Справа № 128/3148/17
УХВАЛА
05 березня 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого- ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області клопотання прокурора про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному 27.08.2017 в ЄРДР за №12017020100000960 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
З 24 листопада 2017 року в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У даному судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримав подане суду письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки такий строк спливає, а ті ризики, які стали підставою для його застосування - не відпали, а саме: ОСОБА_6 обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину; судовий розгляд даного провадження ще триває; обвинувачений ОСОБА_6 - проживає у Липовецькому районі Вінницької області, тобто за межами м. Вінниці, тому може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 підтримала думку захисника ОСОБА_5
05.03.2021 члени колегії: суддя ОСОБА_8 - зайнята в іншому судовому засіданні, а суддя ОСОБА_9 -перебуває у нарадчій кімнаті по іншому кримінальному провадженні.
Відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням внесених до неї змін згідно до Постанови КМУ № 104 від 17.02.2021, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .
Згідно Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» - Пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України викладено в такій редакції: у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
З огляду на вищезазначене, беручи до уваги, що до закінчення дії застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 неможливо у колегіальному складі вирішити клопотання прокурора з об`єктивних причин, тому суд приходить до висновку про необхідність вирішення даного клопотання головуючою колегії.
Вислухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо даного клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З положень, викладених у ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Головуючою колегії установлено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.
Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, головуюча колегії враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Ознайомившись із обвинувальним актом, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що наразі продовжують існувати та не відпали ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, які свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 хоча і є раніше не судимою особою, в силу ст. 89 КК України, одружений, має трьох малолітній дітей; має постійне місце проживання на території області та на момент затримання працював, але обвинувачується у вчинені особливо тяжкого умисного корисливого злочину розбою, на даний час судовий розгляд даного провадження триває, не заслухані пояснення обвинувачених, не досліджені речові докази, тому головуюча колегії переконана, що наразі не відпали та продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід відносно обвинуваченого не виправдає себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та запобігти встановленим судом ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, головуюча колегії доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, останньому доцільно продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів , а саме - по 03.05.2021 року, включно.
Керуючись ст.331 КПК, Головуюча колегії,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)», тобто по 03 травня 2021 року, включно.
Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи діб, обвинуваченим з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.
Повна ухвала суду проголошена 05.03.2021 о 14.35.год.
Головуючий-суддя : ОСОБА_1
