ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________
У Х В А Л А
07 грудня 2020 р. Справа № 10/83-10
Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали по справі
за заявою: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03035, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
до: Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул. Плеханова, 28)
про банкрутство
за участю :
від Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Хмельницький): Попик О.О., за довіреністю
арбітражного керуючого (розпорядника майна) Лахненка Є.М., за посвідченням
від ДП "Гайсинський спиртовий завод" : Мельник Я.М., за довіреністю
від ТОВ "Корпорація Скіф-96" : Чернікова О.С., за ордером
від Фонду державного майна України : Євич О.П., Тихонюк С.Л., за довіреностями
від ТОВ "Південна Біопаливна Компанія": Копилова О.М., керівник
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 10/83-10 за заявою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ДП "Гайсинський спиртовий завод" про банкрутство.
Провадження у справі перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
Ухвалою суду від 21.07.2010 року було порушено провадження у справі № 10/83-10 про банкрутство Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника.
Водночас, ухвалою суду від 29.07.2010 року призначено розпорядником майна Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича.
Також, ухвалою суду від 18.01.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 10/83-10.
Поряд з цим, ухвалами суду продовжувався строк процедури розпорядження майном боржника у даній справі.
Зокрема, ухвалою від 24.06.2020 року, окрім іншого, продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна) Лахненка Є.М. у даній справі до 22.12.2020 року. Справу призначено справу до розгляду на 22.12.2020 року.
Разом з тим, ухвалою суду від 25.11.2020 року, зокрема, призначено до розгляду клопотання Фонду державного майна України № 10-52-22954 від 10.11.2020 року (вх. № 01-36/805/20) про закриття провадження у справі № 10/83-10 на 07.12.2020 р. о 12:00 год..
При цьому, ухвалою суду від 02.12.2020 року ухвалено забезпечити участь представника Фонду державного майна України - Євича О.П. у судовому засіданні по справі № 10/83-10, призначеному на 07.12.2020 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 року № 196.
На визначену дату в судове засідання з`явилися представники Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ДП "Гайсинський спиртовий завод", ТОВ "Корпорація Скіф-96", ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" та розпорядник майна боржника. Водночас, відповідне судове засідання 07.12.2020 року проведено в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" за участю представників Фонду державного майна України.
Також, судом встановлено, що 04.12.2020 року від арбітражного керуючого Лахненка Є.М. на електронну поштову адресу суду надійшли такі документи :
- клопотання № 02-01/417 від 04.12.2020 року про долучення до матеріалів справи поточного звіту станом на 03.12.2020 року та протоколу засідання комітету кредиторів боржника № 12 від 03.12.2020 року;
- клопотання № 02-01/418 від 04.12.2020 року щодо зобов`язання Фонду державного майна України включити до договору купівлі-продажу майна умови обов`язкового погашення кредиторської заборгованості перед Кредиторами ДП "Гайсинський спиртовий завод" та ухвалити порядок погашення вимог кредиторів, що увійшли до реєстру кредиторських вимог, а також поточних вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", у разі закриття провадження в цій справі;
- клопотання № 02-01/420 від 04.12.2020 року про затвердження витрат та звіту про нараховану основну винагороду розпорядника майна у справі № 10/83-10.
Крім того, 04.12.2020 року від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до суду надійшло клопотання № 2431-05/904 від 27.11.2020 року про здійснення процесуального правонаступництва у справі № 10/83-10.
При цьому, в судовому засіданні розпорядником майна були надані зазначені вище клопотання у паперовому вигляді.
Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.
Водночас, суд розглянувши клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/904 від 27.11.2020 року про здійснення процесуального правонаступництва та заслухавши представників учасників процесу, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 21.11.2019 року було замінено учасника у справі № 10/83-10 про банкрутство Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" - Міністерство аграрної політики та продовольства на правонаступника - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Згідно вищевказаного клопотання, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства об`єктами державної власності" від 09.10.2019 № 954-р ДП "Гайсинський спиртовий завод" було передано із сфери управління Мінагрополітики до сфери управління Мінекономіки.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України "Про передачу функцій з управління майном державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" від 05.10.2020 № 1965 було передано функції з управління майном Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459105) із сфери управління Мінекономіки до Фонду державного майна України (копія наказу додається).
Відповідно до пункту 1 наказу Фонду державного майна України "Про прийняття до сфери управління Фонду державного майна України єдиного майнового комплексу державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (код за ЄДРПОУ 05459105)" від 29.10.2020 № 1739 до сфери управління Фонду державного майна України було прийнято із сфери управління Мінекономіки єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод".
Таким чином, Фонд державного майна України є органом управління Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" з 29.10.2020 року.
За цих обставин, Заявник просить суд замінити учасника справи 10/83-10 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Фонд державного майна України.
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, Заявником надані відповідні докази.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ст. 1 КУзПБ, учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Відповідно до ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Враховуючи викладене, суд розглянувши вищевказане клопотання, дійшов висновку, що останнє підтверджується наданими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі та здійснення заміни учасника справи 10/83-10 - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Фонд державного майна України.
Також, суд розглянувши клопотання Фонду державного майна України № 10-52-22954 від 10.11.2020 року (вх. № 01-36/805/20) про закриття провадження у справі № 10/83-10 та дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини :
Згідно із наказом Фонду державного майна України (далі - Фонд) від 21.09.2020 №1530 єдиний майновий комплекс ДП "Гайсинський спиртовий завод" включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році.
Наказом Фонду від 29.09.2020 № 1576 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Гайсинський спиртовий завод".
За наведених обставин, посилаючись на ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Заявник просить суд : залучити Фонд державного майна України до участі у справі № 10/83-10 у якості органу управління ДП "Гайсинський спиртовий завод" та закрити провадження у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод".
В судовому засіданні, представник Фонду підтримав клопотання про закриття провадження у даній справі.
Розпорядник майна боржника повідомив, що на засіданні комітету кредиторів боржника розглядалось клопотання Фонду про закриття провадження у справі, яке кредиторами підтримано більшістю голосів та прийнято рішення зобов`язати арбітражного керуючого звернутися до суду із клопотанням в якому просити суд у випадку прийняття рішення про закриття провадження у справі ухвалити порядок погашення вимог кредиторів, що увійшли до реєстру вимог кредиторів, а також поточних вимог, які виникли у процедурі розпорядження майном.
Суд заслухавши пояснення розпорядника майна та представників учасників справи, зважаючи на встановлені обставин справи, дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Як вказувалося вище, згідно наказу Фонду державного майна України від 29.10.2020 № 1739 "Про прийняття до сфери управління Фонду державного майна України єдиного майнового комплексу державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (код за ЄДРПОУ 05459105)" єдиний майновий комплекс ДП "Гайсинський спиртовий завод" прийнято із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду.
Крім того, судом встановлено, що згідно п. 1, п. 2, п. 3 наказу Фонду державного майна України від 29.09.2020 № 1576 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Заводська, 28); наказано приватизувати єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" шляхом продажу на аукціоні з умовами; Управлінню малої приватизації Департаменту приватизації протягом десяти робочих днів з дня видання цього наказу забезпечити утворення аукціонної комісії для продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод".
За змістом п. 6, п. 13, п. 20, п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон), аукціон з умовами - спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов`язання виконати умови продажу об`єкта приватизації;
Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки;
Органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад;
Рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об`єкта приватизації шляхом видання наказу.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
В силу ч. 1, ч. 5 ст. 12 Закону, рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правових висновків наведених у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 10/110б, частина п`ята статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні пункту 12 частини першої статті 83 Закону про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Також, Суд дійшов висновку, що господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (окремо або разом з нормою пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство) щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 916/61/13-г, для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідним і достатнім є встановлення судом, на підставі поданих сторонами доказів у справі, обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано частки акцій цього боржника, що перевищує 50 % акцій, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію.
Наведене вище дає підстави для висновку про те, що передумовою для припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство державного підприємства в порядку частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є наявність рішення про приватизацію такого підприємства.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 1/17-3666-2011, від 20.06.2019 у справі № 910/3406/18, від 16.10.2019 у справі №905/338/15, від 12.11.2019 у справі № 10/1106, від 26.02.2020 у справі № 5/31-Б-09.
Згідно постанови Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/3406/18, керуючись частиною 1 статті 313 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про скасування прийнятих у справі №910/3406/18 постанови апеляційного суду від 11.04.2019 та ухвали місцевого суду від 26.12.2018 за наслідком проведення підготовчого засідання та закриття провадження у справі про банкрутство № 910/3406/18 Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" відповідно до пункту 12 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство та пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, як такої, що була порушена необґрунтовано, оскільки як на момент відкриття провадження у справі, так і на момент перегляду ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, правовий статус боржника визначався як такого, що є державним підприємством, внесеним до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Суд звертає увагу на те, що згідно п. 1.1, п. 3.1 статуту ДП "Гайсинський спиртовий завод" (наявний в матеріалах справи), Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод" засноване на державній формі власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України - Орган управління майном. Для забезпечення діяльності Підприємства створений статутний фонд, який утворюється Органом управління майном та становить основні фонди і оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. Статутний капітал становить 2 322 934,00 грн.
Отже, ДП "Гайсинський спиртовий завод" засноване на державній формі власності та повністю належить державі.
Слід зазначити, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно п. 1, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Враховуючи наведене, КУзПБ введено в дію з 21.10.2019 року.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до регулювання передбаченого КУзПБ здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19, від 27.08.2020 року у справі №904/4928/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19 вказано, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації. На день розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції Закон про банкрутство втратив чинність.
Поряд з цим слід зауважити, що із втратою Законом про банкрутство чинності відповідні зміни до ГПК України внесені не були.
Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням частини 3 статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ.
В зв`язку з викладеним, ухвалою суду від 20.11.2019 року, було ухвалено розгляд справи № 10/83-10 продовжити з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зважає на те, що пункт 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ містить тотожну норму, яка передбачалася пунктом 12 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме : господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 90 КУзПБ, провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що згідно наданих доказів, Органом приватизації прийнято рішення (наказ) про приватизацію ДП "Гайсинський спиртовий завод" шляхом продажу на аукціоні з умовами та останнє повністю належить державі, суд дійшов висновку про задоволення клопотання Фонду державного майна України № 10-52-22954 від 10.11.2020 року (вх. № 01-36/805/20) про закриття провадження у справі №10/83-10 на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Принагідно, суд звертає увагу на клопотання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. № 02-01/418 від 04.12.2020 року щодо зобов`язання Фонду державного майна України включити до договору купівлі-продажу майна умови обов`язкового погашення кредиторської заборгованості перед Кредиторами Боржника та ухвалити порядок погашення вимог кредиторів, у випадку закриття провадження по даній справі.
В судовому засіданні, розпорядник майна, представники Кредиторів та Боржника підтримали вищевказане клопотання.
В свою чергу, представник Фонду зауважив, що у разі задоволення даного клопотання, суд перейме на себе повноваження Фонду державного майна України, оскільки саме Фонд затверджує умови погашення вимог кредиторів та визначає їх, в зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні відповідного клопотання арбітражного керуючого.
За змістом протоколу засідання комітету кредиторів ДП "Гайсинський спиртовий завод" № 12 від 03.12.2020 року, зокрема, вирішено : підтримати клопотання Фонду державного майна України № 10-52-22954 від 10.11.2020 року про закриття провадження у справі №10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", у разі включення до договору купівлі-продажу майна умови обов`язкового погашення простроченої кредиторської заборгованості перед Кредиторами. Зобов`язати розпорядника майна ДП "Гайсинський спиртовий завод" арбітражного керуючого Лахненка Є.М. подати до Господарського суду Вінницької області клопотання, в якому просити суд у разі прийняття рішення про припинення банкрутства ДП "Гайсинський спиртовий завод" ухвалити порядок погашення вимог кредиторів, що увійшли до реєстру кредиторських вимог, а також поточних вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном.
За наведених обставин, розпорядник майна просить суд : у разі закриття провадження у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", зобов`язати Фонд державного майна України включити до договору купівлі-продажу майна умови обов`язкового погашення кредиторської заборгованості перед Кредиторами ДП "Гайсинський спиртовий завод"; у разі закриття провадження у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод" ухвалити порядок погашення вимог кредиторів, що увійшли до реєстру кредиторських вимог, а також поточних вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.
До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об`єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов`язаних із виконанням заходів з приватизації об`єктів державної власності, зокрема: проведення обов`язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 650 ЦК України передбачає, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Отже, погодження умов договору є прерогативою сторін такого правочину та до компетенції суду не відноситься зобов`язання сторони договору передбачити у договорі певні умови.
Водночас, включення до договору купівлі-продажу умов щодо погашення кредиторської заборгованості, відноситься до повноважень Фонду державного майна України згідно наведених норм законодавства.
При цьому, суд звертає увагу на те, що норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та КУзПБ не передбачають у випадку закриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства за наведених вище підстав, зобов`язання органу приватизації на підставі судового рішення включити до договору купівлі-продажу майна Боржника умови обов`язкового погашення кредиторської заборгованості Боржника перед Кредиторами.
Також, норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та КУзПБ не встановлюють постановлення судом ухвали про порядок погашення кредиторських вимог (конкурсних та поточних), які виникли в процедурі розпорядження майном Боржника та увійшли до реєстру вимог кредиторів, в разі закриття провадження у справі про банкрутство згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Крім того, норми КУзПБ не визначають процесуальних дій у випадку невиконання ухвали суду про порядок погашення кредиторських вимог після закриття провадженні у справі про банкрутство за вказаних підстав.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. № 02-01/418 від 04.12.2020 року щодо зобов`язання Фонду державного майна України включити до договору купівлі-продажу майна умови обов`язкового погашення кредиторської заборгованості перед Кредиторами ДП "Гайсинський спиртовий завод" та ухвалити порядок погашення вимог кредиторів, що увійшли до реєстру кредиторських вимог, а також поточних вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", у випадку закриття провадження у вказаній справі, в повному обсязі.
Також, судом розглянуто клопотання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. №02-01/420 від 04.12.2020 року про затвердження витрат та звіту про нараховану основну винагороду розпорядника майна у справі № 10/83-10.
В судовому засіданні розпорядник майна просив затвердити зазначений вище звіт та витрати.
Представники Кредиторів та Боржника не заперечили стосовно затвердження витрат та звіту про нараховану основну винагороду розпорядника майна.
дставники учасників справи, поклалися на розсуд суду щодо затвердження витрат
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
звіту про нараховану основну винагороду розпорядника майна.За змістом зазначеного вище клопотання та звіту про нараховану основну винагороду арбітражного керуючого Лахненка Є.М. за період виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", а саме з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року, протокольним рішенням засідання комітету кредиторів № 2 від 25.03.2011 року, розпоряднику майна встановлено основну винагороду у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, а саме у розмірі 2 440,00 грн.Ухвалою суду від 31.03.2011 року затверджено оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна) Лахненка Є.М. за здійснення ним своїх повноважень, в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника (2 440,00 грн за кожен місяць).
Протокольним рішенням № 10 від 21.11.2019 року встановлено арбітражному керуючому Лахненку Є.М. основну винагороду, за період виконання повноважень розпорядника майна у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", в розмірі трьох мінімальних заробітних плат з автоматичним коригуванням вартості послуг, у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до Закону України "Про державний бюджет", за рахунок коштів з господарської діяльності ДП "Гайсинський спиртовий завод".
Ухвалою суду від 04.12.2019 року затверджено арбітражному керуючому основну винагороду, за період виконання повноважень розпорядника майна у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", в розмірі трьох мінімальних заробітних плат з автоматичним коригуванням вартості послуг, у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до Закону України "Про державний бюджет", за рахунок коштів з господарської діяльності ДП "Гайсинський спиртовий завод".
Протокольним рішенням № 12 від 03.12.2020 року засідання комітету кредиторів Боржника, затверджено звіт розпорядника майна про нараховану та виплачену основну винагороду арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень розпорядника майна; затверджено звіт розпорядника майна боржника про понесені ним витрати, пов`язані з виконанням ним повноважень розпорядника майна у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", за період з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року, на суму 5805,95 грн. Погашення даних витрат покладено на ДП "Гайсинський спиртовий завод"; затверджено звіт про нараховану основну винагороду арбітражного керуючого Лахненка Є.М. за період виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", а саме з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року, де за період виконання повноважень розпорядника майна у справі №10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", арбітражному керуючому Лахненко Є.М. нараховано 444 372,81 грн основної грошової винагороди.
Таким чином, за період виконання повноважень розпорядника майна у справі №10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", арбітражному керуючому Лахненко Є.М. нараховано та сплачено 444 372,81 грн основної грошової винагороди. На момент проведення даного засідання комітету кредиторів не сплаченою залишається сума розмірі 15 000,00 грн за листопад 2020 року.
Зважаючи на вказане, арбітражний керуючий просить суд : затвердити витрати арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника Лахненка Є.М., пов`язані з виконанням ним повноважень розпорядника майна у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", за період з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року, на суму 5805,95 грн. Погашення даних витрат покласти на ДП "Гайсинський спиртовий завод"; затвердити звіт про нараховану основну винагороду арбітражного керуючого Лахненка Є.М. за період виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", а саме з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року.
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні щодо понесених витрат, арбітражним керуючим додано відповідні докази.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Приписи ч. ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 30 КУзПБ визначають, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Згідно з абз. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Враховуючи наведені вище обставини та положення законодавства, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. №02-01/420 від 04.12.2020 року та затвердження звіту про нараховану основну винагороду арбітражного керуючого Лахненка Є.М., а також затвердження понесених витрат за період виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", а саме з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року.
При цьому, беручи до уваги наведені норми законодавства та протокольне рішення №12 від 03.12.2020 року засідання комітету кредиторів Боржника щодо покладення погашення понесених розпорядником майна боржника витрат в сумі 5 805,95 грн на ДП "Гайсинський спиртовий завод", суд дійшов висновку про стягнення відповідних витрат з Боржника на користь арбітражного керуючого Лахненка Є.М..
Окрім того, судом встановлено, що згідно протокольного рішення № 12 від 03.12.2020 року засідання комітету кредиторів Боржника вирішено : прийняти до відома поточний звіт розпорядника майна ДП "Гайсинський спиртовий завод" Лахненка Є.М. станом на 03.12.2020 року та керуватися ним протягом провадження справи про банкрутство; затвердити поточний звіт розпорядника майна ДП "Гайсинський спиртовий завод" Лахненка Є.М. станом на 03.12.2020 року; затвердити дії розпорядника майна Лахненка Є.М. станом на дату проведення даного засідання комітету кредиторів ДП "Гайсинський спиртовий завод".
В судовому засіданні, розпорядником майна надано суду пояснення з приводу поданого поточного звіту.
Представники Кредиторів та Боржника не заперечили стосовно прийняття до відома поточного звіту розпорядника майна.
Представники учасників справи, поклалися на розсуд суду щодо прийняття до відома поточного звіту розпорядника майна.
Відтак, суд, дослідивши поточний звіт розпорядника майна ДП "Гайсинський спиртовий завод" про хід провадження у справі № 10/83-10 станом на 03.12.2020 року, та заслухавши представників учасників справи та розпорядника майна, дійшов висновку про прийняття його до відома.
Згідно ч. 8 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 12, 30, ч. 8 ст. 41, 43, 44, п. 9 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 52, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Прийняти до відома поточний звіт арбітражного керуючого (розпорядника майна ДП "Гайсинський спиртовий завод") Лахненка Є.М. про хід провадження у справі №10/83-10 станом на 03.12.2020 року.
2. Затвердити витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна) Лахненка Є.М., пов`язані з виконанням ним повноважень розпорядника майна у справі № 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", за період з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року, на суму 5 805,95 грн.
3. Затвердити звіт про нараховану основну винагороду арбітражного керуючого Лахненка Є.М. за період виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", а саме з 29.07.2010 року по 03.12.2020 року.
4. Відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. № 02-01/418 від 04.12.2020 року щодо зобов`язання Фонду державного майна України включити до договору купівлі-продажу майна умови обов`язкового погашення кредиторської заборгованості перед Кредиторами ДП "Гайсинський спиртовий завод" та ухвалити порядок погашення вимог кредиторів, що увійшли до реєстру кредиторських вимог, а також поточних вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном у справі №10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод", в разі закриття провадження у справі, повністю.
5. Замінити учасника справи 10/83-10 про банкрутство ДП "Гайсинський спиртовий завод" - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вул. Михайла Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008; код ЄДРПОУ 37508596) на Фонд державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 00032945).
6. Закрити провадження у справі № 10/83-10 про банкрутство Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459105).
7. Припинити повноваження розпорядника майна Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459105) - арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича у справі № 10/83-10.
8. Припинити дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.07.2010 року у справі № 10/83-10.
9. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом; та на електронніадреси: арбітражному керуючому Лахненку Є.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; ГУ ПФУ у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; Концерн "Укрспирт" - lk@ukrspirt.com; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - bankrut@vn.minjust.gov.ua; ліквідатору ДП "УГК "Nemiroff" арбітражному керуючому Гладію О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3; Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - meconomy@me.gov.ua; ДП "Гайсинський спиртовий завод" - spirtgaisin@gmail.com; ТОВ "Корпорація Скіф-96" - 24376307ks96@gmail.com; Фонду державного майна України - press@spfu.gov.ua, info@spfu.gov.ua.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 13 прим.:
1 - до справи;
2 - Первинна проф.організ. ДП "Гайсинський спиртовий завод" (23700, Вінницька обл., м. Гайсин, вул.Плеханова, 28);
3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
4 - ФОП Лещенко Л.В. ( АДРЕСА_2 );
5 - ФОП Лещенко В.В. ( АДРЕСА_2 );
6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 );
7 - ФОП Підгорний В.І. ( АДРЕСА_4 );
8 - ФОП Швець Н.С. ( АДРЕСА_5 );
9 - ПП "Багатопрофільна фірма"Інтеркрайт" (73000, м. Херсон, вул. Театральна, 32, к. 7);
10 - ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" (Вінницька обл., смт. Томашпіль, вул. Інтернаціональна, 8);
11 - ВВД ВСС НВВ (23700, вул. 1 Травня, 77, м. Гайсин, Вінницька область);
12 - ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" (вул. Заводська, 28, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700)
13 - Відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Гайсинської районної державної адміністрації (2-й провулок Високовича, буд. 2, м. Гайсин, Вінницька область, 23700).
