ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/10956/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 910/10956/15
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
13.10.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" подано скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, згідно якої скаржник просить суд:
- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича щодо виставлення на реалізацію на електронних торгах Державного підприємства «Сетам» майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», а саме цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загально площею 12346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківська, вул. Промислова, 29 (номер лоту 445816) неправомірними;
- зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 61409886 зняти з реалізації на електронних торгах Державного підприємства «Сетам» майно ТОВ «Станіславська торгова компанія», а саме цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів загально площею 12346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківська, вул. Промислова, 29 (номер лоту 445816);
- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є, щодо неповідомлення в порядку передбаченому ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про результати визначення вартості чи оцінки майна ТОВ «Станіславська торгова компанія» неправомірними;ь
- зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 6149886 надіслати ТОВ «Станіславська торгова компанія» повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна - цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів загально площею 12346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківська, вул. Промислова, 29в порядку передбаченому ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що ТОВ «Станіславська торгова компанія» не отримало повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна від державного виконавця та не ознайомлена з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна в розумінні ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник зазначає, що 01.10.2020 отримав повідомлення виконавця про оцінку арештованого майна, в якому не вказано хто саме проводив оцінку майна та склав відповідний звіт, як і не надано копії звіту.
Відповідно до Розпорядження № 05-23/1523 від 13.10.2020, у зв`язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл скарги, за результатами якого означену скаргу передано на розгляд судді Грєховій О.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до повернення матеріалів справи № 910/10956/15 до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 розгляд скарги призначено на 23.11.2020.
20.11.2020 представником скаржника подано клопотання про передачу справи за підсудністю.
У судове засідання 23.11.2020 представники скаржника, стягувача та ДВС з`явились, представник третьої особи не з`явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду скарги на 30.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
27.11.2020 представником стягувача подано заперечення на скаргу.
27.11.2020 представником скаржника подано клопотання про відкладення розгляду скарги.
У судове засідання 30.11.2020 представники стягувача та ДВС з`явились, представник третьої особи не з`явився.
У судовому засіданні 30.11.2020 представником стягувача подано заперечення на клопотання про передачу справи за підсудністю.
Представником ДВС у судовому засіданні подано письмові пояснення.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду скарги на 07.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 07.12.2020 представники стягувача, боржника та ДВС з`явились, представник третьої особи не з`явився.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника скаржника про передачу скарги для розгляду у межах справи № 910/13550/20 про банкрутство ТОВ «Станіславська торгова компанія», заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, у провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/13550/20 про банкрутство ТОВ "Станіславська торгова компанія".
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно із ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Разом з тим, в силу наведених вище приписів законодавства Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
В свою чергу, розділ VІ Господарського процесуального кодексу регулює процесуальні питання, пов`язані з судовим контролем за виконанням судових рішень.
Зокрема, відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Таким чином, оскільки предметом розгляду поданої ТОВ «Станіславська торгова компанія» є правомірність дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах вже ухваленого рішення суду у справі № 910/10956/15, а відтак судом не вирішується майновий спір, стороною якого є боржник, а тому суд зазначає про відсутність правових підстав для направлення справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду скарги в межах справи №910/13550/20 про банкрутство ТОВ "Станіславська торгова компанія", в зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання скаржника.
Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали скарги, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 року та постановою Верховного Суду від 21.05.2020 року, позов задоволено, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 13.10.2014 № 43, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" у загальній сумі 1 224 239 240 грн. 01 коп., що складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 200 000 000 грн., заборгованості за простроченими процентами у розмірі 24 041 095 грн. 89 коп., нарахованої і несплаченої пені за простроченими процентами у розмірі 168 144 грн. 12 коп. та суми штрафу у розмірі 30 000 грн. звернув стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13.10.2014 року, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. та зареєстрованим у реєстрі за № 1323, на наступне нерухоме майно: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею 9406,1 кв.м., адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м., складу В, загальною площею 1460,1 кв.м., виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м., складу - рампи П, загальною площею 550,6 кв.м., складу М, загальною площею 534,5 кв.м., складу Т, загальною площею 109,8 кв.м. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" у Державний бюджет України 73 080 грн. судового збору.
На виконання вищезазначеного рішення суду, 13.02.2020 Господарським судом м. Києва видано судовий наказ по справі № 910/10956/15.
У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
28.02.2019 року на підставі судового наказу № 910/10956/15 від 13.02.2020 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. відкрито виконавче провадження №61409886.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.
Так, права та обов`язки виконавців визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 1 та п. 1 ч. 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у ст. 339 ГПК України).
24.09.2020 Міністерством юстиції України було отримано та зареєстровано за вхідним № 28185-33-20 вказаний звіт про оцінку майна, про що свідчить штамп на супровідному листі та ідентифікаційний штрих код Міністерства юстиції України.
01.10.2020 року ТОВ «Станіславська торгова компанія» отримала поштове відправлення з трек-номером № 0405347275840 в якому містилось повідомлення головного державного виконавця Нідченка Д.Є. від 24.09.2020 № 61409886/20.1/4 про оцінку арештованого майна.
У відповідності до отриманого Повідомлення про оцінку арештованого майна № 61409886/20.1/4 державний виконавець повідомив ТОВ «Станіславська торгова компанія» про те, що проведена оцінка арештованого майна і відповідно до звіту про оцінку майна від 17.09.2020, загальна ринкова вартість майна боржника ТОВ «Станіславська торгова компанія», на яке було накладено арешт, станом на 17.09.2020 року складає 40 966 934 грн. без врахування ПДВ.
Згідно з ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
В свою чергу, стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження» унормовує визначення вартості майна боржника; оцінку майна боржника, а отже її зміст пов`язується безпосередньо із визначенням вартості майна, відповідно і її зміст породжує певні права і обов`язки учасників виконавчого провадження, які спрямовуються на оцінку майна.
Відтак, сама сутність комплексу прав та обов`язків унормованих статтею 57 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» спрямовується на оцінку майна боржника і має розглядатись у контексті із самою оцінкою майна, а не як комплекс непов`язаних дій.
Разом з тим, як вбачається із поданої скарги, скаржником не ставиться питання оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, у поєднанні із заявленими у даній скарзі вимогами.
В свою чергу, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/13550/20 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича задоволено, визнано дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича щодо проведення оцінки нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», а саме нежитлових будівель (цех) загальною площею 12 346,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 і визначенні його вартості в межах виконавчого провадження № 61409886 неправомірними та зобов`язано посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 61409886 провести нову оцінку з визначення ринкової вартості нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», а саме нежитлових будівель (цех) загальною площею 12 346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 в межах виконавчого провадження № 61409886.
Враховуючи предмет скарги даної скарги у контексті із ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/13550/20, суд зазначає наступне.
У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17(провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.[…] Разом з тим необґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про порушення прав ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», яке апеляційний господарський суд вбачав у законних сподіваннях боржника на вчинення дій щодо нього державним чи приватним виконавцем відповідно до законодавства та погашення заборгованості в порядку черговості її виникнення. Так, виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (частина друга стаття 15 Закону № 1404-VIII), а розподіл грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) відповідно до положень статей 45, 46 цього Закону здійснюється у встановленій черговості вже після їх стягнення з боржника. Суд апеляційної інстанції не навів правової підстави свого висновку про виконання судових рішень щодо стягнення з боржника коштів саме в порядку черговості виникнення заборгованості та не обґрунтував порушення його прав з огляду на обов`язковість виконання судових рішень».
Натомість скаржником у скарзі не зазначено, які його права чи свободи порушені діями державного виконавця та яким чином такі права можуть бути відновлені, з урахуванням постановленої Господарським судом міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/13550/20 ухвали, тобто до прийняття до розгляду даної скарги, якою зокрема зобов`язано посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 61409886 провести нову оцінку з визначення ринкової вартості нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», а саме нежитлових будівель (цех) загальною площею 12 346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 в межах виконавчого провадження № 61409886.
З урахуванням наведеного, суд відхиляє аргументи скаржника наведені у даній скарзі як такі, що жодним чином не втілюють мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.
2. Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 07.12.2020
Суддя О.А. Грєхова