УХВАЛА
07грудня2021 року
м. Київ
Справа № 910/10956/15
Провадження № 12-74гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (далі - Товариство, Відповідач)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 (головуючий - Поляков Б. М., судді Сотніков С. В., Пантелієнко В. О.)
за скаргою Товариства на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС) (щодо винесення постанови про призначення суб?єкта оціночної діяльності)у справі
за позовом Національного банку України (далі - НБУ, Позивач)
до Товариства,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк»,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
УСТАНОВИЛА:
НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для подальшої реалізації предмета іпотеки, визначеною суб?єктом оціночної діяльності на момент проведення продажу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у цій справі, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 та Верховного Суду від 21.05.2020, позов задоволено; звернено стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно - цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів) за іпотечним договором від 13.10.2014, укладеним між НБУ та Товариством, у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 43 від 13.10.2014, укладеним між НБУ та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», на загальну суму 1 224 239 240, 01 грн; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів.
13.02.2020 на виконання зазначеного рішення Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ, а 28.02.2020 у ВДВС відкрито виконавче провадження № 61409886, у межах якого головний державний виконавець Нідченко Д. Є. (далі - Державний виконавець) виніс постанову від 02.09.2020 (далі - Постанова) про призначення суб`єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Де Візу» (далі - ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу»).
Товариство з Постановою не погодилось та звернулось до Господарського суду міста Києва у порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зі скаргою, в якій просило визнати неправомірними дії Державного виконавця щодо винесення Постанови, визнати її неправомірною та зобов`язати державного виконавця ВДВС, який здійснює заходи примусового виконання рішення у межах виконавчого провадження № 61409886, скасувати її.
Скарга обґрунтована, серед іншого, тим, що Державний виконавець порушив встановлений статтею 57 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) порядок визначення вартості майна, зокрема, не вчинив дій з визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторін виконавчого провадження; не провів огляд майна боржника, вартість якого має бути визначена; не визначив у постанові про арешт та опис майна боржника усіх необхідних та достовірних відомостей щодо майна, передбачених пунктом 10 розділу VII Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5; визначив суб`єктом оціночної діяльності упереджену особу, яка пов`язана з НБУ; визначив суб`єкта оціночної діяльності для надання послуг з незалежної оцінки майна без проведення конкурсного відбору, що вимагається приписами статті 10 Закону України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (далі - Закон № 2658-III).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 (суддя Сташків Р. Б.) скаргу Товариства задоволено; визнано неправомірними дії Державного виконавця щодо винесення Постанови; визнано Постанову неправомірною; зобов`язано державного виконавця ВДВС, який здійснює заходи примусового виконання рішення у межах виконавчого провадження № 61409886, скасувати Постанову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Державний виконавець не взяв до уваги, що відповідно до приписів статті 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна Товариства здійснюється за взаємною згодою сторін виконавчого провадження; НБУ (стягувач у виконавчому провадженні) і ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу» (визначений Державним виконавцем у Постанові суб`єкт оціночної діяльності) перебувають у партнерських стосунках, що викликає сумнів у його неупередженості під час надання послуг з оцінки майна Товариства (боржника); відповідно до приписів статті 10 Закону № 2658-III Державний виконавець мав призначити суб`єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах, однак він порушив принцип змагальності, оскільки призначив суб`єкта оціночної діяльності, який був запропонований НБУ.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 05.07.2021 скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні скарги Товариства.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для залучення у виконавчому провадженні є правом державного виконавця; у постанові від 20.03.2021 у справі № 821/197/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що заявник повинен звертатися саме зі скаргою на дії державного виконавця, які, на його думку, полягають у неправильному визначенні вартості майна боржника; Державний виконавець при винесенні Постанови не допускав жодних порушень, зокрема і вимог статті 57 Закону № 1404-VIII, а сумніви Товариства, що експерт є упередженим або зацікавленим, можуть бути лише підставами для заявлення йому відводу в порядку статті 23 зазначеного Закону; суб`єкт оціночної діяльності у своїй діяльності є самостійним, а Державний виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.
30.08.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) надійшла касаційна скарга Товариства, в якій воно просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 - залишити в силі.
Скаржник з посиланням на приписи частини першої статті 14, частини першої статті 20, абзацу 2 частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII, частини другої статті 10 Закону № 2658-III та висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми, викладений у постанові від 29.05.2018 у справі № 14/197, мотивував подану скаргу, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильних висновків, що визначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для залучення у виконавчому провадженні є правом Державного виконавця, а також, що виконавець не допускав жодних порушень закону при винесенні Постанови.
Ухвалою від 20.09.2021 колегія суддів КГС ВС відкрила касаційне провадження за вказаною скаргою та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а ухвалою від 18.11.2021 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України, оскільки вважає за необхідне відступити від таких висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС): 1) про застосування положень статті 57 Закону № 1404-VIII, викладеного у пункті 69 постанови від 09.09.2021 у справі № 640/11311/19, що залучати в установленому порядку для проведення оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання є правом виконавця; 2) про застосування положень статті 10 Закону № 2658-III, викладених у пунктах 57-60 постанови від 20.07.2020 у справі № 808/2996/17, в яких КАС ВС відхилив доводи позивача про недотримання державним виконавцем положень цієї статті щодо необхідності визначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання на конкурсних засадах, оскільки спеціальним законом, який регулює умови і порядок виконання рішень судів, є Закон № 1404-VIII, яким визначено спосіб обрання та порядок призначення суб`єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки майна - за постановою державного виконавця.
Ухвала про передачу мотивована існуванням суперечливої практики Верховного Суду та необхідністю формування єдиного висновку щодо застосування абзацу 2 частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII, а також частини другої статті 10 Закону № 2658-III.
При цьому з посиланням на викладений в ухвалі про передачу аналіз зазначених норм колегія КГС ВС вважає: 1) що відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII для проведення оцінки нерухомого майна боржника виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, а висновок КАС ВС, викладений у пункті 69 постанови від 09.09.2021 у справі № 640/11311/19, про те, що ця дія виконавця є його правом, а не обов`язком, є помилковим та таким, що зроблений за неправильного тлумачення зазначеної норми закону; 2) що положення частини другої статті 10 Закону № 2658-III визначають спосіб обрання суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання та підлягають врахуванню державним виконавцем при вчиненні дій з оцінки нерухомого майна боржника, а протилежний висновок КАС ВС, викладений у пунктах 57-60 постанови від 20.07.2020 у справі № 808/2996/17 про те, що положення цієї норми не підлягають врахуванню державним виконавцем при вчиненні дій з оцінки нерухомого майна боржника, зроблений з неправильним тлумаченням норм матеріального права, є неповним та необґрунтованим.
Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Оскільки колегія суддів КГС ВС вказала на необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, справа № 910/10956/15 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п`ятою цієї статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що предметом перевірки у цьому випадку є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарги на дії державного виконавця, яка у розумінні частини п`ятої статті 301 ГПК України не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, справа № 910/10956/15 може бути розглянута без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, частиною першою статті 9, статтями 233-235, 301, частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1.Прийняти до розгляду справу № 910/10956/15 (провадження № 12-74гс21) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 (за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності) у справі за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк», про звернення стягнення на предмет іпотеки.
2.Призначити справу № 910/10956/15 (провадження № 12-74гс21) до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 01 березня 2022 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи № 910/10956/15 (провадження № 12-74гс21) до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:Т. О. АнцуповаГ. Р. Крет В. В. БританчукЛ. М. Лобойко І. В. Григор`єваО. Б. Прокопенко М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаВ. М. Сімоненко О. С. ЗолотніковІ. В. Ткач Л. Й. КатеринчукС. П. Штелик
