду, та були правомочними приймати усі рішення, що належать до компетенції Наглядової ради.
Не погоджуємося з викладеними у зазначеній постанові висновками щодо наявності у Фонду державного майна України права замінити члена наглядової ради, який є представником акціонера, без рішення загальних зборів, навіть у разі, коли повноваження такого члена наглядової ради вже припинені достроково з підстав, передбачених у пунктах 1-4 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства», тому відповідно до частини 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України викладаємо окрему думку.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» об`єктами управління державної власності, зокрема, є корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій.
Статтею 4 цього Закону визначено коло суб`єктів управління об`єктами державної власності, до якого входить, зокрема, Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України.
Водночас статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України передбачено, що саме Кабінет Міністрів України здійснює відповідно до закону управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об`єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб`єктам господарювання; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.
Відповідно до підпункту «ф» пункту 18 частини другої статті 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Кабінет Міністрів України визначає порядок визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Підпунктом а) пункту 3 частини 1 статті 7 цього ж Закону передбачено, що Фонд державного майна України здійснює управління корпоративними правами держави лише в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом и) пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Фонд державного майна України призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні.
Статтею 11-2 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» встановлено особливості управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі:
1. У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше одного разу на п`ять років, з урахуванням положень законів України.
2. До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.
Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кандидатури осіб, які пропонуються суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України «Про акціонерні товариства», іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.
Отже, у господарському товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени наглядової ради обираються згідно із Законом України «Про акціонерні товариства», на відміну від державного унітарного підприємства, кандидати на посаду члена наглядової ради якого, призначаються.
Відповідно до приписів частин 1, 5, 6, 7 статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки.
Під час обрання членів наглядової ради разом з інформацією про кожного кандидата (прізвище, ім`я, по батькові (найменування) акціонера, розмір пакета акцій, що йому належить) у члени наглядової ради в бюлетені для кумулятивного голосування зазначається інформація про те, чи є такий кандидат акціонером, представником акціонера або групи акціонерів (із зазначенням інформації про цього акціонера або акціонерів) або чи є він незалежним директором.
Повноваження члена наглядової ради, обраного кумулятивним голосуванням, за рішенням загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу наглядової ради. У такому разі рішення про припинення повноважень членів наглядової ради приймається загальними зборами акціонерів простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій. Положення цієї частини не застосовується до права акціонера (акціонерів), представник якого (яких) обраний до складу наглядової ради, замінити такого представника - члена наглядової ради.
Член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з частиною п`ятою цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.
Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами. У разі заміни члена наглядової ради - представника акціонера повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради.
Повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера повинно містити інформацію про нового члена наглядової ради, який призначається на заміну відкликаного (прізвище, ім`я, по батькові (найменування) акціонера (акціонерів), розмір пакета акцій, що йому належить або їм сукупно належить).
Порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера може бути визначений наглядовою радою товариства. Таке письмове повідомлення розміщується публічним акціонерним товариством на власному веб-сайті протягом одного робочого дня після його отримання товариством.
Статтею 57 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що загальні збори акціонерного товариства можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства» без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради припиняються:
1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні;
2) в разі неможливості виконання обов`язків члена наглядової ради за станом здоров`я;
3) в разі набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов`язків члена наглядової ради;
4) в разі смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим;
5) у разі отримання акціонерним товариством письмового повідомлення про заміну члена наглядової ради, який є представником акціонера.
Аналогічні положення містяться і у Статуті Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго».
Отже, у визначених у пунктах 1-5 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства» випадках повноваження представника акціонера можуть бути припинені достроково.
Частинами 6, 7 статті 53 та частиною 1 статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено різні випадки припинення повноважень члена наглядової ради, а саме: в першому випадку - відкликання (заміна) члена наглядової ради, обраного як представника акціонера, в другому - за бажанням члена наглядової ради.
Для таких двох випадків передбачено відповідно й різні процедури їх реалізації.
У першому випадку, акціонер відкликає члена наглядової ради (обраного як його представника), що є підставою для припинення його повноважень. При цьому новий член наглядової ради (представник акціонера) набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради.
У другому випадку, підставою припинення повноважень члена наглядової ради є його письмове повідомлення про це товариства за два тижні. При цьому закон не регулює питання про те, чи відбувається заміна/обрання такого члена наглядової ради та в якому порядку.
Отже, підстави для дострокового припинення повноважень члена наглядової ради, які визначені у пунктах 1 та 5 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства», є самостійними підставами для припинення повноважень члена наглядової ради товариства без рішення загальних зборів та не можуть застосовуватися одночасно.
Відповідно, не можу погодитись з висновками, викладеними у постанові від 22.12.2021 (пункт 64), що конструкція абзацу другого частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства» не свідчить, що наведені в пунктах 1 та 5 підстави для припинення повноважень члена Наглядової ради без рішення загальних зборів є взаємовиключними.
Відповідно до пункту 17.7.5 Статуту товариства дія договору між Товариством та членом Наглядової ради Товариства припиняється одночасно з припиненням повноважень члена Наглядової ради Товариства.
Отже, у разі дострокового припинення повноважень члена наглядової ради за однією з підстав, передбачених у пункті 1-4 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства», дія договору між ним та Товариством припиняється, а тому повторне припинення повноважень цього ж члена наглядової ради з інших підстав є неможливим.
Так само, у разі прийняття акціонером рішення про заміну члена наглядової ради, який є представником акціонера, повноваження відкликаного члена наглядової припиняються на підставі пункту 5 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства», а не пункту 1 цієї статті.
Крім того, порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера, повноваження якого припинені достроково з підстав, передбачених у пунктах 1-4 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства» та механізм проведення заміни такого не існуючого (відсутнього) члена наглядової ради, ні у Законі України «Про акціонерні товариства», ні у Статуті Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» не визначені.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Системний аналіз статті 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» у сукупності із приписами статей 53 та 57 Закону України «Про акціонерні товариства» дає підстави для висновку, що законодавцем не передбачено право акціонера на заміну раніше обраного члена наглядової ради, який достроково припинив свої повноваження на підставі пунктів 1-4 статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства», без рішення загальних зборів. Вищенаведені приписи не містять процедури та механізму проведення такої заміни. Не передбачена така процедура і Статутом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго».
Відповідно, висновки, викладені в постанові від 22.12.2021 (пункт 66), що акціонер, представник якого припинив свої повноваження члена Наглядової ради за власним бажанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства», залишає за собою право на участь в діяльності поточного складу Наглядової ради, надане відповідним рішенням про обрання відповідного складу, шляхом призначення нової кандидатури представника на заміну того, що припинив повноваження, не ґрунтуються на нормах жодного закону.
У господарському товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени наглядової ради обираються згідно із Законом України «Про акціонерні товариства», а не призначаються.
Вважаю, що такими висновками Верховний Суд фактично перебрав на себе повноваження законодавчого органу, надавши акціонеру право призначити нового представника у наглядовій раді товариства без рішення загальних зборів, а також самостійно визначив процедуру та механізм заміни члена Наглядової ради, повноваження якого вже були припинені раніше на підставі пункті 1-4 частини 1 статті 57 Закону України «Про акціонерні товариства».
Виходячи з положення частини 1 статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства, отже, у випадку припинення повноважень члена наглядової ради за його бажанням, на його заміну інший член наглядової ради має бути обраний в такому ж порядку.
Судді О. Баранець
О. Мамалуй
В. Студенець
