ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
20.09.2021м.ДніпроСправа № 912/209/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Вечірка І.О., Мороза В.Ф.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду клопотання арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича про забезпечення вимог кредиторів у справі № 912/209/21
за заявою Селянського фермерського господарства «Тіос», смт. Компаніївка, Кіровоградської області
про банкрутство Приватного підприємства «Вісмут», м. Кропивницький, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2021 відкрито провадження у справі № 912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства «Вісмут».
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2021 у справі № 912/209/21 визнано грошові вимоги кредиторів банкрута та призначене підсумкове засідання у справі про банкрутство.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2021 у справі № 912/209/21.
Розпорядник майна Приватного підприємства «Вісмут» арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з заявою за вих.№ 02-08/97 від 16.09.2021 про забезпечення вимог кредиторів у справі № 912/209/21 шляхом заборони будь-яким третім особам, крім Приватного підприємства «Вісмут», використовувати земельні ділянки з наступними кадастровими номерами:
- 3522880900:02:000:7033, площею 15,9471 га;
- 3522880900:02:000:7039, площею 5,203 га;
- 3522880900:02:000:0210, площею 6,6583 га;
- 3522880900:02:000:2102, площею 3,3291 га;
- 3522880900:02:000:0077, площею 5,6761 га;
- 3522880900:02:000:5003, площею 2,0 га.
Також розпорядник майна просить заборонити збирати, косити, використовувати посіви, що знаходяться на даних земельних ділянках, приймати рішення та вчиняти будь-які інші дії щодо відчуження цього майна.
Необхідність вжиття зазначених заходів забезпечення вимог кредиторів мотивована вчиненням третіми особами дій, які порушують право Приватного підприємства «Вісмут» на використання вказаних земельних ділянок на підставі договорів оренди.
Арбітражний керуючий зазначає, що право оренди вказаних земельних ділянок є основним активом підприємства.
Водночас Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом № 33-11-0.4-5201/12-21 від 06.09.2021 повідомила арбітражного керуючого, що вищезазначені земельні ділянки використовуються невідомою особою (особами) самовільно без документів, що підтверджують право оренди, чим порушують положення статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича про забезпечення вимог кредиторів у справі № 912/209/21, апеляційний господарський суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 1 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення позову.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за клопотанням сторони або іншого учасника у справі про банкрутство вжити заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.
Такі процесуальні дії господарського суду, в тому числі на стадії апеляційного перегляду судового рішення, відповідають функції господарського суду, як учасника справи про банкрутство, щодо забезпечення справедливого балансу між кредиторами і боржником та контролю за правильністю і черговістю здійснення арбітражним керуючим дій у відповідній судовій процедурі банкрутства, в тому числі ліквідаційній процедурі.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Диспозиція статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює можливість вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчинення чи утримання від вчинення певних дій або вжиття інших заходів для збереження майна, яке належить саме боржнику.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 3522880900:02:000:7033 3522880900:02:000:7039, 3522880900:02:000:0210, 3522880900:02:000:2102, 3522880900:02:000:0077 не належать на праві власності Приватному підприємству «Вісмут», а знаходяться у підприємства в оренді на підставі відповідних договорів.
Розпорядник майна просить заборонити будь-яким особам використовувати зазначені земельні ділянки, які належать на праві власності не банкруту у даній справі, а іншим особам.
Апеляційний господарський суд зазначає, що заборона використовувати земельні ділянки, які не належать боржнику у даній справі, призведе до порушення прав власників та користувачів таких земельних ділянок щодо вільного розпорядження та використання належного їм майна, які між іншим не є учасниками даної справи про банкрутство.
Також арбітражний керуючий не довів наявності у Приватного підприємства «Вісмут» права власності на сільськогосподарські культури, що знаходяться на цих землях.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим клопотання арбітражного керуючого Приватного підприємства «Вісмут» про застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у справі № 912/209/21.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання розпорядника майна Приватного підприємства «Вісмут» арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича за вих.№ 02-08/97 від 16.09.2021 про застосування заходів забезпечення вимог кредиторів Приватного підприємства «Вісмут» у справі № 912/209/21 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 20.09.2021.
Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков
СуддяІ.О. Вечірко
СуддяВ.Ф. Мороз
