ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2023 рокум. ДніпроСправа № 912/209/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Вечірка І.О., Мороза В.Ф.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» і Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023 (суддя Тимошевська В.В.; повне судове рішення складено 30.01.2023), постановлену за результатами розгляду клопотання щодо визначення розміру винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 912/209/21
за заявою Селянського фермерського господарства «Тіос», смт Компаніївка, Кіровоградської області
про визнання банкрутом Приватне підприємство «Вісмут», м. Кропивницький, Кіровоградської області,-
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023 у справі № 912/209/21 звіт арбітражного керуючого Різника О.Ю. про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого у розмірі 113650,00 грн та про здійснення витрат у загальному розмірі 6828,25 грн у справі про банкрутство Приватного підприємства «Вісмут» за період виконання повноважень ліквідатора з 07.06.2022 по 01.12.2022 затверджено.
Крім іншого, стягнуто з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 29230,05 грн і Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Агросвіт» 51230,60 грн на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора Приватного підприємства «Вісмут» пропорційно розміру вимог кредиторів.
У зв`язку з відсутністю у боржника будь-яких майнових активів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що пропорційне покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника по відношенню до сум визнаних за нами грошових вимог є правильним, оскільки є єдиним засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до положень статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Оскільки в даному випадку не сформовано фонд авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, місцевий господарський суд дійшов висновку про залучення ГУ ДПС у Кіровоградській області і АТ КБ «Приватбанк» до числа кредиторів, які мають відшкодувати оплату арбітражного керуючого, не зважаючи на те, що дані кредитори не включені до переліку кредиторів для формування такого фонду.
2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023 у справі № 912/209/21 скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з кредиторів, крім банку та ГУ ДПС у Кіровоградській області, на користь арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича грошові кошти на оплату винагороди та витрат розпорядника майна та ліквідатора у справі, які мали б бути сплачені в порядку формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Скаржник зазначає, що він не приймав участі у створенні фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, оскільки це є право, а не обов`язок кредитора, тому на нього не може бути покладений обов`язок з відшкодування цих витрат.
Крім того, клопотання арбітражного керуючого не мітить вимог про стягнення його грошової винагороди та витрат з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та ГУ ДПС у Кіровоградській області, тому стягнувши ці витрати з банку та податкового органу, місцевий господарський суд вийшов за межі заявлених арбітражним керуючим вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023 у справі № 912/209/21 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання щодо пропорційного стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання обов`язків розпорядника майна та ліквідатора у справі.
Скаржник зазначає, що він не приймав участі у засіданні комітету кредиторів 14.09.2021, на якому вирішено створити фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, своєї згоди на його ухвалення не надавав, тому вважає безпідставним її стягнення з нього.
Крім того, скаржник зазначає, що арбітражний керуючий Різник О.Ю. неналежним чином виконував свої обов`язки, оскільки не провів аналіз майнового стану боржника, а також не вживав необхідних заходів щодо пошуку, виявлення та реалізації майна банкрута, у зв`язку з чим залишились непогашеними вимоги скаржника у розмірі 2130144,72 грн.
3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційні скарги арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович вважає обґрунтованими вимоги про скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 912/209/21 в частині стягнення грошових коштів на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» і ГУ ДПС у Кіровоградській області. В іншій частині заперечує проти задоволення апеляційних скарг.
Арбітражний керуючий зазначає, що він на законних підставах належним чином виконував покладені на нього обов`язки розпорядника майна та ліквідатора у справі № 912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства «Вісмут», що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами.
Арбітражний керуючий посилається на Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до положень якого арбітражний керуючий виконує свої повноваження у справі про банкрутство за грошову винагороду і має отримати відшкодування понесених ним у процедурі розпорядження майном та ліквідаційній процедурі витрат, безоплатне виконання обов`язків розпорядника майна та ліквідатора законодавцем не передбачено.
4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 08.03.2023 та від 31.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» і Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023, постановлену за результатами розгляду клопотання щодо визначення розміру винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 912/209/21
У судовому засіданні 17.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2021 відкрито провадження у справі № 912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства «Вісмут», крім іншого, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2022 Приватне підприємство «Вісмут» визнане банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців до 07.06.2023, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Різника О.Ю.
Арбітражний керуючий Різник О.Ю. 28.12.2022 звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та здійснених витрат за період виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства «Вісмут» з 07.06.2022 по 01.12.2022 у загальному розмірі 120478,25 грн та клопотання про пропорційне стягнення сум основної грошової винагороди та витрат з кредиторів.
За результатами проведених шляхом опитування зборів, ліквідатор отримав відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-торговий дім ЛС», з урахуванням якої прийнято рішення про погодження звіту арбітражного керуючого Різника О.Ю. про нарахування йому основної грошової винагороди у розмірі 35100,00 грн за період виконання повноважень ліквідатора з 07.06.2022 по 01.08.2022 та схвалено звіт про дії, що вчиняються у ліквідаційній процедурі за вказаний період.
На зборах кредиторів 20.10.2022 прийнято рішення, згідно якого визнано діяльність арбітражного керуючого Різника О.Ю. на посаді ліквідатора Приватного підприємства «Вісмут» незадовільною та вирішено зменшити оплату праці до однієї мінімальної плати на місяць за весь період виконання обов`язків ліквідатора, а також відмовити в погодженні витрат на адвоката.
На засіданні кредиторів 13.01.2023 вирішено не погоджувати звіт ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди в розмірі 79200,00 грн за період серпень-листопад 2022 року та погоджено звіт про витрати ліквідатора за період 07.06.2022-01.12.2022 в розмірі 6828,25 грн.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.01.2022 затверджено звіт № 02-08/71 від 13.07.2021 розпорядника майна у справі № 912/209/21, арбітражного керуючого Різника О.Ю., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 05.02.2021 по 26.07.2021 в розмірі 102524,00 грн грошової винагороди та здійснених витрат у загальному розмірі 12395,07 грн.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2022 затверджено звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Різника О.Ю. за період виконання повноважень розпорядника майна з 27.07.2021 по 01.06.2022 (без врахування березня та квітня 2022 року) у розмірі 152903,00 грн.
6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Спір у даній справі стосується права арбітражного керуючого на отримання основної грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання ним обов`язків розпорядника майна та ліквідатора боржника у справі про банкрутство.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури. Розпорядник майна арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Матеріалами справи підтверджено, що арбітражний керуючий Різник О.Ю. у період з 07.06.2022 по 01.12.2022 виконував повноваження ліквідатора Приватного підприємства «Вісмут» у справі № 912/209/21.
За цей період ліквідатором здійснено заходи щодо проведення оцінки ринкової вартості майна, пошуку майна боржника для наповнення ліквідаційної маси, знято арешт з ліквідаційного рахунку боржника, з метою повернення майна та майнових прав боржника арбітражний керуючий подав до суду ряд відповідних позовів, провів дії для формування і продажу ліквідаційної маси банкрута.
Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна дійти висновку щодо бездіяльності арбітражного керуючого Різника О.Ю. у виконанні ним обов`язків ліквідатора у справі № 912/209/21, в той час як в порядку частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства з будь-якими скаргами щодо дій або бездіяльності арбітражного керуючого Різника О.Ю. в період виконання повноважень ліквідатора, кредитори до суду не зверталися.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду (частина перша статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства»).
Відповідно до частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Апеляційний господарський суд зазначає, що положення статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства надають суду право за заявою кредитора зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати, однак не встановлюють випадків позбавлення арбітражного керуючого права на оплату його послуг у мінімально визначеному цим Кодексом розмірі.
Апеляційний господарський суд встановив, що заявлений арбітражним керуючим Різником О.Ю. розмір основної грошової винагороди, розраховано за мінімально визначеною Кодексом України з процедур банкрутства ставкою оплати вартості виконання обов`язків ліквідатора.
Апеляційний господарський суд зазначає, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.
Враховуючи визначений законодавцем мінімальний розмір грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство, який не може бути меншим за три розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, місцевий господарський суд правомірно відмовив у визначенні грошової винагороди ліквідатора відповідній одному розміру мінімальної заробітної плати.
Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням того, що розмір основної грошової винагороди, яку просить виплатити йому арбітражний керуючий у даній справі, відповідає мінімально визначеному положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, апеляційний господарський суд доходить висновку, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив клопотання про виплату основної грошової винагороди і витрат, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора, стягнувши її з кредиторів, пропорційно розміру їх грошових вимог.
Скаржники не заперечують проти зазначених арбітражним керуючим сум грошової винагороди та розміру понесених ним у процедурі ліквідації витрат, водночас не погоджуються зі стягненням з них цих сум.
Посилання скаржників на неналежне виконання арбітражним керуючим Різником О.Ю. обов`язків ліквідатора у даній справі, не є підставою для позбавлення його грошової винагороди за виконану роботу. Водночас скарг на дії або бездіяльність арбітражного керуючого Різника О.Ю. під час виконання обов`язків ліквідатора у даній справі не надходило.
Апеляційний господарський суд зазначає, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог.
Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).
Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.
Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав
Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.04.2023, прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 5002-17/1718-2011.
7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» і Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023, постановлену за результатами розгляду клопотання щодо визначення розміру винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 912/209/21, залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2022 у справі № 912/209/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 23.05.2023
Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков
СуддяІ.О. Вечірко
СуддяВ.Ф. Мороз
