УХВАЛА
18 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10956/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Суліма В.В., Коротун О.М., Смірнової Л.Г.
від 27.05.2019
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмежено відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані" 12.06.2019 звернулось до Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/10956/15.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2019 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.
У зв?язку з відпусткою судді Вронської Г.О. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 15.07.2019 для розгляду справи № 910/10956/15 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/10956/15.
Правовою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження визначено пункт 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційний господарський суд ухвалою від 15.04.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 у справі № 910/10956/15 залишив без руху та надав строк - 10 днів з дня вручення ухвали, для усунення зазначених у ній недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 109 620,00 грн та заяви про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги із зазначенням поважних підстав пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.
Копію ухвали апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 910/10956/15 було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гру Форс Компані": 03035, м. Київ, вул. О. Довженка, П/П, №1-Б, яка була вказана в апеляційній скарзі.
Ухвала суду від 15.04.2019 про залишення апеляційної скарги без руху була повернута до Північного апеляційного господарського суду із зазначенням причини повернення «за заявою адресата 03.05.2019».
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 було надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 18.04.2019 та оприлюднено 22.04.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81264426).
Крім того, копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 910/10956/15 було видано апелянту 11.05.2019 за його клопотанням.
Таким чином, строк на усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 21.05.2019.
У встановлений строк скаржник недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 15.04.2019, не усунув.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки скаржником вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 910/10956/15 не виконано, недоліки апеляційної скарги, на які було вказано судом, не усунуто, зокрема, щодо надання клопотання про поновлення процесуального строку, судом апеляційної інстанції правильно застосовано положення пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).
Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи з високого статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані", оскільки правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття ухвали від 27.05.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/10956/15 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Гру Форс Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/10956/15.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі , яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
В. Студенець
