ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2020 р. Справа№ 910/10956/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Дідиченко М.А.
при секретарі судового засідання : Романовій Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Перетятько С.М. довіреність № 18-0014/64709 від 11.12.2019 року;
від відповідача: Чугунов М.В. довіреність № ордер № 503624 від 01.03.2019 року;
від третьої особи: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року (дата підписання повного тексту 13.02.2019 року)
у справі № 910/10956/15 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Національний банк України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" (далі - третя особа 3) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як іпотекодавець, відмовляється виконати умови договору та передати предмет іпотеки добровільно.
Господарський суд міста Києва задовольнив позов Національного банку України своїм рішенням від 11.02.2019 року (повне рішення складено 13.02.2019 року).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема судом першої інстанції не обґрунтовано та немотивовано на підставі чого встановлено та підтверджено суму судового збору, яку стягнуто з відповідача.
Разом з цим, скаржник вказав, що судом першої інстанції не встановлена початкова ціна спірного предмету іпотеки та не надана оцінка звітам про оцінку та висновкам судових експертів.
Крім того, скаржник вказав, що він не погоджується з оцінкою спірного майна, яка надана Національним банком України, оскільки вважає її виконаною без дотримання норм законодавства, а відтак - неналежним, недопустимим та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 року справу № 910/10956/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Руденко М.А., Коротун О.М.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 та призначив її розгляд на 17.04.2019 року своєю ухвалою від 25.03.2019 року.
12.04.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи для вірного вирішення питання стягнення судового збору (його розміру), в задоволення якого відмовлено.
15.04.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін.
17.04.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення в яких відповідач, зокрема, зазначив, що господарський суд міста Києва не мав права застосовувати ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в редакції зі змінами від 03.07.2018 року, так як ця норма, як і інші в даному нормативно-правовому акті не має зворотної дії в часі. Суд застосував норму матеріального права, яка не підлягала застосуванню, а тому рішення повинно бути скасованим у порядку п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Північний апеляційний господарський суд оголосив перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 до 27.05.2019 року своєю ухвалою від 17.04.2019 року.
23.05.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшло заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, в якій останній зазначив, що незважаючи на те, з якої б суми розраховувався судовий збір: виходячи з загальної заборгованості за кредитним договором чи виходячи з вартості предмету іпотеки визначеною в договорі іпотеки, сума судового збору в будь якому випадку є максимальною, та становила, на момент подання позову до суду 73080,00 грн.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А., у відпустці 27.05.2019 року, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10956/15 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Коротун О.М., Смірнова Л.Г.
Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 910/10956/15 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Коротун О.М., Смірнова Л.Г., своєю ухвалою від 27.05.2019 року.
27.05.2019 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду було оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 до 19.06.2019 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 року, у зв`язку з перебуванням суддів Коротун О.М., , у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10956/15 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.
Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 910/10956/15 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А. своєю ухвалою від 19.06.2019 року.
Як стало відомо на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРУ ФОРС КОМПАНІ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 року по даній справі.
Північний апеляційний господарський суд провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 зупинив до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРУ ФОРС КОМПАНІ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 року, матеріали справи № 910/10956/15 направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду своєю ухвалою від 19.06.2019 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 року у справі № 910/10956/15 своєю ухвалою від 18.07.2019 року.
29.07.2019 року справу №910/10956/15 було передано до Північного апеляційного господарського суду.
Північний апеляційний господарський суд поновив провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 та призначив розгляд на 24.09.2019 року своєю ухвалою від 30.07.2019 року.
30.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" повторно звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 року справу № 910/10956/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019 року, у зв`язку з перебуванням суддів Смірнової Л.Г., Дідиченко М.А., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" у справі № 910/10956/15 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 своєю ухвалою від 22.08.2019 року.
24.09.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від скаржника до суду надійшла заява про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Дідиченко М.А., яка була мотивована тим, що 18.06.2019 року при автоматизованому розподілі по даній справі був порушений порядок визначення судді.
Як стало відомо, на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРУ ФОРС КОМПАНІ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 року по даній справі.
Північний апеляційний господарський суд провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 зупинив до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРУ ФОРС КОМПАНІ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 року, матеріали справи № 910/10956/15 направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду своєю ухвалою від 24.09.2019 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 року у справі № 910/10956/15 своєю ухвалою від 08.10.2019 року.
11.10.2019 року справу №910/10956/15 було передано до Північного апеляційного господарського суду.
Північний апеляційний господарський суд поновив провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 своєю ухвалою від 16.10.2019 року.
18.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" втретє звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у справі № 910/10956/15.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 року справу № 910/10956/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.
Північний апеляційний господарський суд повернув без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 своєю ухвалою від 23.10.2019 року.
30.10.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшло заперечення проти відкриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" та зловживання процесуальними правами.
Як стало відомо, на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРУ ФОРС КОМПАНІ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року по даній справі.
Північний апеляційний господарський суд провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 зупинив до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРУ ФОРС КОМПАНІ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року та повернення матеріалів справи № 910/10956/15 до Північного апеляційного господарського суду своєю ухвалою від 14.11.2019 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року у справі № 910/10956/15 своєю ухвалою від 05.12.2019 року.
11.12.2019 справу №910/10956/15 було повернено до Північного апеляційного господарського суду.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10956/15 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Дідиченко М.А., Майданевича А.Г.
Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Дідиченко М.А., Майданевич А.Г. Поновлено провадження у справі №910/10956/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 своєю ухвалою від 13.12.2019 року.
Крім того, даною ухвалою призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у справі № 910/10956/15 на 30.01.2020 року.
21.12.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" вчетверте звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 року справу № 910/10956/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Дідиченко М.А., Майданевич А.Г.
Ухвалою від 20.01.2020 року Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/10956/15 залишив без розгляду. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані" в дохід державного бюджету України за зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 10 510,00 грн.
Представник скаржника 30.01.2020 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду наголосив на задоволенні заяви про відвід від розгляду даної справи судді Дідиченко М.А.
Північний апеляційний господарський суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про відвід судді Дідиченко М.А. залишив без розгляду своєю ухвалою від 30.01.2020 року.
Крім того, представник скаржника 30.01.2020 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року скасувати.
Представник позивача 30.01.2020 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва - без змін.
Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що у спорах даної категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення для правильного розгляду справи (аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року №235/3619/15-ц).
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі укладеного 13.10.2014 року між Національним банком України (банк) та Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" (позичальник), кредитного договору № 43, останній було надано стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності на суму 1200000000 грн на строк із 13.10.2014 року до 07.10.2016 року згідно з установленим графіком повернення кредиту, відповідно до п. 1.2 кредитного договору.
Для забезпечення належного виконання Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" своїх зобов`язань за кредитним договором між Національним банком України (іпотеко держатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (іпотекодавець), було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Сергеєвим О.О. 13.10.2014 року за реєстровим № 1323 (далі - іпотечний договір), відповідно до умов якого іпотекодавець надав у іпотеку належне останньому на праві власності нерухоме майно, а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з: адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею 9406,1 кв.м; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м; складу В, загальною площею 1460,1кв.м; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м; складу П, загальною площею 550,6 кв.м; складу М, загальною площею 534,5 кв.м; складу Т, загальною площею 109,8 кв.м.
При цьому, колегія суддів відзначає, що в іпотеку було передано лише нерухомість, без виробничих потужностей та іншого майна, яке включає в себе поняття «цілісний майновий комплекс».
Водночас, колегія суддів приймає як належне твердження позивача, що предметом розгляду даної судової справи є звернення стягнення на предмет іпотеки (лише будівля цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів), а не звернення стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс.
Таким чином та враховуючи, що відповідачем до господарського суду міста Києва були додані звіти, предметом оцінки якого був «цілісний майновий комплекс - цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів». В звіті про оцінку не проводилися визначення вартості окремих складових цілісного майнового комплексу, а також не проводиться розподіл загальної вартості Цілісного майнового комплексу за видами активів, що складають цілісний майновий комплекс, суд першої інстанції правомірно не поклав в основу оскаржуваного рішенні звіти про оцінку надані відповідачем.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 1 іпотечного договору, термін дії останнього встановлено до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором (до 07.10.2016 включно).
За твердженням позивача, у зв`язку з неналежним виконанням третьою особою своїх зобов`язань за кредитним договором у порушення положень ст.ст. 525, 526, 530, 629 1054 Цивільного кодексу України, заборгованість останньої перед позивачем склала в загальній сумі 1224239240,01 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 1200000000,00 грн; заборгованість за простроченими процентами - 24041095,89 грн; пеня за кредитом - 168144,12 грн; штраф - 30000 грн.
Виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, позичальник є порушником грошового зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені та штрафу відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та п.п. 1.6, 1.7, 2.2.10 кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, розмір заборгованості третьої особи перед позивачем за кредитним договором був предметом дослідження судової економічної експертизи, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Так, за висновком судової експертизи наданими для проведення експертизи меморіальним ордером та випискою по кредитному договору документально підтверджується заборгованість третьої особи перед позивачем за кредитним договором у загальній сумі 1224239240,01 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 1200000000,00 грн; заборгованість за простроченими процентами - 24041095,89 грн; пеня за кредитом - 168144,12 грн.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що між сторонами відсутній спір щодо розміру заборгованості третьої особи за кредитним договором, заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості відповідачем матеріали справи не містять, а скаржником не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.
Водночас, апеляційний суд приймає до уваги, що представники сторін в суді першої інстанції відмовилися від проведення повторної судово-економічної експертизи у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що судом першої інстанції не була надана оцінка висновкам судових експертів надана відповідачем.
Відповідно до п. 19 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами договору, відповідно до ст. 33 та розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із п. 23 цього договору.
Згідно п. 20 іпотечного договору реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.
27.11.2014 року позивача звернувся до відповідача із письмовою вимогою за №06-105/21970 про усунення порушення умов кредитного договору та сплату санкцій.
Відповідачем та третьою особою у визначений позивачем тридцятиденний строк, та станом на час винесення оскаржуваного рішення зобов`язання за кредитним договором не виконали.
Також, матеріали справи не містять, а скаржником не надано ані суду першої інстанції , ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів задоволення відповідачем, як іпотекодавцем, вимог позивача, як іпотекодержателя та передання предмету іпотеки у рахунок часткового погашення заборгованості третьої особи по вищеописаному договору в добровільному порядку.
Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що судом першої інстанції не встановлена початкова ціна спірного предмету іпотеки, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування") у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).
Згідно з ч. 2 ст. 39 вищевказаного Закону в разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки, позивач у позовних вимогах просив визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, ціна предмета іпотеки в даному випадку в рішенні суду не зазначається. Визначення ціни предмета іпотеки в разі його реалізації на прилюдних торгах здійснюється при примусовому виконанні.
Відповідно до ст.ст. 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визнання вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад така вартість майна змінилася.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що 04.02.2019 року вступив в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що останній застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку".
У той же час, відсутність серед визначеної ст. 238 Господарського процесуального кодексу України необхідної до зазначення в рішенні суду інформації щодо встановлення початкової вартості предмета іпотеки не є імперативною забороною щодо врахування передбачених Законом України "Про іпотеку" відповідних положень про зазначення такої вартості в рішенні суду (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).
Тобто, нормами Закону України "Про іпотеку" не передбачено необхідності зазначення в рішенні суду початкової ціни вартості предмета іпотеки в разі його реалізації на прилюдних торгах.
Таким чином, твердження скаржника про його непогодження з оцінкою спірного майна не спростовує висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження позивача викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що у спорах даної категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення для правильного розгляду справи (аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року №235/3619/15-ц).
З огляду на викладене, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Разом з цим, колегія суддів не приймає як наладжене твердження скаржника, що судом першої інстанції не обґрунтовано та немотивовано на підставі чого встановлено та підтверджено суму судового збору, яку стягнуто з відповідача, з огляду на наступне.
Позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Таким чином, оскільки при поданні позовної заяви Національний банк України був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при ухваленні рішення Господарський суду міста Києва стягнув з відповідача в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 73080,00 грн, що є максимальною сумою судового збору в редакції Закону України «про судовий збір» на момент звернення Національного банку до суду з даним позовом.
Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі №910/10956/15 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/10956/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
М.А. Дідиченко
Дата складення повного тексту 10.02.2020 року.
