ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
про відмову у задоволенні скарги
м. Київ
18.10.2022Справа № 910/10956/15
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неповідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна та щодо виставлення майна боржника на реалізацію на електронних торгах
у справі №910/10956/15
За позовом Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01061)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Леоніда Первомайського, 9, оф. 33, м. Київ, 01133)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" (вул. Прорізна, буд. 8, поверх 6, м. Київ, 01001)
Про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суддя: Бондаренко - Легких Г. П.
Секретар судового засідання: Конон В. В.
За участі представників сторін:
Представник позивача: Цвєтков В. М., самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ (в залі суду);
Представник відповідача (заявника): Чугунов М. В., адвокат, ордер серії КС №675139 від 07.10.2020 (в залі суду);
Від третьої особи: не прибув;
Державний виконавець: не прибув.
ВСТАНОВИВ:
24.04.2015 Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк", про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для подальшої реалізації предмета іпотеки, визначеною суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення продажу.
Господарський суд міста Києва рішенням від 11 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2020 року та постановою Верховного Суду від 21 травня 2020 року, позов задовольнив: звернув стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13 жовтня 2014 року, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О. та зареєстрованим у реєстрі за № 1323, на нерухоме майно: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 43 від 13 жовтня 2014 року, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", у загальній сумі 1 224 239 240,01 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 200 000 000,00 грн, заборгованості за простроченими процентами у розмірі 24 041 095,89 грн, нарахованої і несплаченої пені за простроченими процентами у розмірі 168 144,12 грн та штрафу у розмірі 30 000,00 грн. Визначив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
13.02.2020 року Господарський суд міста Києва на виконання судового рішення від 11 лютого 2019 року у справі № 910/10956/15 видав відповідний наказ.
28.02.2020 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою від 28 лютого 2020 року відкрив виконавче провадження № 61409886 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2020 року № 910/10956/15. (Стягувач -Національний банк України, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія").
13.10.2020 року до суду від відповідача (скаржника/боржника) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» надійшла у порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України скарга на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича, у якій, зокрема, просив:
- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича щодо виставлення на реалізацію на електронних торгах Державного підприємства «Сетам» майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загально площею 12346,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківська, вул. Промислова, 29 (номер лоту 445816) неправомірними;
- зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 61409886, зняти з реалізації на електронних торгах Державного підприємства «Сетам» майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів загально площею 12346,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 (номер лоту 445816);
- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д. Є. щодо неповідомлення у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», про результати визначення вартості чи оцінки майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» неправомірними;
- зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які здійснюють виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 6149886, надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загально площею 12 346,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківська, вул. Промислова, 29 у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
27.11.2020 до суду від позивача (стягувача) надійшли заперечення на скаргу на дії державного виконавця.
30.11.2020 до суду від Міністерства юстиції України надійшли пояснення на скаргу на дії державного виконавця.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07 грудня 2020 року (суддя Грєхова О. А.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 липня 2021 року, відхилив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" оскаржило ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 липня 2021 року в касаційному порядку (зокрема, щодо скарги щодо неповідомлення боржника про результати визначення вартості майна боржника та порушення порядку виставлення такого майна на реалізацію).
Постановою Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 (зареєстровано в системі Діловодство господарських судів за № *28*7593575*1*0*) задоволено частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 липня 2021 року у справі № 910/10956/15, передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва справу № 910/10956/15 - за скаргою боржника на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неповідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна та щодо виставлення майна боржника на реалізацію на електронних торгах.
У постанові від 18.11.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що суд першої інстанцій в порушення визначених статтею 343 Господарського процесуального кодексу України повноважень постановив ухвалу про відхилення скарги боржника на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (щодо неповідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна та виставлення майна боржника на реалізацію на електронних торгах), яка не передбачена нормами Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного перегляду цієї ухвали місцевого господарського суду не виправив зазначене порушення норм процесуального права.
Також Верховний Суд вказав зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про те, що оскаржувані боржником у межах цієї скарги дії державного виконавця є діями, пов`язаними з визначенням вартості чи оцінки майна боржника, та мають розглядатися лише при оскарженні результатів визначення вартості чи оцінки майна боржника. Суди безпідставно в порушення норм процесуального права та завдання господарського судочинства не здійснили розгляд скарги боржника на дії державного виконавця щодо неповідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна та виставлення майна боржника на реалізацію на електронних торгах, не дослідили доводи скаржника, наведені у скарзі на дії державного виконавця.
З огляду на те, що суди фактично не здійснили розгляд скарги боржника на дії державного виконавця, не надали оцінку оскаржуваним діям державного виконавця, Верховний Суд вважає передчасними і висновки судів про те, що боржник не довів, які його права чи свободи порушені спірними діями державного виконавця. Суди залишили поза увагою посилання боржника у скарзі на дії державного виконавця на обставини порушення його прав на ознайомлення з результатами визначення вартості чи оцінки майна, права на рецензування та на своєчасне оскарження звіту про оцінку майна. Отже, обставини щодо порушеного права боржника не були з достовірністю встановлені судами попередніх інстанцій.
Під час нового розгляду справи судам необхідно: врахувати викладене у постанові від 18.11.2021, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин скарги, перевірити надані учасниками виконавчого провадження № 61409886 докази та доводи, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.
25.08.2022 справа надійшла до Господарського суду міста Києва.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи, проведеного 25.08.2022, справа передана судді Бондаренко - Легких Г.П.
Ухвалою від 01.09.2022 Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко-Легких Г. П. прийняв справу №910/10956/15 до свого провадження в частині розгляду скарги ТОВ «Станіславська торгова компанія» на дії/бездіяльність державного виконавця щодо неповідомлення боржника про результати визначення вартості чи оцінки майна боржника в порядку часини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та виставлення майна боржника а реалізацію на електронних торгах; розгляд скарги призначив на 15.09.2022.
Вказаною ухвалою суд в тому числі запропонував учасникам справи та державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитру Євгеновичу надати суду узагальнені письмові пояснення по суті скарги з урахуванням прийнятої постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у даній справі, у строк до 12.09.2022 року включно.
08.09.2022 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.
Судове засідання призначене на 15.09.2022 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою від 20.09.2022 Суд повідомив учасників справ про визначення нової дати судового засідання з розгляду скарги на 18.10.2022.
В судове засідання 18.10.2022 прибули представники позивача (стягувача) та скаржника (відповідача/боржника), третя особа або її уповноважений представник, а також державний виконавець не прибули, про причини неявки суд не повідомили, втім їх неявка не перешкоджає розгляду скарги. Представник скаржника (відповідача/боржника) просив скаргу задовольнити та визнати дії державного виконавця незаконними.
Суд, заслухавши обґрунтування представника скаржника (відповідача/боржника), та думку представника позивача (стягувача) щодо поданої скарги, всебічно дослідивши докази, що долучені до скарги та заперечення на скаргу, з урахування вказівок КГС ВС, що викладені в постанові від 18.11.2021, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне:
Обґрунтування поданої скарги скаржником (боржником).
(1) державний виконавець всупереч приписам статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» порушив строки надсилання сторонам виконавчого провадження повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна, а отже скаржник не вважається таким, що отримав таке повідомлення та ознайомлений з ним;
(2) державний виконавець не направляв сторонам копію звіту про оцінку майна, висновок про вартість майна, чи копії або витяги будь-якої іншої документації, що свідчить про проведену оцінку майна та визначення його вартості, а у повідомленні державного виконавця не вказано хто проводив оцінку майна скаржника та склав відповідний звіт;
(3) скаржник отримав повідомлення про оцінку арештованого майна та визначення його вартості лише 01.10.2020, натомість, вже 30.09.2020 на сайті Сетам, державним виконавцем було розмішено оголошення про проведення 30.10.2020 9:00 аукціону з продажу майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», чим порушив право боржника на своєчасне оскарження Звіту про оцінку майна.
Заперечення стягувача щодо поданої скарги на дії державного виконавця.
(1) саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю, а скаржником не доведено порушення його прав;
(2) скаржник не був позбавлений можливості замовити рецензування звіту проведеного в межах виконавчого провадження;
(3) сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна з дати направлення державним виконавцем на її адресу повідомлення, а не з дати отримання нею повідомлення;
(4) порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцем не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;
(5) визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, однак, скаржником не ставилась вимога про оскарження оцінки майна під час розгляду скарги на дії державного виконавця у даній справі.
Крім того, в письмових поясненнях (з урахуванням висновків КГС ВС, що викладені в постанові від 18.11.2021 у даній справі), стягувач зазначив:
(1) звертаючись до суду із вимогою про зняття із реалізації належного йому нерухомого майна, скаржник не мотивував чим саме передача майна на реалізацію могла вплинути на його права, як боржника у виконавчому провадженні.
Пояснення Міністерства юстиції України щодо скарги на дії державного виконавця.
В своїх пояснення Мін`юст зазначив, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України спрямовані на стягнення боргу з ТОВ «Станіславська торгова компанія» в рамках виконавчого провадження №61409886, а саме опису майна, призначення експерта та подальша передача майна на реалізацію вчинені у межах, спосіб та в порядку, визначеному Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Оцінка наданих доказів судом та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За положеннями ст. 129 Конституції України та ст. ст. 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на усій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, унормовано Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (частина перша статті 339 ГПК України).
Звідси висновок, що підставою для звернення до суду із скаргою на дії виконавця є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні скарги. Вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 26.02.2021 у справі №910/15888/17
Таким чином, при поданні даної скарги у справі №910/10956/15, скаржник мав обґрунтувати, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту, в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
Суд зазначає, що із поданої скарги у справі №910/10956/15 вбачається, що предметом оскарження є дії державного виконавця щодо неповідомлення боржника про результати визначення вартості чи оцінки майна боржника в порядку частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та виставлення майна боржника на реалізацію на електронних торгах.
Матеріалами справи встановлено, що 28.02.2020 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою від 28 лютого 2020 року відкрив виконавче провадження № 61409886 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2020 року № 910/10956/15. (Стягувач -Національний банк України, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія").
Також, 28.02.2020 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника, а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею 9406, 2 кв. м., адміністративного корпусу Б, загальною площею 103, 6 кв. м., складу В, загальною площею 1460, 1 кв. м., виробничого цеху Л, загальною площею 550, 6 кв. м., складу М, загальною площею 534, 5 кв. м., складу Т, загальною площею 109, 8 кв. м.
В подальшому, державним виконавцем 02.09.2020 винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні
24.09.2020 Міністерством юстиції України було отримано та зареєстровано за вхідним № 28185-33-20 вказаний звіт про оцінку майна, про що свідчить штамп на супровідному листі та ідентифікаційний штрих код Міністерства юстиції України.
24.09.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д. Є. складено повідомлення про оцінку арештованого майна № 61409886/20.1/4 .
Вказаним повідомленням про оцінку арештованого майна державний виконавець повідомив ТОВ «Станіславська торгова компанія» про те, що відповідно до звіту про оцінку майна від 17.09.2020, загальна ринкова вартість майна боржника ТОВ «Станіславська торгова компанія», на яке було накладено арешт, станом на 17.09.2020 року складає 40 966 934 грн. без врахування ПДВ.
Як не заперечується сторонами, 01.10.2020 року ТОВ «Станіславська торгова компанія» отримала поштове відправлення з трек-номером № 0405347275840 в якому містилось повідомлення головного державного виконавця Нідченка Д.Є. від 24.09.2020 № 61409886/20.1/4 про оцінку арештованого майна.
Суд констатує, що скаржник в межах справи №910/10956/15, в тому числі, звертався зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у задоволенні скарги відмовлено.
Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі N 821/197/18/4440/16 (провадження N 11-1200апп18).
Так, скаржник звертався до Господарського суду міста Києва з метою оскарження результатів оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д. Є в межах справи №910/13550/20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №910/13550/20, що залишена без змін постановою КГС ВС від 22.09.2022, у задоволенні скарги відмовлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що скаржник реалізував право на оскарження проведеної оцінки арештованого майна в порядку оскарження рішень та дій державного виконавця.
Натомість, скаржник стверджує, що він не отримав повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна від державного виконавця та не вважається ознайомленим з результатом визначення вартості чи оцінки арештованого майна в розумінні ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, згідно даних про рух поштового відправлення з трек-номером № 0405347275840 в якому містилось повідомлення головного державного виконавця Нідченка Д.Є. від 24.09.2020 № 61409886/20.1/4 про оцінку арештованого майна, останнє було надіслано лише 28.09.2020.
Втім, суд зазначає, що згідно приписів статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент проведення оцінки арештованого майна:
визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження (ч. 1).
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч. 4).
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (ч. 5).
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Крім того, суд зазначає, що в силу приписів ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Сторона є ознайомленою з результатами визначення вартості майна, якщо достовірно встановлено, що державний виконавець надіслав їй рекомендованим листом повідомлення про результати на адресу, зазначену у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони. Вказаний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №420/8811/20.
Отже, навіть у випадку повідомлення державним виконавцем сторін про результати визначення вартості майна пізніше ніж наступного робочого дня після надходження таких результатів, сторона є ознайомленою з результатами визначення вартості майна з дати направлення державним виконавцем на її адресу повідомлення - 28.09.2020, що не заперечується сторонами. При цьому, скаржник не заперечує факт отримання повідомлення про оцінку арештованого майна - 01.10.2020.
В подальшому, керуючись Розділом ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.06.2016 №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 (надалі - Порядок), державним виконавцем Відділу 29.09.2020 підготовлено заявку про реалізацію арештованого майна боржника.
Відповідно до п. 1, 3 Розділом ІІ Порядку, в редакції чинній на момент складення заявки про реалізацію арештованого майна:
реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (п. 1).
виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу (п. 3).
Відтак, суд дійшов висновку, що державний виконавець дотримав передбачений статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок повідомлення сторони виконавчого провадження (скаржника) про оцінку арештованого майна та склав відповідну заяву на реалізацію арештованого майна з дотриманням Порядку реалізації арештованого майна в редакції чинній на момент складення такої заявки.
КГС ВС постановляючи відправити дану скаргу у справі №910/10956/15 на новий розгляд в своїй постанові від 18.11.2021 зазначив, що така дія виконавця як виставлення майна боржника на реалізацію за своєю суттю не є складовою процесу визначення вартості чи оцінки майна боржника, не пов`язана з цим процесом, а є наступною похідною дією від визначення вартості чи оцінки майна боржника і може оскаржуватися окремо учасником виконавчого провадження до суду.
Втім, суд зазначає, що скарга на дії державного виконавця в частині щодо виставлення на реалізацію на електронних торгах майна скаржника обґрунтована тим, що такими діями державного виконавця порушено право боржника на своєчасне оскарження Звіту про оцінку майна та проведення рецензування звіту.
Так, скаржник вказує на те, що повідомлення про оцінку арештованого майна останній отримав лише 01.10.2020, проте вже 30.09.2020 на сайті "Сетам" державний виконавець розмістив оголошення про проведення 30 жовтня 2020 9:00 аукціону з продажу майна ТОВ «Станіславська торгова компанія».
Натомість, скаржник звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо передачі арештованого майна на реалізацію жодним чином не обґрунтовує підстав та не надає жодних доказів неправомірності дій державного виконавця.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов`язок вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відтак, на переконання суду, сам факт порушення державним виконавцем строку повідомлення скаржника про результати визначення вартості (надіслання повідомлення 28.09.2020) та подальша реалізація арештованого майна не вплинуло на право скаржника оскаржити результати оцінки арештованого майна, що, як встановлено судом вище, останнім було реалізовано в порядку оскарження рішень та дій державного виконавця, та, в силу ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Згідно приписів статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, судом встановлено, що діями державного виконавця не було порушено право скаржника, як сторони виконавчого провадження на оскарження реультатів проведеної оцінки вартості арештованого майна, державний виконавець діяв у відповідності до приписів статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" та з дотриманням Порядку реалізації арештованого майна, а отже скарга є необгрунтованою та не підлягає задоволенню
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неповідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна та щодо виставлення майна боржника на реалізацію на електронних торгах.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і таку ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст ухвали складений 01.11.2022.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких
