РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2014 року Справа № 10/83-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мамченко Ю.А.
судді Дужич С.П. ,
судді Саврій В.А.
при секретарі Німчук А.М.
за участю представників сторін:
ініціюючого кредитора: не з'явився
боржника: не з'явився
арбітражного керуючого: не з'явився
апелянта: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.09.14 року у справі №10/83-10 (суддя Стефанів Т.В.)
за заявою: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до: Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Вінницької області (суддя Бенівський В.І.) перебувала справа № 10/83-10 про банкрутство державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод".
Провадження у даній справі перебуває на стадії розпорядження майном. Зокрема 21.07.2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №10/83-10 про банкрутство Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Ухвалою підготовчого засідання від 29.07.2010 року дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" визнано кредитором боржника з сумою 753283,65 грн., призначено розпорядником майна ДП "Гайсинський спиртовий завод" арбітражного керуючого Лахненка Є.М..
Строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався, так, зокрема, ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.12.2013 року продовжено строк процедури розпорядження майном Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод» та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна) Лахненка Є.М. до 03.06.2014 року.
29.07.2014 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання № 398 від 28.07.2014 року ДП «Гайсинський спиртовий завод» про зняття арештів із розрахункових рахунків ДП «Гайсинський спиртовий завод», накладених постановою старшого державного виконавця Сінгаєвською О. М. про арешт коштів боржника від 01.07.2014 року.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22 вересня 2014 року у справі №10/83-10 скасовано арешт із розрахункових рахунків ДП "Гайсинський спиртовий завод", накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О. М. про арешт коштів боржника від 01.07.2014 року, а саме: р/р р/р 26002005077900, 26004003077900, 26006001077900, 26006001077900, 26006001077900, 26006001077900, 26040001077900, в ПАТ "КБ "Хрещатик", МФО 300670; р/р р/р 26000105500973, 26001055313089, 26002055300972, 2603205300061, 2606805530097 в Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 302689; р/р р/р 26000009825102, 26001009825101, 260064798825101 в Ф ЦРУ АТ Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937; р/р 2600207104002 в ВФ АТ "Імексбанк", МФО 302690; р/р р/р 26003104396002, 26003104396002, 26003104396002, 26004104396001, в АТ "Імексбанк", МФО 328384; р/р 26003071152001 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764; р/р р/р 26003704170511, 26005384592, 26041704170711, 2604470417611, в АТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 380805; р/р р/р 26007799971070, 260097999587010, в ПАТ КБ "Правекс - Банк", МФО 380838; р/р26009001008018 в ПАТ "Радикал Банк", МФО 319111.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що старшим державним виконавцем Сінгаєвською О.М. здійснено поновлення виконавчого провадження 26.06.2014 року з посиланням на частину 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 18.01.2013 року. Однак стаття 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 18.01.2013 року не поширюється на ДП "Гайсинський спиртовий завод".
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Гайсинська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.09.2014 року по справі №10/83-10 в частині скасування арешту із розрахункових рахунків ДП «Гайсинський спиртовий завод», накладеного постановою старшого державного виконавця Сінгаєвською О.М. про арешт коштів боржника від 01.07.2014 року, в решті - залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що скасовуючи арешт із розрахункових рахунків боржника господарський суд практично унеможливлює виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду по справі №2а/0270/2265/2235/12 від 07.11.2012 року про стягнення поточного податкового боргу 2007538,51 грн. з ДП «Гайсинський спиртовий завод»; судом не з'ясовано те, що підприємство продовжує нарощувати борги по податках та зборах; після порушення провадження у справі про банкрутство податковий борг підприємства збільшився на суму 4271,4 тис. грн. та станом на 06.10.2014 року становить 4531,7 тис. грн.; за змістом статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, їх виконання для боржника є обов'язковим.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2014 року у справі №10/83-10 поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції до розгляду та призначено дату судового засідання на 30 жовтня 2014 року.
Від боржника - Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на доводи викладені у оскаржуваній ухвалі, а також зазначає, що представник Відділу примусового виконання рішень управління державної служби ГУЮ у Вінницькій області проти задоволення клопотання про зняття арешту не заперечував.
Представники ініціюючого кредитора, боржника, арбітражного керуючого, апелянта та інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання 30 жовтня 2014 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції та реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції.
Боржником - Державним підприємством "Гайсинський спиртовий завод" у запереченнях на апеляційну скаргу було подано клопотання про розгляд справи без участі представника боржника.
Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників учасників у справі про банкрутство за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 липня 2010 року господарським судом Вінницької області було порушено справу про банкрутство Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459105, адреса: вул.Плеханова, 28, м.Гайсин, Вінницька область, 23700), р/р 2600048010509, ВФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 302786, із зазначенням про те, що дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію припиняється з припиненням провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою підготовчого засідання від 29.07.2010 року дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" визнано кредитором боржника з сумою 753283, 65 грн., призначено розпорядником майна ДП "Гайсинський спиртовий завод" арбітражного керуючого Лахненка Є.М..
Таким чином згідно пункту 1-1 Розділ X Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) (Розділ X доповнено Законом №5405-VI від 02.10.2012 року) на процедуру відновлення платоспроможності ДП "Гайсинський спиртовий завод" поширюється дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" який діяв до 18.01.2013 року.
26.06.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О. М. винесено постанову про поновлення зупиненого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0270/2235/12 від 07.11.2012 року про стягнення податкового боргу 2007538,51 грн. з ДП "Гайсинський спиртовий завод", виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, з посиланням на частину 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції після 18.01.2013 року.
01.07.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О. М. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках: р/р р/р 26002005077900, 26004003077900, 26006001077900, 26006001077900, 26006001077900, 26006001077900, 26040001077900, в ПАТ "КБ "Хрещатик", МФО 300670; р/р р/р 26000105500973, 26001055313089, 26002055300972, 2603205300061, 2606805530097 в Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 302689; р/р р/р 26000009825102, 26001009825101, 260064798825101 в Ф ЦРУ АТ Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937; р/р 2600207104002 в ВФ АТ "Імексбанк", МФО 302690; р/р р/р 26003104396002, 26003104396002, 26003104396002, 26004104396001, в АТ "Імексбанк", МФО 328384; р/р 26003071152001 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764; р/р р/р 26003704170511, 26005384592, 26041704170711, 2604470417611, в АТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 380805; р/р р/р 26007799971070, 260097999587010, в ПАТ КБ "Правекс - Банк", МФО 380838; р/р26009001008018 в ПАТ "Радикал Банк", МФО 319111.
Відповідно до частин 4-7 статті 12 Закону про банкрутство, в редакції до 18.01.2013 року мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство
Таким чином старшим державним виконавцем Сінгаєвською О. М. здійснено поновлення виконавчого провадження 26.06.2014 року з посиланням на частину 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 18.01.2013 року. Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом стаття 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 18.01.2013 року не поширюється на Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод".
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що р/р 260400011077900 в ПАТ "КБ "Хрещатик", м.Київ (Гайсинське відділення Вінницького РВ) МФО 300670, код ЄДРПОУ банку 19364259 є рахунком, на який надходять кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для зарахування страхових коштів виключно для виплати застрахованими особами допомоги з тимчасової втрати працездатності, допомоги по вагітності та пологах, а також витрат зумовлених похованням. Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду при аналізі норм чинного законодавства звертається увага на те, що наявність інституту розпорядження майном робить неефективним накладення арешту на рахунки та майно боржника, в силу того, що накладення арешту позбавляє можливості боржника займатися поточною господарською діяльністю. Виконавче провадження по стягненнях, на які не розповсюджується дія мораторію повинно здійснюватись з врахуванням особливостей процедури банкрутства, тобто без звернення стягнення на об'єкти, які відносяться до основної діяльності господарюючого суб'єкта, без арешту всіх банківських рахунків, так як зазначені міри паралізують роботу господарюючого суб'єкта і позбавляють можливості застосування до боржника мір реабілітаційного характеру.
Згідно чинного законодавства погашення вимог кредиторів може здійснюватися не тільки в процедурах санації, ліквідації і мировій угоді, а й у процедурі розпорядження майном. Якщо в процедурі розпорядження майном розмір визнаних судом вимог кредиторів незначний, а майнових активів боржника достатньо, щоб розрахуватись з боргами, то застосування інших судових процедур не має сенсу. У такому випадку боржник сплачує борг, а справа про банкрутство припиняється. Тому активи та грошові кошти боржника в процедурі банкрутства повинні бути вільними від будь яких обмежень. Накладення арешту на рахунки та майно боржника унеможливлює здійснення заходів щодо відновлення його платоспроможності.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень боржника наданих суду першої інстанції, арешт, накладений на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника, унеможливлює здійснення поточної господарської діяльності, погашення заборгованості перед поточними кредиторами, у тому числі і по заробітній платі, платежах до бюджету та державних фондів.
Зокрема накладення арешту на розрахункові рахунки Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" призвело до зупинення виробничого процесу. Для забезпечення роботи підприємства необхідно проводити оплату природного газу, електроенергії, заробітної плати, відрахувань з заробітної плати та сплачувати інші необхідні платежів. Блокування всіх розрахункових рахунків приведе до відключення Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" від постачання природного газу, електроенергії, утворення заборгованості із заробітної плати, заборгованості зі сплати відрахувань до пенсійного фонду та бюджету. Відтак господарська діяльність підприємства з арештованими розрахунковими рахунками не можлива.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, місцевий господарський суд правомірно скористався правом передбаченим частиною 3 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та скасував арешти накладені на кошти, що містяться на рахунках Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод".
Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ,106 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.09.14 р. у справі №10/83-10 залишити без змін, апеляційну скаргу Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 10/83-10 повернути господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
