Справа № 645/6151/15-ц
Провадження № 2-з/645/124/15
У Х В А Л А
іменем України
24 вересня 2015 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова, у складі:
головуючого судді Шарко О.П.,
Секретаря судових засідань – ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави -
Встановив:
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа ПН ХМНО ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договорами позики та звернення стягнення на предмети застави – автотранспортні засоби BMW, моделі Х5 2007 року випуску кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та AUDI моделі ALLROAD,2003 року випуску, кузов № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, шляхом визнання за позивачем права власності на автотранспортні засоби з підстав прийняття спадщини за померлим позичальником ОСОБА_7.
Також позивач надав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, загальною площею 399,6 кв.м, що розташовані за адресою: м.Харків, Салтівське Шосе, 53, які складаються з наступних будівель: нежитлові будівлі літ. «Б-1», загальною площею 21,8 кв.м, літ. «В-1», загальною площею 40,6 кв.м., літ. «Г-1», загальною площею 34,0 кв.м., літ. «Д-1», загальною площею 31,7 кв.м., літ. «Е-1», загальною площею 271,5 кв.м., квартиру АДРЕСА_1.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, не вбачає реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Позивачем при подачі не надано суду належних доказів про приналежність майна відповідачам, що не відповідає вимогам ст.. 151 ЦПК України, з клопотанням про витребування належних доказів про приналежність майна відповідачам суду не надано.
Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Зазначені заявником обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідність в застосуванні даного виду забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Із змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, не наведено достатніх причин для вжиття цих заходів.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» із змінами від 12.06.2009 року, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановлює ухвалу.
Згідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674 сплачена сума судового збору повністю повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає можливим повернути сплачені та не використані кошти судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 153 ч.8 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави - відмовити.
Заяву про забезпечення позову – повернути заявнику.
Зобов'язати Управління Державного Казначейства Фрунзенського району м. Харкова повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 121 гривні 80 копійок, згідно квитанції №25 від 19.08.2015 року, судовий збір в сумі 121 гривні 80 копійок, згідно квитанції №ПН2004 від 17.09.2015 року.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
СУДДЯ:
