Справа № 645/6151/15-ц
Провадження № 2/645/2888/17
УХ В А Л А
Іменем України
29 грудня 2017 р. суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Іващенко С.О., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, законним представником якої є ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання угоди недійсною,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1.В. треті особи особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною і в порядку ст.123 ЦПК України відмовлено в повному обсязі
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.11.2015 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вказане рішення за зустрічним позовом ОСОБА_2 залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.11.2017 року рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.11.2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 16.06.2016 року скасовано, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов’язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.
До того ж, відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому згідно ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об’єднані з вищезазначеними вимогами.
З огляду на предмет та ціну позову дана справа не підпадає під ознаки малозначної справи та віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про відсутність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду згідно ЦПК України в порядку загального позовного провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 274, пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України,
постановив:
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, законним представником якої є ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання угоди недійсною - прийняти до свого провадження.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Призначити підготовче судове засідання, яке відбудеться 08 лютого 2018 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова, 2-й поверх, каб. №13.
Відповідач має право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач має право в цей же строк надіслати позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз’яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними в матеріалах справи доказами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://blm.if.court.gov.ua
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Фрунзенського районного суду С. О. Іващенко
