Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
11 жовтня 2022 рокуСправа № 912/209/21(912/1417/22)
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши матеріали позовної заяви
Приватного підприємства "Вісмут" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Різника О.Ю.
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролендлізинг", 69044, м. Запоріжжя, майдан Профспілок, 5, кімн. 572
про визнання недійсним пункту договору та стягнення 56 029,67 євро, що еквівалентно 2 051 823,32 грн
в межах справи № 912/209/21
про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005)
ВСТАНОВИВ:
Постановою від 07.06.2022 визнано ПП "Вісмут" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 07.06.2023, лівідатором ПП "Вісмут" призначено арбітражного керуючого Різника О.Ю.
21.10.2021 до суду надійшла позовна заява ПП "Вісмут в особі арбітражного керуючого, розпорядника майна Різник О.Ю. (позивач) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролендлізинг" про наступне:
- визнати недійсним п. 14.1.2 Договору фінансового лізингу № 027-ФЛ від 05.09.2018;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролендлізинг" грошові кошти у розмірі 56 029,67 євро, що еквівалентно 2 051 823,32 грн як лізингові платежі, що сплачені у якості відшкодування вартості предмета лізингу за Договором фінансового лізингу № 027-ФЛ від 05.09.2018, з покладенням на відповідача судових витрат.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Так, відповідно до п. 7, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7);
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8);
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (п. 9).
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10).
Всупереч таким вимогам процесуального закону позивач не зазначив чи є в наявності у останнього або іншої особи оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також відомості, вказані у п. 7, 9, 10 вказаної частини статті.
Окрім того, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В силу вимог частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Таким чином, у відповідності до вимог процесуального закону, на позивача покладається обов`язок надіслання учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів саме листом з описом вкладення.
Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.
Виходячи з викладеного, належним доказом відправлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є саме опис вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).
Однак, позивачем зазначених вимог не виконано.
Так, позивачем на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надано опис вкладення від 27.09.2022. Між тим, наданий позивачем опис вкладення не фіксує найменування кожного окремого документа, який було надано до суду разом з позовною заявою. Так, у наданому описі вкладення зазначено "Позовна заява про визнання недійсним п. 14.1.2 Договору фінансового лізингу № 027-ФЛ/2018 від 05.09.2018 та повернення частини суми сплачених лізингових платежів (в межах справи про банкрутство ПП "Вісмут" № 912/209/21) з додатками - кількість предметів 1" та зазначено 1 предмет на 21 аркушах, тоді як до позову додано матеріали більше ніж на 21 аркуші.
Виходячи з викладеного, неможливо встановити, які саме додатки направлено відповідачу та чи направлено їх взагалі.
З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не є належними доказами виконання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 164, статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає, що за подання вказаного позову він має сплатити судовий збір у розмірі 4 962,00 грн з посиланням на п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Наведеною нормою передбачено, що за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною судовий збір справляється у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, позивачем не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з цим, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення по суті.
В обґрунтування поданого клопотання арбітражний керуючий зазначив, що колишнє керівництво ПП "Вісмут" не забезпечило передачу будь-яких активів боржника арбітражному керуючому Різнику О.Ю., у т.ч. грошових коштів підприємства чи активів товариства за рахунок яких можливо здійснювати будь-які витрати у процедурі банкрутства товариства.
ГУ ДПС у Кіровоградській області листом від 26.02.2021 повідомило, що ПП "Вісмут" має відкриті рахунки в АТ КБ "Глобус", АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та АБ "Південний".
АТ КБ "Глобус" повідомило, що залишок коштів на рахунку ПП "Вісмут" № НОМЕР_1 становить 0,00 грн.
АБ "Південний" повідомив, що залишок коштів на рахунках ПП "Вісмут" № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 становить 0,00 грн.
На рахунках товариства в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" залишки коштів відсутні.
ПП "Вісмут" будь-яких доходів за останній рік не отримувало, а отже позбавлене можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Враховуючи, що позивач, згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, підстави задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору - відсутні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов`язувати позивача усувати виявлені недоліки.
У ст. 129 Конституції України та ст. 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання позивача приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, а також враховуючи незначний розмір судового збору, який повинен бути сплачений позивачем, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що арбітражним керуючим Різником О.Ю. не додержано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення заяви арбітражного керуючого, ліквідатора Різника О.Ю. без руху із встановленням строку та способу усунення її недоліків.
Керуючись Кодексом України з питань банкрутства та ст.ст. 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання ліквідатора Приватного підприємства "Вісмут" арбітражного керуючого Різника О.Ю. про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви відмовити.
2. Позовну заяву ліквідатора Приватного підприємства "Вісмут" арбітражного керуючого Різника О.Ю., поданої в межах справи № 912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" - залишити без руху.
3. Арбітражному керуючому Різнику О.Ю. усунути встановлені при поданні заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:
- належні докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення з поіменним зазначенням предметів, які направляються);
- належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Роз`яснити Арбітражному керуючому Різнику О.Ю., що у відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати ліквідатору, арбітражному керуючому Різнику О.Ю. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Суддя В.В.Тимошевська
