УХВАЛА
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/240/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,
за участю представників:
Генеральної прокуратури України не з`явився,
Кабінету Міністрів України не з`явився,
Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного
підприємства "Спецтехноекспорт" не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого
підприємства "Будінвест" Рабінович М.П.,
Адміністрації державної прикордонної служби України не з`явився,
Громадської організації "Правозахисний центр ім. ген. УНР Володимира
Сікевича" не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" Рабінович М.П.,
Військової частини № НОМЕР_1 не з`явився,
Львівської міської ради не з`явився,
Регіонального ландшафтного парку "Знесіння" не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019
(головуючий - Хабіб М.І., судді Дубник О.П., Зварич О.В.)
у справі за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до 1) Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Будінвест", 3) Адміністрації державної прикордонної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадська організація "Правозахисний центр ім. ген. УНР Володимира Сікевича"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд", 2) Військова частина №2144, 3) Львівська міська рада, 4) Регіональний ландшафтний парк "Знесіння"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
1.У лютому 2018 року заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства Спецтехноекспорт (далі-ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт") та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест» про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу будівель та споруд від 20.04.2006, укладеного ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" та ТОВ «Будінвест».
2.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем-1 було відчужено військове майно за відсутності згоди Кабінету Міністрів України, як власника майна.
3.Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.05.2019 у справі №914/240/18 задоволено клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності, відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про визнання поважними причин пропуску позовної давності та відмовлено у задоволенні позову.
4.Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що предметом спірного договору купівлі-продажу є майно, яке не було включено до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України переліку майна від 13.07.2005, разом з тим прокурор звернувся до суду з даним позовом з пропуском позовної давності та не навів поважних причин для його поновлення.
5.Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2019 у справі № 914/240/18 скасовано. Справу № 914/240/18 передано для розгляду до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю.
6.Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд даного спору було здійснено на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України за місцезнаходженням нерухомого майна (м. Львів), яке було предметом спірного договору купівлі-продажу, разом з тим, оскільки під час розгляду справи одним із відповідачів було залучено Адміністрацію Державної прикордонної служби України, яка згідно з Положенням про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №533, є центральним органом виконавчої влади, то підсудність вказаної справи змінилась, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України розгляд даної справи повинен був бути здійснений місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
7.Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "АрхіБуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2019 залишити без змін.
8.Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що у даному випадку позов був пред`явлений правомірно у порядку ч. 3 ст. 30 ГПК України (за місцезнаходженням нерухомого майна), тобто за правилами виключної підсудності. Водночас після залучення під час розгляду справи у якості співвідповідача Адміністрації державної прикордонної служби України виникла конкуренція між різними, але рівнозначними частинами 3 та 5 ст. 30 ГПК України (виключна підсудність справ), а тому оскільки ч. 5 ст. 30 ГПК України не превалює над ч. 3 ст. 30 ГПК України, то суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення судом апеляційної інстанції правил виключної підсудності.
9.Військова частина №2144 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу задовольнити у повному обсязі, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін. Крім того, Військова частина №2144 просить розглянути справу без її участі.
10.ТОВ «АрхіБуд" подало клопотання про передачу справи на розгляд Великої палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 302 ГПК України, посилаючись на наявність виключної правової проблеми.
11.Розглянувши вказане клопотання ТОВ «АрхіБуд" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на наступне.
12.За приписами ч. 5 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
13.Наявність виключної правової проблеми у даній справі полягає у наступному.
14.Приписи ст. 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.
15.Так, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
16.Водночас згідно з ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
17.Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатись за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.
18.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду (ч. 2 ст. 31 ГПК України).
19.Таким чином вказана стаття встановлює перевагу правил виключної підсудності над загальними правилами підсудності та регулює дії місцевого суду у випадку зміни загальної підсудності справи на виключну під час розгляду справи.
20.Разом з тим, положення ГПК України не містять приписів, як повинен діяти суд першої інстанції у випадку, коли за предметом спору відповідно до правил виключної підсудності справа підсудна одному суду (на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України), а за суб`єктним складом відповідно до цих же правил виключної підсудності іншому суду (на підставі ч. 5 ст. 30 ГПК України). А також не містять положень про те, як має діяти місцевий суд у разі, коли справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил виключної підсудності (у даному випадку на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України), однак в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду за правилами виключної підсудності (у даному випадку на підставі ч. 5 ст. 30 ГПК України).
21.Таким чином, виключна правова проблема полягає у необхідності вирішення питання про те, як має діяти суд першої інстанції у разі конкуренції різних частин ст. 30 ГПК України, яка встановлює виключну підсудність. І чи можна дійти висновку про те, що виключна підсудність визначена ч. 5 ст. 30 ГПК України превалює над виключною підсудністю, передбаченою ч. 3 ст. 30 ГПК України.
22.Крім того, на сьогодні судова практика з питань застосування ст. 30 ГПК України лише формується, тому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду сприятиме становленню єдиної судової практики.
23.З урахуванням наведеного, з метою вирішення виключної правової проблеми та забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики, дана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
24.Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне зауважити на тому, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 було прийнято до розгляду справу №910/10647/18, однак з інших підстав, а саме з метою забезпечення однакого застосування аналогічних за змістом положень щодо виключної підсудності, визначених ч. 3 ст. 30 ГПК України та ч. 1 ст. 30 ЦПК України. Вважаємо, що наведене також може свідчити про наявність виключної правової проблеми у застосуванні визначених ст. 30 ГПК України правил виключної підсудності в цілому.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" про передачу справи № 914/240/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнити.
2. Справу № 914/240/18 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у даній справі передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
СуддіН.М. Губенко
В.І. Студенець
