ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 рокуСправа № 912/209/21(912/1186/23)
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/209/21(912/1186/23)
за позовом: Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005), в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Христенка В.В.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс", вул. Виставкова Перша, буд. 29М, смт Нове, м. Кропивницький, 25014
про визнання недійсним пункту договору та стягнення 653 425,68 грн
в межах справи №912/209/21
про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005)
Представники:
від позивача - ліквідатор, арбітражний керуючий Христенко В.В., свідоцтво №1538 від 17.07.2013;
від відповідача - адвокат Іванченко Г.В., ордер серія КР №148307 від 10.08.2023.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Ухвалою господарського суду від 05.02.2021 відкрито провадження у справі №912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" (далі - ПП "Вісмут", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Постановою суду від 07.06.2022 ПП "Вісмут" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою від 31.01.2023 призначено ліквідатором ПП "Вісмут" арбітражного керуючого Христенко Вадима Васильовича (свідоцтво № 1538 від 17.07.2013).
04.07.2023 ПП "Вісмут" в особі ліквідатора Христенка В.В. (позивач) подано до суду позовну заяву з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (ТОВ "Агроресурс", відповідач) про визнання недійсним пункту 4.4. договору купівлі-продажу №254/1 від 10.06.2019 та стягнення з ТОВ "Агроресурс" грошових коштів у розмірі 16 239,02 євро, що у гривневому еквіваленті на день, що передував даті подання позову становить 653 425,68 грн, як платежі, що сплачені у якості відшкодування вартості предмета купівлі-продажу за договором купівлі-продажу №254/1 від 10.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на статті 202, 203, 215, 217, 692, 693 Цивільного кодексу України та вказав, що п. 4.4. Договору купівлі-продажу №254/1 від 10.06.2019 суперечить положенням ч. 2 с. 693 ЦК України, а відтак підлягає визнанню недійсним, а сума попередньої оплати в розмірі 653 425,68 грн підлягає поверненню позивачу на підставі вказаної норми.
ТОВ "Агроресурс" позовні вимоги заперечено повністю, про що до справи подано відзив на позовну заяву, з підстав такого: сторонами підписано договір і додаткову угоду до договору без будь-яких заперечень та з повним усвідомленням значення своїх дій; підписуючи договір сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі, з приводу повернення майна та не повернення коштів у випадку несплати за товар; повернення товару обумовлено виключно невиконання позивачем своїх зобов`язань; товар перебував у користуванні ПП "Вісмут", тобто на момент повернення такий товар вже був не новим (був у використанні), а тому сторони погодили, що перерахована покупцем сума в розмірі 482 000,00 грн покриває всі збитки продавця, а саме: сплату покупцем пені, плата за користування; оскільки товар був не новим внаслідок його використання позивачем, такий товар було в подальшому продано іншому покупцю вже по меншій ціні; умовами договору не передбачено перерахунок вартості товару та визначення валютного еквіваленту при поверненні коштів чи при вилучені товару (а.с. 74-87).
У відповіді на відзив позивач з приводу заперечень відповідача навів такі аргументи: в документах з повернення товару відсутнє посилання на те, що товар повертається не новим або таким, що був у використанні; посилання відповідача на факт вводу товару в експлуатацію жодним чином не свідчить про зменшення вартості предмета договору; відповідач не доводить, що подальша реалізація товару іншому покупцю по зменшеній ціні мала місце саме внаслідок перебування предмета договору у користуванні позивача; знецінення товару могло відбутися внаслідок різних факторів, як то загальне зниження вартості товару, курсове коливання, намагання якомога швидше продати тощо (а.с. 90-92).
Одночасно з відповіддю на відзив позивач подав письмове клопотання про витребування від відповідача оригіналів доказів, а саме: акта вводу товару в експлуатацію (наряд замовлення) 2945К.06-74 від 13.06.2019, наряд замовлення №К-8-10 від 19.08.2019, договір купівлі-продажу №244/І від 19.06.2020 з актами прийому-передачі.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив таке: акт вводу в експлуатацію свідчить, що товар використовувався позивачем; під час використання товару виникла неполадка, яка була усунена, про що свідчить відповідний наряд-замовлення; амортизаційні відрахування відповідачем не нараховувались, оскільки такий товар не обліковувався на балансі ТОВ "Агроресурс"; при подальшому продажі товар було продано по зменшеній ціні, оскільки він вже був у використанні; зарахування суми в розмірі 482 000,00 грн в рахунок компенсування збитків є домовленістю сторін, яка не суперечить положенням законодавства (а.с. 108-109).
10.08.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановив ухвалу про витребування оригіналів доказів у відповідача згідно клопотання позивача. В засіданні суду оголошено перерву до 29.08.2023.
29.08.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 29.08.2023 суд оглянув оригінали доказів, які буди надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2023. В судовому засіданні оголошено перерву до 05.09.2023.
05.09.2023 відповідач подав пояснення щодо суми збитків від 01.09.2023 з доказами, в яких вказав на те, що збитки відповідача становлять: 10 300,00 Євро, що становить різницю між ціною товару, за якою він мав бути проданий ПП "Вісмут", та ціною, за якою такий товар було фактично продано іншому покупцеві; 173 360,30 грн додаткових витрат, які витрачені відповідачем на відновлення товару перед новим продажем, оскільки цей товар вже був у використанні позивача.
05.09.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановив ухвалу про визнання поважними причин неподання відповідачем доказів у встановлений строк та прийняв докази, які подано згідно письмових пояснень від 01.09.2023. В засіданні суду оголошено перерву до 08.09.2023.
08.09.2023 позивач подав клопотання про витребування від відповідача оригіналів доказів для огляду в засіданні суду та про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
08.09.2023 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановлено ухвалу про перехід розгляду справи від спрощеного позовного провадження до загального. У справі призначено підготовче засідання на 08.09.2023.
У підготовчому засіданні 08.09.2023 оголошено перерву до 25.09.2023, від відповідача витребувано оригінали доказів для огляду в засіданні суду. Сторонам надано можливим подати додаткові письмові пояснення з питання правової природи платежів, які передбачено в пункті 4.4. договору купівлі-продажу від 10.06.2019.
25.09.2023 позивач подав відповідні письмові пояснення, за змістом яких вважає суму "попередньо перерахованих Покупцем Продавцю коштів" сумою платежів згідно п.п. 2.6.1., 2.6.2. Договору, а збитками - здійснені щомісячні нарахування амортизації основного засобу (жатки), який безпосередньо використовувався в господарській діяльності відповідно до МСФО 16 "Основні засоби" та П(С)БО 7 "Основні засоби".
У підготовчому засіданні 25.09.2023 оголошено перерву до 12.10.2023.
12.10.2023 до суду надійшли пояснення відповідача щодо питань згідно ухвали суду від 08.09.2023, в яких відповідач вказав, що в п. 4.4. Договору мова йде не лише про платіж, який передбачено п. 2.6.1. Договору, а про всі кошти, які були перераховані Покупцем до моменту отримання Товару. Відповідач зазначає, що кошти, які були перераховані ПП "Вісмут" за договором залишились за згодою сторін у ТОВ "Агроресурс" у якості збитків: 10 300,00 євро - упущена вигода, що по курсу на день продажу товару становить 309 916,70 грн; 173 360,30 грн - витрати ТОВ "Агроресурс" на відновлення товару.
У підготовчому засіданні 12.10.2023 судом оглянуто оригінали доказів, які подав відповідач на виконання ухвали суду від 08.09.2023. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.10.2023.
У підготовчому засіданні 19.10.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2023.
01.11.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 08.11.2023.
08.11.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю, представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
10.06.2019 між ТОВ "Агроресурс" (Продавець) і ПП "Вісмут" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 254/1 (далі - Договір), відповідно до якого Продавець зобов`язався передати, а Покупець - прийняти і сплатити за сільськогосподарську техніку, (Товар), кількість, найменування та ціна якого визначається сторонами у специфікації (а.с. 29-33).
Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до Договору) Товаром є "Зернова жатка New Holland 7В25FS", ціна якої за одиницю товару становить 40 000,00 євро, сума з ПДВ станом на 10.06.2019 становить 1 199 008,00 грн.
Умовами Договору передбачено, що загальна ціна договору складає згідно з ч.2 ст.524 ЦК України, еквівалент 40 000 євро 00 євроцентів, у тому числі ПДВ (пункт 2.1.).
Для перерахунку вартості Товару (ціни Договору) в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується середній курс продажу євро на Міжбанківському валютному ринку України (даті - Міжбанківський курс) згідно за даними, опри людненими на сайті за адресою: www.udinform.com в розділі "Міжбанківський ринок" станом на день, що передує зарахуванню гривень на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 2.3.).
Сторони домовились, що при збільшенні або зменшенні, на момент оплати, встановленого міжбанківського курсу гривні до євро, пропорційно автоматично змінюється і Загальна вартість товару, але незмінною фіксованою величиною залишається сума еквіваленту загальної ціни Договору - 40 000,00 євро з ПДВ (пункт 2.5.).
Пунктом 2.6 Договору визначено, що Продавець виставляє рахунок-фактуру на Товар, відповідно до якої Покупець, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця, оплачує Товар в такому порядку:
2.6.1.суму в національній валюті України, що є еквівалентом 16 000,00 євро. Кінцевий термін оплати 12.06.2019.
2.6.2.суму в національній валюті України, що є еквівалентом 24 000,00 євро. Кінцевий термін оплати 25.10.2019.
Товар вважається оплаченим у момент надходження повної суми на розрахунковий рахунок Продавця згідно з пунктами 2.3., 2.4. Договору (пункт 2.7.).
Товар повинен бути переданий Покупцеві у користування згідно строків, вказаних у Специфікації даного Договору та при умовах виконання покупцем вимог п.п.2.1-2.6.1 (пункт 3.1.).
У разі несвоєчасного виконання Покупцем умов оплати згідно п. 2.6.1. Договору, Продавець звільняється від своїх зобов`язань щодо термінів (строків) і умов постачання Товару, обумовлених в Специфікації (пункт 3.2.).
Право власності на Товар залишається за Продавцем до моменту повного розрахунку та переходить з моменту підписання між сторонами Акта переходу права власності на Товар, що підписується виключно після останньої оплати суми за Товар (пункт 3.6.).
Згідно з пунктом 4.4. Договору, визначено, що у разі неможливості подальшої сплати Покупцем повної суми (вартості) за отриманий Товар в терміни, обумовлені п.2.6.2 Договору, Продавець має право, без попереднього повідомлення, вилучити у Покупця Товар, наданий йому на підставі акта приймання-передавання Товару. При цьому, попередньо перераховані Покупцем Продавцю грошові кошти в рахунок оплати суми (вартості) Товару Покупцеві не повертаються та залишаються у Продавця в якості компенсування понесених збитків (в тому числі амортизаційних відрахувань) за використування переданого йому Товару.
За пунктом 5.1. Договору Продавець гарантує, що Товар, який поставляється за Договором, є новим і знаходиться в робочому стані, розмитнений та сертифікований.
Гарантійний строк експлуатації складає 12 місяців від дати введення в експлуатацію (пункт 5.2.).
10.06.2019 ТОВ "Агроресурс" виставлено для оплати рахунок № 8206 на суму 1 199 008,00 грн (а.с. 36), який оплачено ПП "Вісмут" в сумі 482 000,00 грн, а саме: 12.06.2019 - 462 000,00 грн; 14.11.2019 - 20 000,00 грн (а.с. 47-53).
13.06.2019 між сторонами складено Акт приймання-передачі у користування №177, відповідно до якого на підставі Договору купівлі-продажу №254/1 від 10.06.2019 Продавець передав, а Покупець прийняв у користування Товар - Зернова жатка New Holland 7В25FS (а.с. 37).
В акті зафіксовано, що претензій до прийнятої с/г техніки по кількості та якості, комплектності у Покупця до продавця немає.
15.11.2019 між сторонами підписано додаткову угоду до Договору про таке:
"1. В зв`язку з невиконанням Покупцем у встановлені Договором строки оплати п. 2.6.1 (частково) та п.2.6.2 (не оплачено повністю) Сторони погодились про таке:
2.Продавець вилучає у Покупця Товар - Зернова жатка New Holland 7В25FS до моменту повного розрахунку, відповідно до умов Договору, але не пізніше 20.06.2020 року, так як відповідно до положень пункту 3.6 Договору та чинного законодавства України право власності на Товар залишається за ТОВ "Агроресурс" (Продавець) до моменту повного розрахунку.
3.До повного розрахунку за Товар, останній знаходиться на відповідальному зберіганні у Продавця.
4.Після здійснення розрахунку, Товар передається Покупцеві, що оформлюється актом прийому-передачі з відповідального зберігання.
5. В разі не здійснення оплати в повному обсязі в термін передбачений даною Додатковою угодою, Товар не повертається Покупцеві, і застосовується п.4.4. Договору (відповідно до п. 4.4 Договору У разі неможливості подальшої сплати Покупцем повної суми (вартості) за отриманий Товар в терміни, обумовлені пп. 2.6.2., Договору Продавець має право, без попереднього повідомлення, вилучити у Покупця Товар, наданий йому на підставі Акта приймання-передавання Товару у користування. При цьому, попередньо перераховані Покупцем Продавцю грошові кошти в рахунок оплати суми (вартості) Товару, Покупцеві не повертаються та залишаються у Продавця в якості компенсування понесених збитків (в тому числі амортизаційних відрахувань) за використання переданого йому Товару."). (а.с. 38).
15.11.2019 між сторонами укладено договір про відповідальне зберігання № 15/11/2019, відповідно до якого Зберігач ТОВ "Агроресурс" приймає від Поклажодавця ПП "Вісмут" Товар за кількістю та асортименті, що вказуються в супроводжувальному акті приймання-передачі (специфікаціях) та/або видаткових накладних (а.с. 39-42).
18.11.2019 підписано Акт прийому-передачі, за яким ТОВ "Агросервіс" прийняв згідно договору відповідального зберігання № 15/11/2019 від 15.11.2019, а ПП "Вісмут" передав с/г техніку, а саме: Зернова жатка New Holland 7В25FS, заводський номер 430860, ціна за одиницю 40 000,00 євро (а.с. 43).
12.06.2020 між сторонами підписано Акт повернення вищевказаного майна зі зберігання (а.с. 44) та того ж дня підписано Акт приймання-передачі №169 згідно Додаткової угоди до договору купівлі-продажу № 254/1 від 10.06.2019, за яким Покупець передав, а Продавець прийняв вищевказану техніку (а.с. 45).
Згідно Акта приймання-передачі № 169 від 12.06.2020 зазначено, що претензій до прийнятої с/г техніки по кількості та якості, комплектності у Продавця до покупця немає.
12.06.2020 сторони оформили накладну № 99 на повернення Товару (а.с. 46).
09.03.2023 ліквідатор арбітражний керуючий Христенко В.В. звернувся до ТОВ "Агроресурс" з клопотанням про надання документів, що стосуються виконання Договору №254/1 від 10.06.2019 та інших документів, які були підставою для здійснення платежів ПП "Вісмут" на користь ТОВ "Агроресурс" (а.с. 84).
У відповідь на вказане звернення ТОВ "Агроресурс" надано відповідну інформацію від 16.03.2023 з документами (а.с. 27-28).
Листом від 19.06.2023 ліквідатор арбітражний керуючий Христенко В.В. звернувся до ТОВ "Агроресурс" з вимогою про повернення коштів в сумі 16 239,02 євро (а.с. 55-57, 60).
В листі від 16.03.2023 ТОВ "Агроресурс" відмовило повертати кошти, посилаючись на умови п. 4.4. Договору та додаткову угоду від 15.11.2019 (а.с. 61-62).
Наведені вище обставини стали підставою звернення з позовом у даній справі.
Норми права та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
Частинами 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий, з поміж іншого, зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
Також вказаною статтею визначено, що під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Відповідно до ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю. Припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.
Згідно ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та функції з управління та розпорядження майном банкрута; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Частиною 1 ст. 264 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 662, 663, 691, 692 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, зокрема, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Відповідно до ст. 697 ЦК України, договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.
Як встановлено матеріалами справи, за змістом пункту 2.6. Договору купівлі-продажу № 254/1 від 10.06.2019 оплата вартості Товару здійснюється у два етапи: підпункт 2.6.1. - 16 000,00 євро до 12.06.2019; підпункт 2.6.2. - 24 000,00 євро до 25.10.2019.
Строк поставки товару за специфікацією - протягом 10 робочих днів за умови виконання п. 2.6.1. Договору.
Таким чином, умовами Договору передбачено здійснення попередньої оплати за товар.
Так, згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 наведеної норми передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено висновок, за яким аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Вісмут" у відповідності до пункту 2.6. Договору внесено на рахунок ТОВ "Агроресурс" грошові кошти в наступній сумі:
12.06.2019 - 462 000,00 грн, що у розрахунку згідно пункту 2.3. Договору складає 15 491,86 євро;
14.11.2019 - 20 000,00 грн, що у розрахунку згідно пункту 2.3. Договору складає 746,38 євро.
Поряд з цим, повний розрахунок за товар проведений не був, у зв`язку з чим право власності на товар до ПП "Вісмут" не перейшло і такий товар було вилучено ТОВ "Агроресурс" згідно додаткової угоди від 15.11.2019 з відстроченням оплати повної ціни товару до 12.06.2020.
12.06.2020 між сторонами Договору оформлено повернення Товару за Договором від Покупця ПП "Вісмут" до Продавця ТОВ "Агроресурс".
Внаслідок вилучення Продавцем Товару через несплату його повної вартості Покупцем, Договір купівлі-продажу № 254/1 від 10.06.2019 є розірваним 12.06.2020, що визнається обома сторонами.
У ст. 653 ЦК України визначено правові наслідки зміни або розірвання договору. За наведеною нормою, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, у випадку розірвання договору сторони з моменту такого розірвання перестають бути зобов`язаними одна перед одною, тобто припиняються зобов`язання сторін за договором.
Таким чином, право власності ПП "Вісмут" на Товар згідно Договору не перейшло і зобов`язання ТОВ "Агроресурс" передати такий Товар у власність ПП "Вісмут" припинилось. Відповідно, ТОВ "Агроресурс" не має права вимагати оплати вартості Товару.
В свою чергу, положення ч. 2 ст. 693 ЦК України містять імперативну норму щодо права покупця вимагати повернення сплачених коштів у разі не передання у власність товару.
При цьому, згідно висновку Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 у справі N910/12382/17, який підтримано Великою Палатою у справі 918/631/19, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Таким чином, щодо сплаченої попередньої оплати встановлено інші правила (обов`язок повернути), ніж у ч. 4 ст. 653 ЦК України.
Поряд з цим, у пункті 4.4. Договору сторони передбачили, що попередньо перераховані Покупцем Продавцю грошові кошти в рахунок оплати суми (вартості) Товару, Покупцеві не повертаються та залишаються у Продавця в якості компенсування понесених збитків (в тому числі амортизаційних відрахувань) за використання переданого йому Товару.
Позивач просить визнати недійсним вказаний пункт як такий, що суперечить положенням ч. 2 ст. 693 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В силу вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статті 6, 627 ЦК України передбачають свободу договору та право сторін врегулювати свої відносини на власний розсуд за виключенням обов`язковості для сторін актів цивільного законодавства.
Так, в абзаці другому ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Як слідує зі змісту пункту 4.4. Договору та що визнається обома сторонами, платежі, які передбачені наведеним пунктом є оплатою згідно пункту 2.6. Договору, які залишаються у Продавця як збитки.
Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За наведеною нормою, підставами для застосування збитків є, у тому числі, порушення господарського зобов`язання.
Згідно ч. 3 ст. 225 ГК України, при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином, законодавець визначив можливість сторін у договорі узгоджувати питання щодо розміру збитків, а саме передбачати їх відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.06.2023 по справі № 911/682/21.
За вказаних обставин та виходячи з умов Договору, суд вважає, що віднесення за оспорюваним пунктом 4.4. Договору попередньо сплачених коштів до збитків є фактично визначенням розміру збитків за договором, що не суперечить вимогам законодавства та узгоджується зі свободою договору згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України.
У відповідності до викладеного суд дійшов висновку про відсутність порушення пунктом 4.4. Договору приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання Договору у вказаній частині недійсним.
Як стверджує відповідач, кошти, які були перераховані ПП "Вісмут" за Договором залишились за згодою сторін у ТОВ "Агроресурсу" у якості збитків як:
упущена вигода - 10 300,00 євро (різниця між вартістю продажу нового товару і вартістю продажу товару, який був у використанні);
витрати ТОВ "Агроресурс" у зв`язку з відновленням товару - 173 360,30 грн вартість ремонтних робіт по підготовці товару до наступного продажу після повернення.
Позивач вважає, що згідно п.4.4. Договору передбачено збитки саме витрати, понесені відповідачем за рахунок здійснення щомісячного нарахування амортизації основного засобу (жатки), який безпосередньо використовувався в господарській діяльності відповідно до МСФО 16 "Основні засоби" та П(С) 7 "Основні засоби".
Суд зазначає, що за змістом статей 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржник.
Водночас, відшкодування збитків є одним із заходів відповідальності, а тому для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
За вказаних обставин, погодження сторонами в договорі розміру збитків жодним чином не нівелює необхідності наявності всіх елементів цивільного (господарського) правопорушення.
Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного суду у постанові від 14.06.2023 по справі № 911/683/21.
Як встановлено матеріалами справи, зі сторони ПП "Вісмут" було порушено зобов`язання за Договором стосовно проведення повного розрахунку за Товар, внаслідок чого Договір було розірвано, а Товар повернуто Продавцю "ТОВ "Агроресурс".
Тобто, продаж Товару за погодженою в Договорі ціною не відбувся через поведінку ПП "Вісмут". При цьому, згідно з пунктом 5.1. Договору, такий Товар був новим.
Умови Договору не передбачають будь-яких обмежень щодо використання Покупцем за призначенням Товару до його повного розрахунку та як слідує з матеріалів справи, таке користування мало місце зі сторони ПП "Вісмут" до моменту передачі Товару на зберігання ТОВ "Агроресурс" 18.11.2019.
Так, згідно Акта від 13.06.2019 Товар прийнято ПП "Вісмут" у користування (а.с. 37).
Відповідно до наряду-замовлення № 2945К-06-76 Товар було введено в експлуатацію 13.06.2019, тобто після передання його за Договором позивачу (а.с. 37,81).
Згідно наряду-замовлення № К-8-10 від 19.08.2019 відбулась заміна комплектуючих в порядку гарантійного обслуговування (а.с. 130).
При цьому, в наряді-замовлені від 13.06.2019 вказано на кількість відпрацьованих годин техніки - 2, а в наряді-замолені від 19.08.2019 - 147.
Застосовуючи правила ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що вказані докази відповідача є більш вірогідними ніж докази позивача в доведені обставин фактичного користування ПП "Вісмут Товаром, переданого за Договором від 10.06.2019.
В подальшому, після розірвання Договору такий Товар було продано іншому покупцю за договором купівлі-продажу № 244/І від 19.06.2020 (а.с. 84-87).
Суд зазначає, що умови договору купівлі-продажу від 19.06.2020 в більшості є аналогічними умовам Договору купівлі-продажу з ПП "Вісмут", зокрема щодо розрахунку ціни шляхом визначення валютного еквіваленту та моменту переходу права власності.
23.10.2020 ТОВ "Агроресурс" підписав з новим покупцем акт приймання-передачі у власність, що свідчить про виконання договору від 19.06.2020 щодо розрахунку за товар.
За умовами договору від 19.06.2020 продаж товару відбувся по ціні 29 700,00 євро та згідно пункту 5.1. договору зазначено, що товар не є новим (був у використанні).
Таким чином, згідно договору від 19.06.2020 відбувалось відчуження товару, який був у використані, по меншій ціні. Матеріалами справи встановлено, що користування товаром мало місце зі сторони ПП "Вісмут" під час виконання первісного договору купівлі-продажу, який був розірваний через невиконання ПП "Вісмут" своїх зобов`язань за таким договором.
За вказаних обставин суд погоджується з твердженням ТОВ "Агроресурс", що внаслідок порушення ПП "Вісмут" умов Договору, продаж товару, як нового, за таким Договором згідно погодженої ціни не відбувся, внаслідок чого товар був проданий іншому покупцю однак як такий, що вже був у використанні і по меншій ціні.
З підстав викладеного суд вважає обґрунтованими та підтвердженими доводи відповідача, що різниця між вартістю товару згідно Договору від 10.06.2019 та договору від 19.06.2020 в розмірі 10 300,00 євро є упущеною вигодою, яку ТОВ "Агроресурс" міг би реально одержати при належному виконанні ПП "Вісмут" умов Договору від 10.06.2019.
Стосовно витрат на відновлення товару в розмірі 173 360,30 грн, про які відповідач також вказує як про збитки, суд враховує таке.
Відповідач зазначає, що Товар, який було повернуто від ПП "Вісмут" до ТОВ "Агроресурс", знаходився у робочому стані та був комплектний, однак втратив "товарний вигляд". Відповідно до наряду-замовлення № 6658 від 17-18.06.2020 було виконано роботи по підготовці Товару для продажу на загальну вартість 173 360,30 грн, про що складено акт надання послуг. До справи подано зазначені докази (а.с. 130-134), з яких вбачається виконання відповідних робіт та зазначено вартість матеріалів.
Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків включено, у тому числі, додаткові втрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.
Матеріалами справи встановлено, що 18.11.2019 Товар було передано від ПП "Вісмут" до ТОВ "Агроресурс" на зберігання за договором зберігання від 15.11.2019, про що складено відповідний акт.
12.06.2020 між сторонами підписано акт повернення товару зі зберігання та акт приймання-передачі товару за договором купівлі-продажу від 10.06.2020.
Таким чином, в період з 18.11.2019 до 12.06.2020 товар перебував на складі ТОВ "Агроресурс" на зберіганні. При цьому, жодний зі складених між сторонами актів, як за договором зберігання, так і за договором купівлі-продажу, не фіксують наявність будь-яких недоліків відповідного товару. Натомість, в акті від 12.06.2020 про повернення Товару за Договором вказано на те, що претензій до прийнятої с/г техніки по кількості та якості. комплектності у Продавця до Покупця немає.
Таким чином, докази пошкодження позивачем Товару або його невідповідності технічним вимогам після повернення Продавцю відсутні.
Згідно наданих документів відповідач не наводить в якому саме значені ним використовується поняття "товарний вигляд" та яким саме конкретним вимогам, у тому числі вимогам щодо реалізації у сфері обігу, такий товар не відповідав після його повернення позивачем. Відповідач не доводить необхідність/обов`язковість у даному випадку виконання зазначених ним робіт та неможливість реалізації товару без їх виконання.
За вказаних обставин суд вважає недоведеним наявність збитків та причинно-наслідкового зв`язку між порушенням ПП "Вісмут" умов Договору щодо здійснення повного розрахунку та необхідністю проведення робіт, на які вказує відповідач.
З підстав викладеного суд дійшов висновку про доведення наявності збитків ТОВ "Агроресурс" внаслідок порушення ПП "Вісмут" зобов`язань з повного розрахунку за товар у вигляді упущеної вигоди в розмірі 10 300,00 євро, що згідно умов пункту 4.4. Договору та додаткової угоди від 15.11.2019 до Договору компенсується за рахунок здійсненої попередньої оплати.
Щодо інших складових збитків, про які зазначає відповідач, вони є недоведеними.
Як встановлено, ПП "Вісмут" сплачено на виконання Договору: 12.06.2019 - суму 462 000,00 грн, що згідно з пунктом 2.3. Договору становить 15 491,86 євро; 14.11.2019 - суму 20 000,00 грн, що згідно з пунктом 2.3. Договору становить 746,38 євро (20000грн :26,7959євро ((26,7592євро+26,8326євро):2), а всього - 16 238,24 євро.
Зі сплаченої суми попередньої оплати в розмірі 16 238,24 євро сума компенсації збитків склала 10 300,00 євро, різниця - 5 938,24 євро. Наявність збитків на сплачену суму в розмірі 5 938,24 євро чи інших підстав для утримання відповідачем такої суми матеріали справи не містять.
За вказаних обставин суд вважає наявним право ПП "Вісмут" вимагати від ТОВ "Агроресурс" на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України повернення попередньої оплати в розмірі, яка перевищує суму фактичних збитків Продавця.
При цьому, застосування позивачем у розрахунку валютного еквіваленту є правомірним та відповідає умовам Договору, з урахуванням такого.
Згідно ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Разом з тим, ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як встановлено, Договором передбачено визначення вартості товару у гривневому еквіваленті євро, що розраховується за курсом продажу євро на міжбанківському валютному ринку України згідно за даними, опри людненими на сайті за адресою: www.udinform.com в розділі "Міжбанківський ринок" станом на день, що передує зарахуванню гривень на розрахунковий рахунок Продавця.
У пункті 2.5. Договору сторони домовились, що при збільшені або зменшені на момент оплати встановленого міжбанківського курсу гривні до євро, пропорційно автоматично змінюється і загальна вартість товару у гривневому обсязі.
У пункті 2.6. Договору сторони передбачили порядок оплати в національній валюті України, однак, еквівалентно євро.
У відповідності до викладеного, з ТОВ "Агроресурс" підлягають стягненню на користь ПП "Вісмут" 238 942,90 грн, що еквівалентно 5 938,24 євро станом на дату, що передує поданню позову, а саме: 5 938,24 х 40,238 ((40,1512+40,3248):2)
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 238 942,90 грн, що еквівалентно 5 938,24 євро станом на дату, що передує поданню позову. У задоволені позову в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підстав.
Судові витрати.
Відповідно до правил ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за вимогою про визнання недійсним пункту договору покладається на позивача, а за вимогою про стягнення грошових коштів - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд зазначає про наявність переплати судового збору зі сторони позивача, оскільки ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі.
Так як позивач подав позовну заяву в електронній формі, то правильною сумою судового збору є: за вимогою про визнання недійсним договору - 2 147,20 грн (2684,00 грн х 0,8); за вимогою про стягнення заборгованості - 7 841,11 грн (9 801,38 грн х 0,8), а всього - 9 988,31 грн судового збору за обидві вимоги.
Згідно матеріалів справи, позивач сплатив 12 485,39 грн, а тому переплачена сума становить 2 497,08 грн.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, для вирішення питання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, позивачу слід подати до суду заяву про її повернення.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (вул. Виставкова Перша, буд. 29 М, смт Нове, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 31919788) на користь Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код 31276115) грошові кошти, що сплачені як відшкодування вартості предмета купівлі-продажу за договором купівлі-продажу № 254/1 від 10.06.2019 в розмірі 238 942,90 грн, що еквівалентно 5 938,24 євро на день, що передує поданню позову, а також 2 867,31 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволені позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити ліквідатору, арбітражному керуючому Христенку В.В. та Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повне рішення складено 15.11.2023.
Суддя В.В.Тимошевська
