Справа №2-1534/10
Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 22-а/1890/25584/12
Суддя-доповідач - Таран
Категорія - 99
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Таран С. А.,
суддів - Попруги С. В., Литовченко Н. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі-Управління)
на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року позов задоволено: визнано незаконними дії Управління щодо нарахування і виплати позивачу доплат до пенсії у розмірах менших, ніж передбачено ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за періоди з 01 червня 2009 р., до 31 серпня 2010 р. включно з урахуванням проведених виплат.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області на користь позивача 45,40 грн. судових витрат: по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Судом першої інстанції фактично встановлено, що позивач отримуєте пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і якому гарантовано соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
На порушення вимог Конституції та законів України, відповідних рішень Конституційного Суду України з питань предмета спору, відповідач у вищезазначених спірних періодах не перерахував та не виплатив позивачеві пенсії, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, що призвело до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, в тому числі, які стосуються цього спору (ст.6,7 Закону), не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 6 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2009-2010 роках дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач у спірному періоді мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин положення ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки інших нормативно-правових актів, які б визначали розмір мінімальної пенсії за віком або встановлювали інший розмір, немає.
Вирішуючи питання відшкодування судового збору на користь позивача суд не врахував, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідач звільнений від сплати судового збору та розмір судового збору для вимог немайнового характеру – 8 грн. 50 коп.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення ”Закону України “Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами” колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області задовольнити частково.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити.
Відшкодувати позивачеві за рахунок держави 8 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -
Судді -
